Трактами

Ooiaaiaioaeuiee aiae.c a...iaeo o.i

Iiiyooy oiaa.ii. a....

Класичним інструментом ринкової економіки, який формує

оптовий ринок товарів є біржова діяльність. Сучасні товарні, фо_

ндові та валютні біржі відіграють вирішальне значення при фор_

муванні основних ринкових цін та курсів. Тому дослідження про_

блем ціноутворення без аналізу біржових цін було б неповним.

Проте, перш ніж перейти до безпосереднього розкриття даного

питання приділимо увагу аналізу принципів роботи біржі. Біржо_

ва торгівля доволі специфічна сфера обігу товарів, що вимагає гли_

боких знань її учасників до способів організації торгів.

Біржа має справу з попитом на ті чи інші товари, який безпо_

середньо не пов’язаний з необхідністю у використанні цих това_

рів, на біржі завжди має місце пропонування товарів, яке безпосе_

редньо не пов’язане з виробництвом. Купівля заради продажу, а

продаж заради купівлі вирівнює попит і пропозицію. На біржово_

284 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

му ринку завжди є попит і пропозиція, питання постає лише щодо

того, за якою ціною пропонується і вимагається товар. Біржова

торгівля забезпечує можливість того, що при існуючих в даний

момент цінах не буде ні дефіциту, ні затоварювання.

Всі існуючі у світі біржі умовно можна поділити на три види:

товарну, фондову і валютну, залежно від класів реалізованих бір_

жових товарів. Історично першою виникла товарна біржа. Решта

видів бірж є певною мірою похідними від неї. І хоча правила тор_

гівлі на кожному типі біржі індивідуальні, все ж загальні принци_

пи формування біржевих цін є універсальними і єдиними для всіх

класів товарів. Тому, знаючи принципи формування цін на товар_

них біржах, можна легко осягнути й особливості ціноутворення

на фондових та валютних біржах.

Товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і фізич_

них осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і

має за мету надання послуг в укладанні біржових угод, виявлення

товарних цін, попиту і пропозиції товарів, вивчення, упорядку_

вання і полегшення товарообігу та пов’язаних з ним торговельних

операцій.

Сучасна товарна біржа є результатом довготривалої еволюції

торгівлі від початкових примітивних форм до високоорганізова_

ного оптового ринку. Товарні біржі за п’ятивікову історію у своєму

розвитку пройшли кілька етапів – від звичайних форм оптового

до сучасного ф’ючерсного ринку.

Перша спеціалізована будівля для біржі була споруджена у

1556 р. в Антверпені (Нідерланди). На початку XVII ст. центр

торгової та фінансової діяльності перемістився в Амстердам. У 1602 р.

тут було створено одну з найбільших на той час бірж у світі. Завдяки

успіхам цієї біржі Нідерланди стали світовою фінансовою держа_

вою. Родоначальником ринку цінних паперів теж вважається Ам_

стердам. У XVII ст. тут виникла перша фондова біржа.

Справжній розквіт світової біржової торгівлі припадає на ХІХ

ст., коли пальму першості захоплює Лондонська біржа. Однак з

часом найпрестижнішою стає Нью_Йоркська біржа.

В Україні перші біржі з’явилися у XVII ст., і до початку ХХ ст.

біржова торгівля набула великих обертів. Важливу роль у розвитку

біржової торгівлі в Україні відіграли Одеська і Миколаївська біржі,

а пізніше помітний внесок у становлення біржових товарних від_

носин зробила і Київська біржа.

Тема 9. Біржові ціни 285

У 1913 р. в Україні діяло 11 бірж – у Києві, Миколаєві, Одесі,

Харкові, Херсоні, Маріуполі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Бер_

дянську, Кременчуку. Всі вони здійснювали торгівлю, як правило,

сільськогосподарською продукцією і лише на Київській, Харків_

ській та Одеській біржах здійснювалися операції з цінними папе_

рами.

У 1927 р. на засіданні Раднаркому було прийнято рішення про

перегляд функцій бірж і скорочення їх кількості. У результаті з 18

бірж, що діяли на той час в Україні, залишились 4, а до кінця 1930 р.

перестали працювати й вони.

