Механічні чинники

Термічні чинники

Теплове випромінювання у виробничих умовах виникає від нагрітих поверхонь печей, котлів, хімічної апаратури, відкритого полум'я, розплавленого скла тощо. Ці джерела можуть мати температуру до 500°С, тоді вони випромінюють лише довгі інфрачервоні промені. Коли їх температура в межах 500-1800°С у спектрі випромінювання поряд з інфрачервоними проме­нями з'являються видимі промені. Джерела з температурою понад 2000°С мають у спектрі інфрачервоні, видимі та ультрафіолетові промені.

Можливість організму адаптуватися до метеорологічних умов велика, але не безмежна. Верхньою межею терморегуляції людини, яка є в стані спокою, прийнято вважати 30-31 °С при відносній вологості 85 % або 40°С при відносній вологості 30 %. При виконанні фізичної праці ця межа значно нижча. Так, при виконанні важкої м'язової роботи теплова рівновага зберігається при температурі повітря 5-10°С, а при виконанні роботи середньої важкості - при температурі 10-15°С при відносній вологості 40-60 % і швидкості повітря до 0,1 м/с.

У фізіологічній оцінці теплового опромінення беруть до уваги величину опромінюваної частини тіла, інтенсивність та тривалість впливу, температуру довкілля, інтенсивність фізич­ного навантаження на робітника, рухомість повітря. При місцевій дії променистого тепла швидко підвищується температура шкіри, яка може досягати 47°С. При цьому дія інфрачер­воних променів залежить не лише від інтенсивності, але і їх спектрального складу. Довгохвильове опромінення приводить до значнішого підвищення температури шкіри, ніж короткохвильове.

Під час впливу високої температури повітря, інтенсивного тепло­вого випромінювання є можливість перегріву організму людини, що характеризується підвищенням температури тіла, рясним потовиділенням, прискореним пульсом і диханням, різкою слабкі­стю, запамороченням, а в тяжких випадках — появою судорог і ви­никненням теплового удару.

Для захисту робітників від потоків променевого тепла влаштовують спеціальні екрани, азбестові або металеві щити. Значний гігієнічний ефект отримується при обладнанні робочих місць повітряними душами, які влаштовуються з метою боротьби з перегріванням та з дією променевого тепла. Ефективним також є приймання газованої підсоленої (0,5 %) води, що запобігає згущенню крові, сприяє затриманню води у організмі.

Від підвищеної температури поверхні людина може отримати опіки, які бувають 4-х ступенів. Захистити людину можна теплоізолювальними поверхнями.

Машини і механізми, що рухаються, рухливі частини устаткування, хиткі конструкції, предмети, що падають, гострі предмети створюють небезпеки, які відносяться до механічних. Їх уникнути можна застосовуючи різні пристрої захисту: кожухи механізмів чи рухливих частин.

Вібрація – це коливання твердих тіл, частин апаратів, машин, устаткування споруд, що сприймаються організмом людини як струс.

При надмірно інтенсивній і тривалій дії вібрації може виникнути вібраційна хвороба, яка призводить до інвалідності. Під дією вібрації виникає передчасна втома, головні болі, функціональні розлади всього організму. При локальній дії на руки вона викликає звуження та спазми кровоносних судин, втрату чутливості пальців. Найбільш небезпечна частота загальної вібрації 6-9 Гц, оскільки вона збігається з власною частотою коливань внутрішніх органів людини. В результаті цього може виникнути резонанс, це призводить до переміщень і механічних ушкоджень внутрішніх органів. Резонансна частота серця, живота і грудної клітки – 5 Гц, голови – 20 Гц, центральної нервової системи – 250 Гц. Частота сидячих людей становлять від 3 до 8 Гц.

Найбільш ефективним засобом боротьби з вібрацією є усунення її джерела виникнення. Послабити дію вібрації на людину можна засобами віброгасіння, вібропоглинання та віброізоляції.

Дата добавления: 2014-01-11