Особливості управлінської діяльності в сучасній школі

Функціонування та розвиток загальноосвітньої школи залежить від сукупності зовнішніх факторів прямого й опосередкованого впливу на школу. Передусім – це особливості соціально-економічного, політичного і культурного розвитку країни, зосереджені в системі освіти матеріально-фінансові, кадрові ресурси, культурний простір, в якому формуються особистість, тенденції розвитку освіти, рівень розвитку наук, що працюють на школу, система державного управління освітою, нормативно-правова база, що забезпечує функціонування школи. Вся ця сукупність постійно змінюваних зовнішніх умов під дією об’єктивно-суб’єктивних факторів трансформується.

Кожен стан розвитку суспільства зумовлює відповідні йому особливості управління внутрішньошкільним життям. На сучасному етапі до таких особливостей належать:

1. Зміна підходів при оцінюванні діяльності школи: створення школою власної системи діагностики й оцінювання її діяльності, орієнтацію на оцінювання лише за результатами навчання учнів, вивчення рівня розвитку особистості дитини, оцінювання результатів діяльності окремих педагогів.

2. Демократизація управління: створення належних умов для реалізації мети школи, пріоритетність вирішення питань макротехнології (цілісної системи роботи школи і внутрішкільного управління) над мікротехнологіями (методиками проведення педрад, нарад, аналізу окремих уроків, написання наказів, складання графіків тощо).

3. Зміна кадрової ситуації в школі: виявляється у появі в школі психологів, соціальних педагогів, звільнених класних керівників, заступників керівників шкіл з експериментальної або науково-методичної роботи, працівників вузів; вирішення нових управлінських завдань, виникнення нових управлінських відносин, зв’язків, створення сприятливого психологічного клімату в колективі, атмосфери творчого пошуку, взаємодопомоги, зацікавленості роботою.

4. Варіативність управління: використання різноманітних моделей, систем, змісту управлінської діяльності, самостійне визначення спрямованості розвитку, коригування мети школи, обрання варіантів навчального плану, визначення змісту шкільного компонента освіти, моделювання позаурочної діяльності учнів.

5. Зміна методів управління: перехід від прямого впливу на методи, пов’язані з ефективністю роботи школи, до моделювання педагогічних систем, способів їх реалізації; від жорстко регламентованих вимог до розмаїття форм, змісту; вільний вибір технології планування та організації роботи відповідно до цілей та завдань колективу.

6. Зміна методологічних засад управління: системний підхід, моделювання ці­лісних педагогічних та управлінських структур, розробка технологій прискореного розвитку; використання діалогічних форм взаємодії, впровадження способів самоорганізації, децентралізації управління тощо.

Головним у змісті управлінської діяльності стає вироблення цілісної системи діяльності школи, яка б відповідала вимогам часу і створювала передумови для цілеспрямованого розвитку учнів. Особливість управлінської діяльності керівника загальноосвітньої школи на сучасному етапі визначається сукупністю традиційних та появою нових керівних функцій. До традиційних функцій його управлінської діяльності належать прийняття рішення, організація їх втілення, коригування роботи, облік і контроль, які тепер залишаються основними. Завдяки новим функціям оновлюється зміст навчання і виховання (впровадження державних стандартів освіти, концепції виховання, профілізації та індивідуалізації освітнього процесу, авторських навчальних програм, підручників, посібників, виховних систем), відбувається впровадження нових освітніх технологій (розвиваюче, модульне, диференційоване навчання, використання методів проектування і моделювання, життєтворчості особистості); удосконалюються форми й методи навчання і виховання (діалогові форми спілкування, лекційні, семінарські заняття, навчальні модулі тощо); трансформуються методи контролю знань і вмінь учнів (запроваджуються індикатори розвитку учнів, рейтингові системи оцінювання); модернізуються зміст, форми й методи управління закладами і установами освіти (підвищується значущість менеджерської функції управління інноваційним процесом, створюються багатоваріантні моделі управління); з’являються авторські моделі закладів освіти (ліцеї, гімназії, коледжі тощо).