Відродження біржової торгівлі в Україні почалося в 90_х ро_

ках ХХ ст. У 1991 р. було зареєстровано понад 50 бірж, проте біль_

шість з них не відповідала світовим стандартам і була звичайним

ринковим посередником. До 1999 р. кількість зареєстрованих в

Україні бірж збільшилась до 365, серед яких були універсальні,

товарно_сировинні і товарні, спеціалізовані, агропромислові, фо_

ндові, біржі нерухомості та валютні. Сьогодні обсяги торгів на укра_

їнських біржах зростає, наприклад, загальна кількість укладених

угод на Українській аграрній біржі на одних торгах подана у додат_

ку Ш.

Сьогодні біржі перестають бути тільки складовою частиною

оптової торгівлі. Їх роль в оптовій торгівлі має тенденцію до ско_

рочення і біржі стають все більше ціноутворюючими центами,

центрами страхування прибутку. Сучасна товарна біржа – це ри_

нок контрактів на поставку товару. Біржовий попит і пропозиція

створюють механізм стримування цінових коливань, стримують

різкі перепади цін на сировину і товари, що стабілізує економіку в

цілому, дозволяє їй обходитись без державного регулювання цін.

Важливим фактором стабілізації цін є гласність укладання угод,

публічне встановлення цін на початку і в кінці біржового дня, об_

меження денного коливання цін у межах, встановлених біржови_

ми правилами (наприклад, не більше 2 % в день відносно ціни за_

криття біржі в попередній день). Істотну роль також відіграють

збір і обробка інформації, яку біржа надає в розпорядження своїх

клієнтів. Ця інформація стосується виробництва товарів,

динаміки попиту на них, наявності товару на біржових складах,

цін на біржових і небіржових ринках інших країн.

Товарна біржа – це товариство з обмеженою відповідальніс_

тю (частіше товариство на рівних паях). Вона надає своїм членам

286 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

торговий зал, розподілений на секції – «ями» за видами товарів,

засоби зв’язку, які забезпечують отримання інформації про хід то_

ргівлі (екран, комп’ютери), контролює виконання біржових пра_

вил. Витрати покриваються за рахунок продажу «місць» на біржі,

членських внесків (вступних та щорічних), комісійних зборів за

угодами.

Члени біржі, вносячи пай, купують «місце» на біржі, що дає

їм право мати свого постійного представника для ведення торгів

чи відкрити брокерську фірму. Розмір внеску (паю) визначається

статутом біржі. «Місце» на біржі є власністю її члена і дає йому

відповідні права та обов’язки. Член біржі сплачує щорічні членські

внески, які є власністю біржі і не повертаються члену у випадку

його виходу зі складу біржі. Членами товарної біржі є засновники,

а також прийняті до її складу згідно зі статутом біржі вітчизняні та

іноземні юридичні й фізичні особи, які зацікавлені у придбанні,

реалізації та обміні профільної для біржі продукції на постійній

основі. Вступний внесок члена біржі має дорівнювати вар_

тості біржового місця, що визначається, виходячи з попиту та про_

позиції.

Члени товарної біржі мають законодавче визначені права і

можуть самі або через свого посередника виконувати такі дії:

• здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це

винагороду;

• брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, бути об_

раними до її керівних органів;

• здійснювати всі правочинності, що випливають зі сплати

пайового або вступного внеску;

• відкривати брокерські контори;

• користуватись всіма послугами біржі.

Член товарної біржі зобов’язаний:

• дотримуватися статуту біржі, Правил біржової торгівлі, рі_

шень загальних зборів членів біржі та Біржового комітету (Ради

біржі);

• провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до пра_

вил біржової торгівлі та своєчасно інформувати Біржовий комітет

(Раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що мо_

жуть негативно вплинути на виконання його зобов’язань перед

третіми особами та біржею;

• сплачувати членські внески;

Тема 9. Біржові ціни 287

• вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною Пра_

вилами біржової торгівлі;

• не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну

таємницю про діяльність.

Кількість членів біржі регулюється її засновниками або за до_

рученням Біржовим комітетом і встановлюється, виходячи з мак_

симального поєднання інтересів усіх учасників біржових торгів.

􀂈 На товарних біржах нашої держави, як правило, кількість

членів біржі становить 60_80 юридичних осіб. Так, на Україн_

ській аграрній біржі – 56 юридичних осіб, а вартість місця ста_

новить 29 тис. грн. Кількість повних членів на товарних бір_

жах США залежить від багатьох чинників і коливається від

1402 на Чиказькій товарній біржі з вартістю місця $340 тис. до

192 – на Товарній біржі Канзас_Сіті із відповідною вартістю

місця $30 тис.

