Біологічні небезпечні чинники

Одним з видів небезпеки є біологічні речовини, до яких відносять макроорганізми (рослини та тварини) і патогенні мікроорганізми, збудники інфекцій­них захворювань (бактерії, віруси, грибки, рикетсії, спірохети, най­простіші).

Отруйні рослини. Близько 700 видів рослин можуть викликати важкі
чи смертельні отруєння людей. Токсичною речовиною отруйних рослин
є різні сполуки, які належать переважно до алкалоїдів, глюкозидів, кис­
лот, смол, вуглеводнів тощо.

За ступенем токсичності рослини поділяють на:

· отруйні (біла акація, бузина, конвалія, плющ тощо);

· дуже отруйні (наперстянка, олеандр тощо);

· смертельно отруйні (білена чорна, беладона, дурман звичайний),,

Отруйні тварини. Серед тваринних організмів отруйні форми трап­ляються частіше, ніж в рослинних організмах

Тваринний організм	Вплив на організм людини
Павук (тарантул)	Надзвичайно сильні больові відчуття, головний біль, слабкість, порушення свідомості, судоми, тахікардія, підвищення тиску, летальні випадки
Кліщі	Укуси, почервоніння, стан загального отруєння
Комахи (оси, бджоли, мурашки, жуки)	Алергічні реакції, анафілактичний шок, неврози шкіри, запалення, больові відчуття, летальні наслідки
Риби (скати, морські дракони, скорпени)	Уколи, слабкість, декани втрата свідомості, діарея, судоми, порушення дихання, зниження тиску, летальні випадки
Рептилії (кобри, змії)	Параліч скелетної й дихальної мускулатури, пригнічення функцій центральної нервової та дихальної систем, в'ялість, апатія, гальмування рефлексів, патологічний сон, летальні випадки

В організм людини збудники інфекцій можуть потрапляти:

- через верхні дихальні шляхи (повітрям);

- через шлунково-кишковий тракт (повітряно-крапельним);

- через проникнення у кров (переважно кровососними паразитами);

- через шкіру та слизові оболонки.

Основними інфекційними захворюваннями в наш час вважають чуму, сибірку, сап, холеру, лихоманку, віспу, ботулізм, грип тощо. Проникаючи у внутрішні органи людини, збудники інфек­ційних захворювань можуть викликати різні розлади, як клінічного, так і анатомічного характеру. Деякі із збудників захворювань можуть спри­чиняти інфекційні хвороби через харчі (вода, молоко, продукти), вжи­ваючи які, людина хворіє. Поширенню багатьох інфекцій сприяють ко­махи, а також недотримання правил особистої гігієни.

При зараженні кров'яними інфекціями, що передаються в момент укусу комахами, необхідно використовува­ти такі засоби, як ізоляцію інфікованих людей, їх лікування, захист неінфікованих людей від укусів комах, знищення збудників інфекційних захворювань.

Одним з найефективніших методів боротьби з інфекційними захво­рюваннями є їх специфічна профілактика. Вона заснована на створюванні штучного імунітету шляхом попереджувальних щеплень. У наш час ши­рокого вжитку набули щеплення проти чуми, туляремії, бруцельозу, ту­беркульозу, сибірки, правця, дифтерії, черевного тифу, висипного тифу, натуральної віспи, коклюшу тощо. Проти деяких захворювань поперед­жувальні щеплення проводяться за певним розробленим планом (проти віспи, дифтерії, туберкульозу). Проти інших інфекцій щеплення прово­дять лише в тих випадках, коли виникає загроза їх поширення.

У цих випадках, особливо для вста­новлення виду застосованого збудника, вдаються до антибіотиків та інших спеціальних препаратів. Вони забезпечують загибель вірусу.

У комплексі заходів, спрямованих на протибіологічний захист, обов'яз­ковими складовими є дезінфекція, дезінсекція і дератизація.

Дезінфекція — це знищення або вилучення хвороботворних мікробів із зовнішнього середовища. Поряд з дегазацією та дезактивацією дез­інфекція входить у поняття спеціальної обробки різних об'єктів з метою ліквідації наслідків застосування бактеріологічної зброї.

Дезінсекція проводиться для знищення шкідливих для людини комах та кліщів — збудників інфекційних захворювань.

Дератизація проводиться для боротьби з гризунами, що можуть бути джерелом або переносниками інфекцій.

Дата добавления: 2014-01-11