Модернізований зміст діяльності керівника школи вимагає й оновлення форм управління. Пріоритетними стають дорадчо-адміністративні форми управління, які поділяють на: колегіальні (рішення ради школи, педагогічної ради, зборів трудового колективу, наради при директорові, методичної ради, профспілкових зборів, ради засновників); колективні (резолюції чи рішення, консультантів, учнівської, батьківської ради, зборів творчих учителів); індивідуальні (висновки, поради під час бесіди, спостереження, анкетування, інтерв’ювання).

Застосування в управлінській діяльності комп’ютерів з відповідними програмами дає змогу директорові створити інформаційно-пошукову систему «Психолого-педагогічна література фахівця» з анотацією видань; упорядкувати добірку методичних рекомендацій для вчителів за матеріалами роботи атестаційної комісії школи, району (міста); сформувати каталог нормативної, технологічної і правової документації про школу; мати пакети навчальних програм, контрольних робіт з кожного предмета; розробити модульний розклад уроків та виховних заходів; створити індивідуальні навчальні плани для учнів з урахуванням обов’язкових і вибіркових дисциплін; підготувати звітну документацію з питань управління, накази по школі; сформувати бази даних про учнів, учителів, працівників школи, батьків тощо; автоматизувати розрахунки зарплати працівникам школи.

Модернізація змісту, форм і методів управлінської діяльності формує керівника школи нового типу – відкритого, демократичного, компетентного, гуманістичного, творчо спрямованого. Водночас оновлення управлінської діяльності є передумовою розвитку творчих здібностей керівника школи, здатного виробити власний стиль управління, періодично оновлюючи зміст, форми і методи своєї діяльності.

Раціональне поєднання модернізованих і класичних функцій, форм і методів управлінської діяльності керівника школи в сучасних умовах є запорукою ефективного формування творчого колективу вчителів та учнів, демократизації та гуманізації навчально-виховного процесу, відкритості школи як динамічно соціальної системи.

Відкрита школа є соціально-педагогічною системою, здатною до генерування та впровадження педагогічних інновацій (наукових та практичних досліджень із соціально-педагогічних та психологічних дисциплін), адекватного сприйняття соціально-педагогічних змін у суспільстві, встановлення різнобічних зв’язків з громадськістю та учасниками навчально-виховного процесу.

Оцінювання управлінської діяльності керівника загальноосвітнього навчально-виховного закладу має здійснюватися на основі системності, яка передбачає розгляд і врахування усієї сукупності соціально-педагогічних умов удосконалення управління школою в їх взаємозв’язку та взаємообумовленості.

4. Планування і облік роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Планування навчально-виховної роботи є однією з важливих умов її успішності, оскільки забезпечує цілеспрямовану діяльність (раціональне використання можливостей і резервів) усіх підрозділів.

Воно має бути підпорядковане принципам науковості, передбачаючи систему науково обґрунтованих завдань, змісту, методів, форм і засобів; реальності та оптимальності передбачуваних заходів, виконання яких забезпечувало б рівномірний ритм роботи школи; соціальної детермінації, формуючи в учнів необхідні суспільству моральні, правові та інші якості.

Серед інших вимог до планування – чіткість, зрозумілість, педагогічна доцільність, єдине спрямування, організаційна, концептуальна єдність заходів у досягненні сформульованих цілей.

За формою планування буває текстовим, графічним, змішаним (текстовим і графічним). Але завжди йому повинна бути властива календарність (розподіленість загальношкільних заходів на семестри, чверті, місяці, тижні).

За терміном передбачення і реалізації дій планування діяльності школи поділяють на перспективне, річне й поточне.

Перспективне планування. Характерна його особливість полягає у виробленні плану розвитку школи на 3 – 5 років, який забезпечував би цілеспрямовану діяльність керівництва школи та педагогічного колективу в чітко окресленій перспективі. Йому передує всебічний аналіз роботи за попередній період, визначення головних завдань на новий період, прогнозування організаційно-педагогічних проблем розвитку школи й основних напрямів удосконалення навчально-виховної роботи, особливостей функціонування та розвитку педагогічного та учнівського колективів, матеріально-технічної бази школи.