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської

самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно,

самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші

рахунки в банках, печатку із зображенням свого найменування.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не

має на меті одержання прибутку.

Діяльність товарної біржі в Україні здійснюється відповідно

до Закону України «Про товарну біржу» та чинного законодавства

України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового арбі_

тражу.

Товарна біржа здійснює свою діяльність за такими принци_

пами:

1) рівноправності учасників біржових торгів;

2) застосування вільних ринкових цін;

3) публічного проведення біржових торгів.

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об’єд_

нання зацікавлених юридичних і фізичних осіб, яким це не забо_

ронено чинним законодавством. Засновниками і членами товар_

ної біржі не можуть бути органи державного влади та управління,

а також державні установи (організації), що перебувають на дер_

жавному бюджеті. Заснування товарної біржі здійснюється шля_

хом укладання засновниками угоди, що визначає порядок та прин_

288 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

ципи створення біржі, склад засновників, їх обов’язки, розмір і

строки сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Кожен

із засновників сплачує пайовий внесок. Особа, яка сплачує пайо_

вий або вступний внесок, набуває права управління власника щодо

біржового місця і може також продавати свої членські права.

Товарна біржа має право:

• встановлювати відповідно до Закону України «Про товарну

біржу» та чинного законодавства власні правила біржової торгівлі

та біржового арбітражу, які є обов’язковими для всіх учасників то_

ргів;

• створювати підрозділи біржі та затверджувати положення

про них;

• розробляти з урахуванням державних стандартів власні стан_

дарти і типові контракти;

• зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни бір_

жових угод протягом дня відхиляються більше, ніж за визначений

біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

• встановлювати вступні та періодичні внески для учасників

біржі, плату за послуги, що надаються біржею;

• встановлювати інші грошові збори;

• встановлювати і стягувати відповідно до стандарту біржі

плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за пору_

шення статуту біржі та біржових правил;

• застосовувати арбітражні комісії для вирішення спорів у

торговельних угодах;

• укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх

представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за

кордоном України.

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори її

членів. У поточній діяльності біржі управління нею здійснює бір_

жовий комітет (Рада біржі).

На ринку сировини, капіталу та валюти є декілька видів цін.

Усі вони публікуються в періодичних економічних виданнях що_

денно. Це ціни ф’ючерсних та аукціонних угод, спотові та фор_

вардні ціни на реальні активи.

Тема 9. Біржові ціни 289

Для учасника підприємницької діяльності важливо знати, як

здійснюється визначення цін у біржових контрактах, оскільки си_

стема ціноутворення в останніх значно відрізняється від тих, що

використовується при інших формах організації торгівлі.

Для того, щоб стати біржовим, товар повинен відповідати та_

ким умовам:

1) щодо кількості: кількість товару визначають в угоді в нату_

ральних одиницях виміру, фактичну величину продажу товару на_

зивають лотами;

2) щодо якості: якість товару в угоді визначають за стандарт_

ними і технічними умовами, умовами договору, за попереднім

оглядом товару, а також за зразками. Визначним фактором при

стандартизованій якості біржового товару є введення базового со_

рту як єдиної міри. Вона є тим критерієм, за яким дають якісну

характеристику аналогічним товарам. За ціну базового сорту бе_

руть найбільш поширений вид продукції цього характеру;

3) щодо ліквідності: товар повинен бути абсолютно ліквідним,

тобто його можна купити і продати в будь_який момент;

4) щодо масовості: товар, що бере участь в біржових торгах,

повинен бути немонопольним, тобто масовим.

Прийом товарів та їх розміщення обумовлюються правилами

біржової торгівлі. Члени біржі пропонують свій товар після його

безпосереднього огляду брокерами на підприємствах або на під_

ставі представлених зразків чи опису. Товар заноситься в книгу

обліку та картку брокера «ями» тільки у випадку гарантованої кі_

лькості товару на складах біржі, про що робиться відповідна поміт_

ка, або на складах продавця. В правилах біржової торгівлі також

затверджується перелік товарів, які котируються1 на біржі.

На купівлю_продаж товару на біржі складається біржова угода.

Біржова угода – це письмово оформлений документ на реаль_

ний товар зі встановленими строками поставки. Угода вважається

біржовою, якщо вона укладена між членами біржі на товар, допу_

щений до обігу на даній біржі, відповідно строку і порядку, визна_

чених Статутом і Правилами біржової торгівлі.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному

засвідченню, але затверджуються загальними зборами біржі. Зміст

біржової угоди (за винятком найменування товару, кількості, ціни,

1 Котируватися – бути в обігу, обертатися на біржі.

