Деякі принципи сучасної нутриціології

Біологічно активні добавки до їжі та їх місце в сучасній нутриціології

Лекція 3

Теорії раціонального, збалансованого, адекватного та оптимального харчування, змінюючи та доповнюючи одна іншу, стали основою розробки сучасних дієтологічних рекомендацій як для здорових, так і для хворих людей. Вони дозволяють відповісти на питання чим повинна харчуватися людина, щоб зберегти здоров’я та збільшити тривалість життя.

В основу раціонального харчування покладено принцип збалансованості вживаної їжі, дякуючи якому забезпечується оптимальна потреба організму в харчових та інших БАВ, здатних проявляти в організмі максимум корисної дії.

Відповідно до концепції збалансованого харчування пропорції окремих речовин в раціонах харчування відображають метаболітичні процеси, які лежать в основі життєдіяльності організму. Головна увага приділяється незамінним компонентам їжі – ессенціальним факторам харчування. Оптимальне їх співвідношення підтримує нормальний метаболізм. Збалансоване харчування передбачає оптимальні кількісні та якісні взаємозв’язки основних компонентів харчових сполук: білків, вуглеводів, жирів, вітамінів та мінеральних сполук.

В структурі харчування сучасної людини розповсюджена недостатність вживання незамінних компонентів їжі. В США Міністерство сільського господарства сумісно з Міністерством охорони здоров’я і соціальних служб розроблено піраміду, котра в якійсь мірі дозволяє індивідуально корегувати харчовий раціон.

Речовини білкової природи:

- Білки – ВМС, побудовані із залишків АК (тваринні, рослинні, мікробіальні; повноцінні – тваринні, неповноцінні – рослинні)

- Пептиди мають невисоку молекулярну масу, широкий набір амінокислотних залишків

- Амінокислоти (природні і синтетичні, замінні і незамінні (для дорослого організму валін, лейцин, ізолейцин, треонін, метіонін, лізин, фенілаланін, триптофан та для дитячого організму гістидин і аргінін))

Фізіологічне значення і функціональна роль найбільш поширених груп пептидів:

Нейропептиди Вазоактивні Токсини

ПЕПТИДИ

Гормони Антибіотики

Протектори Буфери Смакові

Вуглеводи:

- Моносахариди (глюкоза, фруктоза),

- Дисахариди і олігосахариди побудовані відповідно із 2 і 3-10 моносахаридних залишків (дисахариди: лактоза – молочний цукор, сахароза, мальтоза – солодовий цукор, олігосахариди як пребіотики – лактулоза ДС)

- Полісахариди – полімери, утворені великою кількістю моносахаридних залишків (інулін, крохмаль)

Харчові волокна – не засвоювані вуглеводи (гомогенні і гетерогенні; водростей, грибів, вищих рослин; водорозчинні – пектин, камеді, слизі, розчинні фракції геміцелюлози, не розчинні в воді – целюлоза, ксилани, частина геміцелюлоз, хітин, хітозан, лігнін; спирти (лігніни) і полісахариди структуровані – целюлоза, геміцелюлоза, пектин та неструктуровані – слизі, камеді, штучні полімери).

Ліпіди – естери гліцерину та вищих жирних кислот:

- Нейтральні ліпіди,

- Ліпоїди (фосфатиди – лецитин у складі його вітаміноподібна речовина холін, фосфатидилсерин, кефалін, сфінгомієлін, гліколіпіди) та похідні ізопрену (стероїди та каротиноїди).

Природні жирні кислоти:

- Насичені (масляна, капронова, капронова, пальмітинова, стеаринова, міристинова – тваринні; арахісова – риб’ячий жир та земляні горіхи; бегенова – расова олія),

- Мононенасичені (олеїнова, ерукова, гад олеїнова пальмітоолеїнова),

- Поліненасичені (лінолева, ліноленова, арахідонова – віт F, клупонодонова).

Стерини – холестерин (тваринний) і β-сітостерин (рослинний).