Перспективний план роботи школи забезпечує розподіл сил і засобів на тривалий період, надає системі на­вчально-виховної роботи школи системності, ритмічності, чіткого використання наявних засобів і залучення нових.

Річне планування. Визначає основні завдання педагогічного колективу на наступний рік. Загалом річний план школи охоплює такі розділи:

1. Вступ. Характеристика мікрорайону, школи, аналіз діяльності за попередній навчальний рік, завдання на новий навчальний рік.

2. Виконання Закону про освіту. Передбачає форми і строки оперативного обліку дітей шкільного віку в мікрорайоні, план використання фонду школи, забезпечення медичного нагляду, харчування дітей, створення груп подовженого дня.

3. Організація роботи з кадрами. Охоплює розстановку кадрів і розподіл обов’язків між ними, науково-практичну проблематику, над якою працює колектив, напрями методичної роботи, вивчення і поширення педагогічного досвіду, розвитку науково-педагогічної інформації, роботи педагогічної ради школи, використання досягнень науки та передового досвіду.

4. Керівництво навчально-виховним процесом. Об’єднує заходи щодо створення умов для навчального процесу (оснащення кабінетів, забезпечення технічними засобами навчання, поповнення фонду бібліотеки), організації позакласної і позашкільної виховної роботи гуртків, факультативів, товариств, клубів тощо.

5. Педагогічний контроль за навчально-виховним процесом. Окреслює цілі, форми перевірки (журналів, учнівських зошитів, якості знань та умінь учнів, виховних заходів, санітарного стану тощо), відповідальних за неї (адміністрацію, профспілковий актив, педагогів).

6. Робота з батьками, спонсорами, громадськістю. Передбачає заходи педагогічної пропаганди серед батьків, тематику батьківських зборів, роботу батьківського комітету, ради школи, спільну роботу громадських комісій сприяння сім’ї та школі.

7. Зміцнення матеріально-технічної бази, організаційно-господарська робота. Містить перелік заходів щодо створення й оснащення кабінетів, майстерень, спортзалу, приміщень для гурткової роботи, ігрових кімнат, поточного й капітального ремонту меблів, електрообладнання, теплосистеми, забезпечення санітарно-гігієнічного режиму, протипожежної безпеки, розподілу коштів школи.

Річний план складається за участю всього педагогічного колективу закладу. До складання річного плану приступають у кінці навчального року. На серпневому засіданні педагогічної ради обговорюється і затверджується річний план роботи навчального закладу.

Поточне планування. Його основою є загальношкільний план, на підставі якого складають календарні плани організаційної, методичної та позакласної роботи на чверті: плани роботи вчителів (тематичні та поурочні), класних керівників (на чверть або півріччя), директора школи і його заступників (на тиждень), учнівських гуртків та організацій, розклад навчальних, позакласних занять і заходів та ін. Поточні плани мають графічну побудову (по горизонталі відмічають тижні й дні навчальної чверті, по вертикалі – організаційні форми роботи, їх тематику, прізвища відповідальних). Містять такі розділи: педагогічна рада, засідання методичних об’єднань, профспілкові збори та виробничі наради, наради у директора, засідання місцевого комітету, загальношкільні батьківські збори, шкільні вечори, спортивні змагання, масові культпоходи й туристичні походи, загальношкільна газета, робота наукових товариств, клубів, організація виставок та олімпіад.

Планування дає змогу уникнути дублювання, заздалегідь визначити питання, на яких слід зосередити увагу, спланувати роботу й особистий час вчителів та учнів.

Крім річного плану роботи навчального закладу, встановлена ще така система планування:

1. Розклад уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій.

2. Календарні і поурочні плани вчителів, плани виховної роботи класних керівників, вихователів груп продовженого дня.

3. Плани роботи методичних об’єднань, інших форм методичної роботи, що працюють на базі школи.

4. План роботи шкільної бібліотеки.

5. План роботи батьківського комітету школи.

Розклад уроків. Правильно складений розклад занять значною мірою визначає організацію навчально-виховного процесу в школі, зайнятість педагогів і учнів.