290 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

місця і строку виконання) не підлягає розголошенню. Цю інформа_

цію може бути надано лише на вимогу органів слідства та суду.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Бір_

жові операції мають право здійснювати тільки члени біржі або бро_

кери.

Біржовий торг ведеться публічно, голосом і жестом.

На кожен вид біржового товару ціни визначаються залежно

від співвідношення попиту і пропозиції на даний момент біржо_

вих торгів. На біржі використовують такі поняття ціни: ціна про_

давця (пропозиції), ціна покупця (попиту), ціна біржової угоди,

котирувальна ціна.

Ціна продавця на біржовий товар – це ціна, вказана учасни_

ком біржових торгів у заявці на продаж (див. додаток Щ.1), а та_

кож названа ним під час торгів з метою стимулювання продажу.

Щодо ціни товару, виставленого на торги, встановлено чіткі пра_

вила: ціна пропозиції не може перевищувати ціну попиту більш

ніж на встановлений біржею розмір.

􀂈 Так, наприклад, на Лондонській біржі металів ціна про_

позиції може перевищувати ціну попиту у таких розмірах:

• щодо міді – від 0,5 до 1 ф.ст. за тонну;

• щодо олова – від 1 до2 ф.ст. за тонну;

• щодо цинку – від 0,25 до 0,5 ф.ст. за тонну.

Під ціною покупця розуміють ціни, вказані покупцем у заяв_

ках на купівлю (див. додаток Щ.2), а також ті, які він називає

безпосередньо під час торгів, при обговоренні пропозиції продав_

ця.

Ціною біржової угоди є остаточна з тих, які було названо по_

купцем (продавцем) і зафіксовано біржовим маклером.

Як зазначалося раніше, ціна біржових угод (біржового товару) –

це ціна, за якою здійснюються операції купівлі_продажу вели_

ких партій матеріально_сировинних ресурсів, продукції виробни_

чо_технічного призначення, сільськогосподарської продукції, то_

варів народного споживання на товарних біржах. Така ціна фор_

мується на базі біржового котирування (попиту й пропозиції) та

надбавок або знижок із неї залежно від якості товару, відстані

товару від місця поставки, які вказуються у біржовому контракті.

Угоду за даною ціною заключає той, хто першим прийняв пропо_

Тема 9. Біржові ціни 291

зицію. Для завершення операції повинні бути зафіксовані три па_

раметри: ціна, сума і строк поставки.

Ціна біржових угод є одним із видів вільних цін, який дає змогу

повніше виявити попит і пропозицію на товари у масштабі регіо_

ну, країни та світового ринку як на час проведення торгів, так і

майбутній період. У країнах із ринковою економікою ціни біржо_

вих угод регулярно публікуються в періодичній пресі та електро_

нній інформаційній мережі.

При формуванні біржової ціни важливо врахувати можливості

її встановлення з використанням різних умов постачання. Розпо_

діл витрат на транспортування, зберігання і страхування визнача_

ється умовами поставки. Залежно від виду франко розподіляють_

ся господарські зобов’язання й економічна відповідальність по_

стачальника і покупця, а також визначаються витрати, включені

в продажну ціну. З інформації, вміщеної у додатках Ю.1 – Ю.3,

видно використання різних базових умов постачання при форму_

ванні біржових цін.

Залежно від типів угод, які укладаються на товарній біржі, роз_

різняють два види біржових цін: ціни на реальні товари і ціни на

ф’ючерсні або строкові угоди. У свою чергу ціни на реальні товари

поділяються на ціни за спотовими («кеш»#угоди) і форвардними кон#

Ціна за спотовим контрактом являє собою ціну на наявний стан_

дартний товар, який протягом тижня після укладання угоди по_

ставляється до сертифікованого біржового складу за рахунок про_

давця. Оплата за цим контрактом повинна бути проведена протя_

гом двох днів після укладання угоди. Таким чином, ціна при умові

негайної поставки одиниці товару і відповідній негайній оплаті за

нього називається ціною спот або спотовою ціною.

У практиці зарубіжного ринкового господарства певне місце

займають форвардні контракти. Форвардні контракти – це дого_

вірні зобов’язання приватних осіб з позабіржового обороту про

поставку товарів у майбутньому без будь_якого офіційного гаранта.