Воски (тваринні – бджолиний, рослинні – покрови фруктів)

Вітаміни:

- Водорозчинні (вітаміни групи В, аскорбінова кислота, ніацин (віт. РР), фолацин (фолієва кислота), пантотенова кислота)

- Жиророзчинні (А,Д, Е, К)

- Вітаміноподібні сполуки (біотин, біофлавоноїди, холін, карнітин, інозит, оротова, ліпоєва, пагматова і параамінобензенова кислота, віт. U).

Мінеральні компоненти. Залежно від кількості мінеральних речовин в організмі людини і харчових продуктах їх підрозділяють на макро- (перевищує 0,01 %) і мікроелементи (10^-3 – 10^-5 %). Якщо вміст елементу нижче 10^-5 %, його вважають ультрамікроелементом.

- Макроелементи (кальцій, фосфор, магній, натрій, калій, сульфур, хлор)

- Мікроелементи (ессенціальні – залізо, кобальт, мідь, марганець, хром, селен, молібден, йод, цинк, умовно ессенціальні мікроелементи – миш’як, бор, бром, фтор, літій, нікель, кремній, ванадій, умовно токсичні і токсичні – алюміній, кадмій, свинець, ртуть, берилій).

Алкалоїди – переважно нітрогеновмісні гетероциклічні сполуки, яки властива сильна і специфічна фізіологічна активність (кофеїн, сальсолін, берберин, капсаїцин, вібурнін, амірин, теобромін і теофілін, ксантин, сілі марин, стахідрин).

Глікозиди – природні сполуки, молокула яких складається із сахаридної (гелікон) і несахаридної (аглікон) частини, зв’язаних через атоми карбону, оксисену, сульфуру та нітрогену:

- Сердечні глікозиди (аглікон – похідні циклопентанопергідрофенантрену, які містять як важливі замісники п’яти- та шестичленні лактонні кільця),

- Сапоніни (аглікон – стероїдна чи тритерпенова природа),

- Антраглікозиди (аглікон – антрацен різного ступеню окиснення),

- Гіркі глікозиди або іридоїди (похідні циклопентанових монотерпенів),

- Ціаногенні глікозиди,

- Тіоглікозиди або глюкозінолати.

Фенольні сполуки:

- З 1 ароматичним кільцем (прості феноли, фенолоспирти – кофейна, хлорогенова, ферулова, кумарова кислоти, фенолокислоти, кумарини, хромони, хромони, кантони, хінони, лігніни)

- З 2 ароматичними кільцями (флавоноїди, ізофлавоноїди, флавонони, флавони, флавоноли, протеноїди, катехіни, лейкоантоціаніди, антоціаніди, проантоціаніди)

- Полімерні фенольні сполуки (конденсовані та неконденсовані дубільні сполуки – таніди; гумінові феноловмісні полімери).

Харчові рослини містять сполуки з 2-3 фенольними кільцями, які проявляють біологічну активність:

- Адаптогенну і стимулюючу ЦНС (салідрозид),

- Р-вітамінну (рутин)

- Гіпотензивну (флавони, лігніни)

- Спазмалітичну (фуро кумарини, хромони

- Стимулюючу (лігніни)

- Седативну (флавоноли)

- Сечогінні (кемпферол, ізофлавоноїди)

- Жовчогінну (флавони)

- Кровозупиняючу (флавоноли, кверцетин)

- Антимікробну (гідрохінон, арбутин)

- Антигуморрагічну (лігніни).

Терпеноїди (ізопреноїди) – ефірні олії, горечі, смоли і бальзами, сердечні глікозиди і стероїдні сапоніни, три терпенові сапоніни, гіркі глікозиди та іридоїди, каротиноїди, каучук та гутта. Деякі з них є алкалоїдами.

Органічні кислоти: лимонна, яблучна, виннокам’яна, щавлева, саліцилова, мурашина, оцтова.

Ферменти: одно компонентні – білкові (β-амілаза, папаїн, пепсин) та двокомпонентні – містять кофактор чи кофермент. 6 класів ферментів: оксидоредуктази, трансферази, гідролази, ліази, ізомерази, лігази.

Фітонциди – за хімічною природою сукупність різних за хімічною будовою сполук (ефірних олій, ароматичних кислот, глікозидів тощо)

Гормони та гормоноподібні речовини: речовини естрогенної та андрогенної дії.

Дата добавления: 2014-01-11