Під час складання розкладу занять потрібно врахувати такі вимоги:

1. Найвища працездатність школярів протягом тижня – у вівторок і середу, а протягом робочого дня – другий, третій і четвертий уроки, тому саме, на цей період потрібно планувати складніші предмети.

2. Перший урок, як правило, буває малоефективним, тому що діти зранку ще не готові до напруженої розумової праці.

3. Більш складні навчальні предмети потрібно чергувати з образотворчим мистецтвом, музикою, фізкультурою, кресленням; предмети природничо-математичного циклу – з гуманітарними.

4. Не рекомендується поєднувати в один день навчальні предмети, які потребують виконання великих за обсягом домашніх завдань.

5. Навчальні предмети, на вивчення яких відведено 2 години в тиждень, потрібно ставити у розкладі з інтервалом у 2-3 дні.

6. Спарені предмети доцільно планувати у старших класах і тільки з таких предметів, на яких потрібно виконувати великі за обсягом практичні роботи.

7. Уроки, які читає вчитель у паралельних класах, потрібно ставити в той самий день.

8. Потрібно забезпечити рівні можливості вчителям-предметникам для проведення занять у навчальних кабінетах.

9. Раціонально планувати уроки вчителям, які працюють у дві зміни.

10. Враховувати пропускну можливість їдальні, майстерень, спортивних залів, навчальних кабінетів, пришкільних майданчиків.

11. Враховувати розклад телепередач.

Складає розклад занять заступник директора школи з навчально-виховної роботи. Він повинен добре вивчити навчальний план, за яким працює школа, знати відомості про навчальне навантаження вчителів.

Деякі особливості у складанні розкладу занять для класу-комплекту (клас-комплект – це два чи три класи учнів, зведені в один, які займаються в одному приміщенні, з одним учителем, в один і той же час). У практиці роботи малокомплектної школи склалося два підходи до складання розкладу занять: поєднання уроків різнопредметного (українська мова і образотворче мистецтво, природознавство і читання та і ін.) і однопредметного (математика і математика, фізкультура і фізкультура, музика і музика) змісту.

При складанні розкладу занять у класі-комплекті треба враховувати можливості навчальних предметів для організації самостійної роботи на уроці. Найбільше таких можливостей є на уроках мови, трудового навчання, образотворчого мистецтва, менше їх на уроках читання, музики. Тому доцільно поєднувати в розкладі занять предмети з більшими і меншими можливостями для організації самостійної роботи. Можна поєднувати і однакові навчальні предмети. У цьому випадку вчитель має можливості проводити однотемні уроки. А такі навчальні предмети як музика, фізкультура потрібно поєднувати тільки між собою.

Якщо клас-комплект складається з першокласників – у такому випадку доцільно працювати за системою скорочених уроків. Особливістю даного розкладу занять є: 1) скорочена тривалість занять (30-40 хв.); 2) перші 1-2 уроки вчитель працює з першим класом, а у другого (другого і третього) класу приходять на третій (другий) урок; 3) 3-5-ті уроки вчитель проводить з двома (трьома) класами разом; 4) після четвертого (п’ятого) уроку в учнів першого класу заняття закінчуються, а вчитель проводить заняття з учнями другого (другого і третього) класу; 5) тривалість перерв між уроками – 10 хвилин. Навчальне навантаження вчителя за таким регламентом відповідає нормі часу, за яку вчителеві виплачують заробітну плату.

Для вчителів-предметників і адміністрації школи доцільно використовувати розклад уроків, у якому чітко видно зайнятість кожного вчителя по днях тижня, а також номер кабінету. За таким розкладом легко проводити заміну уроків учителів, які захворіли, визначати зайнятість навчальних кабінетів. Наводимо приклад фрагменту такого розкладу.

Облік роботи загальноосвітнього навчального закладу.

Міністерством освіти і науки України визначено такий перелік ділової документації, яка є обов’язковою у загальноосвітньому навчальному закладі:

1. Ліцензія на право проведення освітньої діяльності (тільки для приватних навчальних закладів).

2. Ліцензія на запровадження освітньої діяльності, пов‘язаної з наданням професії.

3. Матеріали державної атестації навчального закладу.

4. Свідоцтво про державну атестацію.