Ціна за форвардним контрактом являє собою ціну на поставку

товару в майбутньому (через місяць, три, шість або через дев’ять

місяців). Як і при спотовому контракті, оплата за товар має бути

проведена впродовж двох днів після укладання угоди. Особливість

угоди на умові форвард полягає в різниці у часі між укладанням

угоди та поставкою товару покупцеві. Тому такі угоди називають

292 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

ще угодами з відстроченою поставкою. У випадку укладання фо_

рвардної угоди покупець авансує продавця за товар визначених

якісних характеристик, який він повинен виробити й поставити

у встановлений час. Так, сільськогосподарський товаровиробник

може восени підписати контракт на поставку зерна певних стан_

дартів у період збирання врожаю за попередньо узгодженою ці_

ною. Такий форвардний контракт дає змогу гарантувати сприят_

ливу ціну для покупця, а для товаровиробника — поповнити гро_

шові кошти для здійснення процесу виробництва. Крім цього,

перевага укладання таких угод виявляється у значній економії ви_

трат на зберігання продукції. У міру становлення і розвитку рин_

кових відносин в Україні обсяги форвардних угод будуть зростати.

В торгівлі реальним товаром форвардні угоди, як правило, домі_

нують. Приклади встановлення та використання цін у форвард_

них контрактах подано у додатках Ю.1 та Ю.2

Ф’ючерсні угоди укладаються між покупцем і продавцем з ме_

тою страхування від можливого росту цін на нього на реальному

ринку. Тобто, ф’ючерсний контракт – це, по_суті, той же форвард_

ний контракт, торгівля яким здійснюється на деяких біржах. Його

умови визначеним чином стандартизовані. Стандартизація озна_

чає, що умови ф’ючерсних контрактів (тобто кількість і якість по_

ставлених товарів) однакові для всіх контрактів. Товар може реа_

лізуватися за різними цінами. Система визначення ціни у фінан_

сових ф’ючерсних контрактах суттєво відрізняється від тих, що

використовуються у звичайних комерційних операціях. Ф’ючерс_

на торгівля переважає над усією іншою діяльністю бірж.

Ціна за ф’ючерсною угодою являє собою ціну за стандартний

контракт, в якому передбачається поставка в майбутньому визна_

чених обсягів певного виду товару певної якісної характеристики.

Ф’ючерсні угоди — це стандартні типові контракти. Ціна такого

контракту визначається на публічному аукціоні на біржових тор_

гах. На відміну від угод на реальний товар, за ф’ючерсними угода_

ми реалізується не реальний товар, а лише договір на його можли_

ву поставку в майбутньому періоді. Укладання таких угод здійс_

нюється не з метою купівлі_продажу реального товару, а для

страхування від можливих несприятливих змін ціни. Практика

показує, що переважна більшість ф’ючерсних угод має фіктивний

характер, оскільки лише 2 % угод завершується поставкою товару,

а решта — виплатою різниці в цінах. Згідно з ф’ючерсною угодою

Тема 9. Біржові ціни 293

різницю між ціною контракту на момент її укладання та реальною

ціною, що склалася на ринку на день закінчення дії контракту,

виплачує або покупець, або продавець. Якщо за цей період ціна

зросте, то таку різницю виплачує продавець. Для цього він укла_

дає офсетну, або зустрічну (протилежну) угоду, яка передбачає ку_

півлю такої ж партії товарів за новою, вже реальною ціною на мо_

мент закінчення терміну ф’ючерсної угоди. Покупець також укла_

дає офсетну угоду на продаж такої ж партії товару за новою ціною

й одержує виграну різницю. При зниженні ціни дія відбувається

навпаки. В момент укладання офсетної угоди ф’ючерсна угода лі_

квідується.

Загальна формула визначення ф’ючерсної ціни має вигляд:

Ф’ючерсна ціна = Спот_ціна + витрати на зберігання

даного товару для посередника.

Тобто існує певний паритет ф’ючерсних та спот цін. Проте в

ході торгів реальна ф’ючерсна ціна може бути як вищою спотової,

так і нижчою, залежно від очікувань щодо попиту та пропозиції

даного товару в майбутньому. А запропонована формула розрахун_

ку ф’ючерсної ціни використовується в таких випадках для при_

йняття рішення щодо купівлі та продажу товару за наявною спо_

товою ціною1.