5. Матеріали державної підсумкової атестації учнів (вихованці»)-

6. Статут загальноосвітнього навчального закладу.

7. Книга наказів з основної діяльності.

8. Книга наказів з кадрових питань.

9. Книга обліку руху учнів.

10. Алфавітна книга запису учнів.

11. Журнал обліку вхідного та вихідного листування.

12. Книга протоколів засідань педагогічної ради.

13. Книга обліку педагогічних працівників.

14. Книга обліку трудових книжок.

15. Книга обліку і видачі свідоцтв про базову загальну серпню освіту.

16. Книга обліку і видачі атестатів про повну загальну середню освіту.

17. Книга обліку і видачі Похвальних листів і Похвальних грамот.

18. Книга обліку наслідків внутрішньошкільного контролю.

19. Книга протоколів загальних зборів (конференції) колективу загальноосвітнього навчального закладу.

20. Книга протоколів ради загальноосвітнього навчального закладу.

21. Книга протоколів піклувальної ради, батьківського комітету.

22. Класні журнали.

23. Журнали груп продовженого дня.

24. Журнали обліку пропущених і замінених уроків.

25. Журнали обліку роботи гуртків, факультативів, секцій тощо.

26. Журнали обліку звернень та заяв громадян.

27. Контрольно-візитаційна книга.

28. Особові справи та медичні картки учнів.

29. Особові справи педагогічних працівників.

30. Табелі успішності учнів.

31. План роботи на поточний навчальний рік.

32. Перспективне прогнозування розвитку матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення навчально-виховного процесу.

33. Навчальні плани та навчальні програми.

34. Атестаційні матеріали педагогічних працівників.

35. Списки первинного обліку дітей, які підлягають навчанню.

36. Учнівські квитки для учнів 1-4, 5-9 та 10-12 класів.

37. Статистична звітність (форми № ЗНЗ-1, № ЗНЗ-3, № 83-РВК та інші).

38. Нормативно-правова документація з питань охорони праці та техніки безпеки.

39. Конституція України, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту».

40. Нормативно-правова документація Міністерства освіти і науки та місцевих органів управління освітою.

41. Акти прийому-передачі загальноосвітнього навчального закладу.

42. Акти державного інспектування загальноосвітнього навчального закладу.

43. Трудові книжки працівників навчального закладу.

44. Розклад уроків для учнів 1-4 класів та 5-12 класів.

45. Графік роботи гуртків, секцій, об’єднань тощо.

46. Графік проведення позакласних заходів.

47. Типові правила внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів:

48. Наочність з правил техніки безпеки, пожежної безпеки тощо.

У разі необхідності Міністерство освіти і науки України, місцеві органи управління освітою можуть встановлювати додаткову відомчу звітність, інформацію.

Розглянемо характеристику окремих документів.

Алфавітна книга запису учнів ведеться в кожному загальноосвітньому навчальному закладі. У ній записуються всі учні навчального закладу в алфавітному порядку, незалежно від класу, в якому вони навчаються. Щорічно до неї заносяться відомості про учнів нового прийому. Для кожної літери відводяться окремі сторінки. Номер запису учня у книзі є одночасно номером його особової справи.

Вибуття учня (закінчення ним навчального закладу) оформляється наказом директора із зазначенням причин вибуття. У алфавітній книзі записується номер і дата наказу, вказується причина вибуття. Якщо учень, який раніше вибув, знову повернувся у даний навчальний заклад, то дані про нього записуються як про такого, що прибув вперше.

Після використання усіх сторінок алфавітної книжки на ту чи іншу літеру продовження записів здійснюється у новій книзі в порядку наступних номерів. Виправлення у книзі підтверджуються підписом директора закладу і скріплюються печаткою.

Термін зберігання алфавітної книги – 50 років.

Особова справа учня заводиться з моменту вступу його в навчальний заклад. До неї заносяться такі дані: загальні відомості про учня, підсумкові оцінки успішності за кожен клас, записи про нагорода (похвальні листи, похвальні грамоти, золота або срібна медаль).