Отже, форвардні та ф’ючерсні контракти – це інструменти,

згідно з якими одна сторона угоди зобов’язується купити, а інша

продати визначені активи за вказаною ціною та у встановлений

контрактом час. Проте, досить часто учасникам біржових торгів

вигідніше не взяти на себе пряме зобов’язання купівлі_продажу, а

отримати (купити) право на участь у торгах даним товаром за на_

перед відомою ціною, тобто купити опціон.

Опціоном називається будь_який контракт, за яким одна із сто_

рін отримує право купити або продати будь_що за завчасно визна_

ченою ціною. Фіксована ціна, обумовлена в опціоні, називається

ціною страйк або ціною виконання опціону. Для оцінки вартості оп_

1 Правильно побудована система дій на ринку ф’ючерсних контрактів дає

можливість отримати так званий арбітражний (ф’ючерсний) прибуток, який

основується на різниці реальних ф’ючерсних цін і ф’ючерсних цін, розрахованих

за формулою паритетів.

294 Шкварчук Л.О. Ціноутворення

ціонів використовують складні фінансово_аналітичні розрахун_

ки, що дає можливість існуванню декількох альтернативних кон_

цепцій ціноутворення опціонів: двоступінчатої модель, біномі_

альної моделі та моделі Блека_Шоулза.

Розпорядження про купівлю чи продаж товару надходить без_

посередньо брокерам_членам біржі в торговий зал по телефону чи

факсу. На торг брокер_член біржі може прийти з пакетом замов_

лень клієнтів. Замовники можуть супроводжувати свої розпоряд_

ження різними інструкціями: зазначення мінімальної або макси_

мальної ціни, кількості контрактів на продаж чи купівлю, вказі_

вки щодо заміни контрактів тощо. На замовленні вказується час

надходження цього документа брокеру в «яму». При укладанні уго_

ди брокер вносить в спеціальний бланк кодовий номер свого кон_

тракту, час укладання угоди, місяць постачання, ціну, обсяг

товару. Ці дані негайно передаються присутнім у кожній «ямі»,

спостерігачам біржі та в комп’ютерну систему обліку. Інформація

про ціни демонструється на спеціальному табло торгового залу

біржі, а також передається на інші біржі і через біржові служби

інформації – засобам масової інформації.

Біржові котирування є визначними цінами біржових угод, які

укладаються на стандартну кількість стандартизованого товару

передбаченого правилами біржової торгівлі у біржовій ямі в офі_

ційні години роботи біржі. Котирувальна ціна – це ціна, визначе_

на котирувальною комісією біржі шляхом аналізу цін біржових

угод, цін продавців, цін покупців на підставі єдиних критеріїв та

спеціальних методик.

Розрізняють фіксингове котирування, або простий аукціон, та

безперервне котирування, або безперервний аукціон. При фіксин_

говому котируванні замовлення на купівлю_продаж товарів зби_

раються брокерами і подаються на біржу перед проведенням ко_

тирування. У визначений час відбувається зіставлення реального

попиту та пропозиції даних товарів. У результаті котирування

встановлюється єдина ціна, за якою виконуються всі заявки і

яку називають ціною дня. Як правило, протягом одного біржового

дня відбувається одне котирування. Момент встановлення єдиної

ціни називається фіксингом.

Безперервне котирування, або мультифіксинг, полягає в по_

стійному зіставленні попиту і пропозиції на товари. Учасники то_

ргів можуть виставляти заявки на купівлю та продаж товарів у будь_

Тема 9. Біржові ціни 295

який момент торгової сесії. Допускається котирування ціни та об_

сягу заявок, а також їхнє зняття з торгів до моменту укладання уго_

ди. Ціною товару на певний момент часу є ціна, за якою були ви_

конані останні замовлення, а протягом дня існує безліч цін. При

безперервному котируванні протягом дня фіксуються максималь_

на, мінімальна ціни та ціна угоди «на закриття», або ціна товару за

угодою, що укладається перед закриттям біржі. Наступного дня

саме ця ціна буде вважатися ціною дня при оприлюдненні резуль_

татів торгів та розрахунку цінових змін на ринку.

Розрізняють котирування офіційне та позаофіційне (довідкове).

Котирування офіційне здійснюється щодо цін біржових угод

на визначені біржею групи продукції стандартної якості з єдиним

базисом поставки після кожного біржового товару. Процес визна_

чення офіційної котирувальної ціни передбачає об’єктивну оцін_

ку коливань цін протягом біржового дня.

Відповідно до кон’юнктури ринку певного дня за певним то_

варом при великій кількості угод котирувальну ціну обчислюють як

Дата добавления: 2014-01-15