Особові справи учнів І-ІV класів ведуть учителі початкових класів, V-ХІІ класів – класні керівники. Особова справа має номер, що відповідає номеру в алфавітній книзі (наприклад, № В/128 означає, що учень записаний в алфавітній книзі на літеру В під № 128).

У разі вибуття учня з навчального закладу особова справа видається на підставі письмової заяви батькам або особам, що їх заміняють.

Після закінчення учнем навчального закладу його особова справа зберігається 5 років.

Класний журнал ведеться в кожному навчальному закладі за формою, затвердженою Міністерством освіти і науки. Встановлені такі види класних журналів: для 1-4,5-9,10-12 класів. Відповідні записи в них роблять вчителі початкових класів, класні керівники, вчителі-предметники.

У розділі «Облік досягнень у навчанні учнів» (з окремих предметів) на лівій стороні розгорнутої сторінки журналу вчитель веде щоденний облік відвідування і досягнень у навчанні. Відсутність учня на уроці позначається буквою «н».

За письмові роботи бали виставляються у графі того дня, коли вони проводилися. На правій стороні розгорнутої сторінки журналу вчитель записує дату проведення уроку, його зміст і завдання додому. У графі «Завдання додому» записується зміст завдання і характер його виконання (читати, вивчити напам’ять), сторінки підручника, номери задач, прикладів і вправ, практичні роботи. Якщо дається завдання на повторення, то конкретно вказується його обсяг.

Облік індивідуальних і групових занять, що проводяться з учнями згідно з навчальним планом, а також заняття з правил безпечної поведінки на вулицях і дорогах, з питань протипожежної безпеки, цивільної оборони, санітарії і гігієни записуються на вільних сторінках журналу.

Графи розділу «Загальні відомості про учнів» (№ особової справи, прізвище, ім’я та по батькові учня, стать; рік, місяць і число народження; коли і куди вибув; прізвище, ім’я та по батькові батька і матері або опікунів; заняття і місце праці батьків (посада, назва і адреса підприємства, телефон; домашня адреса, телефон) класний керівник заповнює на підставі документальних даних про учнів у період перших 10 днів навчального року і систематично протягом року вносить в цей розділ відповідні записи в зв’язку з прибуттям або вибуттям учнів.

У графі «Рішення педагогічної ради» записуються відомості про результати, досягнуті у навчанні учня: переведено до наступного класу, нагороджено Похвальним листом, видано свідоцтво з відзнакою, залишено на повторний курс, призначено повторну державну атестацію та з яких саме предметів, наслідки повторної державної підсумкової атестації. При цьому зазначається дата і номер педагогічної ради.

Класний журнал розрахований на один навчальний рік. Контроль за веденням та зберіганням його здійснюють директор навчального закладу і його заступники з навчально-виховної роботи. Свої зауваження вони записують на спеціальній сторінці в кінці журналу. Всі записи у класному журналі повинні вестися чітко і охайно.

Зберігається класний журнал у справах школи 5 років, а випускних класів -10 років.

Журнал планування та обліку роботи гуртка розрахований на один навчальний рік і ведеться керівником гуртка.

Книга обліку і видачі атестатів про повну загальну середню освіту. Книга повинна бути пронумерована, прошнурована і скріплена підписами завідуючого відділом освіти районної держадміністрації, інспектора та гербовою печаткою.

У книзі зазначається кількість отриманих і виданих атестатів про повну загальну середню освіту (із зазначенням їх номерів). Решта чистих і зіпсованих бланків здається у відділ освіти районної держадміністрації, про що в книзі робиться відповідний запис і розписується завідуючий відділом освіти чи інспектор.

Атестати про повну загальну середню освіту видаються на основі рішення педагогічної ради навчального закладу. В книзі записується дата і номер протоколу.

Для тих, хто екстерном складає екзамени, запис про видачу атестата про повну загальну середню освіту робиться у графі: «Рік вступу до даного закладу» – «екстерн». У кінці списку повинні бути підписи всіх, хто в даному році закінчив навчальний заклад.

Журнал групи продовженого дня ведеться в усіх загальноосвітніх навчальних закладах, де є групи продовженого дня. Журнал групи продовженого дня розрахований на один навчальний рік. Ведення відповідних записів у даному журналі є обов’язковим для кожного вихователя. Правильність ведення журналу перевіряє директор навчального закладу і заступник директора з навчально-виховної роботи.

Наведемо, як приклад, фрагмент записів у журналі групи продовженого дня.

Книга обліку і видачі свідоцтв про базову загальну середню освіту ведеться аналогічно до книги обліку і видачі атестатів про повну загальну середню освіту.

Книга обліку і видачі Похвальних листів і Похвальних грамот ведеться у кожному загальноосвітньому навчальному закладі. Облік Похвальних листів «За відмінні успіхи у навчанні», Похвальних грамот «За особливі успіхи у вивченні окремих предметів» у книзі ведеться окремо.

У книзі обліку педагогічних працівників, яка ведеться в усіх загальноосвітніх навчальних закладах, записуються усі педагогічні працівники закладу, відмічаються результати атестації вчителів (вказується дата і номер рішення атестаційної комісії).

Книги обліку і видачі атестатів про повну загальну середню освіту, свідоцтв про базову загальну середню освіту зберігаються у справах навчального закладу 75 років.

Книга протоколів засідань педагогічної ради. Вона ведеться в усіх навчальних закладах, де є педагогічна рада. У ній фіксуються всі питання, які розглядаються на засіданні педагогічної ради, а також прийняті рішення.

Книга протоколів засідань педагогічної ради навчального закладу зберігається 25 років.

Книга протоколів ради загальноосвітнього навчального закладу ведеться аналогічно до книги протоколів педагогічної ради.

Книга обліку трудових книжок працівників загальноосвітнього навчального закладу ведеться у всіх закладах. Трудові книжки зберігаються у директора закладу. Зберігається дана книга у справах закладу 50 років.

Журнал обліку пропущених і замінених уроків вчителями (зберігається 5 років) ведеться заступником директора загальноосвітнього навчального закладу з навчально-виховної роботи.

Книга наказів ведеться у тих загальноосвітніх навчальних закладах, де є не менше 3-х працівників. У ній записуються накази і розпорядження з питань навчально-виховного процесу (про вивчення стану викладання навчальних дисциплін, якість знань, умінь і навичок учнів, виконання нормативних документів про освіту тощо), про розподіл посадових обов’язків між керівництвом закладу, педагогічного навантаження вчителів, класного керівництва, стимулювання їх праці.

Наказами по навчальному закладу оформляються рішення педагогічної ради навчального закладу про переведення в наступний клас, допуск учнів до екзаменів, про закінчення учнями навчального закладу, нагородження їх золотими, срібними медалями, Похвальними листами, грамотами.

Книга наказів зберігається у справах закладу 50 років.

У контрольно-візитаційну книгу (зберігається 10 років) заносяться зауваження і пропозиції осіб, що перевіряли роботу загальноосвітнього навчального закладу. У записах вказуються їх прізвища та ініціали, посада, дата.

Книга запису наслідків внутрішнього контролю (зберігається З роки). її ведуть директор навчального закладу та його заступники з навчально-виховної роботи (кожен окремо). У ній записують результати внутрішньошкільного контролю.

У загальноосвітньому навчальному закладі ведеться така фінансово-господарська документація:

1. Технічний паспорт школи.

2. Інвентарні списки основних засобів.

3. Акт на відведення і закріплення земельної ділянки.

4. Книга складського обліку матеріалів.

5. Книга обліку бібліотечного фонду.

6. Відомості про видачу витратних матеріалів.

7. Відомості оперативного обліку малоцінних та швидкозношувальних матеріалів, що знаходяться в експлуатації.

8. Штатний розпис загальноосвітнього навчального закладу.

9. Акти ревізій та перевірки фінансово-господарської діяльності. Бухгалтерський облік здійснюється і ведеться відповідно до нормативних документів Мінфіну України на Міносвіти і науки України.

Відповідає за ведення діловодства в загальноосвітньому навчально-виховному закладі його директор і відповідальний працівник згідно з штатним розписом та функціональними обов’язками. Правильність ведення діловодства контролюють відповідні органи управління освітою.

Дата добавления: 2014-01-11