Функції спілкування

Зв'язок спілкування і діяльності.

Спілкування тісно пов'язане з діяльністю. Будь-яка форма спілкування виступає як форма спільної діяльності, люди завжди спілкуються в процесі певної діяльності. Поєднання діяльності однієї людини з діяльністю інших людей утворює спільну діяльність. У спільній діяльності формуються не тільки суб'єкт-об'єктні (людина — предмет діяльності), а й суб'єкт-суб'єктні відносини (людина -людина). Сутність.спілкування полягає у взаємодії суб'єктів діяльності.

Спілкування може розглядатися як сторона, умова діяльності або як окремий вид діяльності. Але зв'язок спілкування й діяльності полягає саме в тому, що завдяки спілкуванню діяльність організується. Розбудова плану спільної діяльності вимагає від кожної людини розуміння мети діяльності, засобів реалізації, розподілу функцій для ЇЇ досягнення. Специфіка спілкування в процесі діяльності полягає у створенні можливості організації та координації діяльності її окремих учасників. У спілкуванні відбувається збагачення діяльності, розвиваються й утворюються нові зв'язки та стосунки між людьми.

Ідея єдності спілкування ідіяльності логічно випливає з розуміння спілкування як реальності людських стосунків, який передбачає, що будь-які форми спілкуванняє специфічні форми спільної діяльності людей: люди не просто спілкуються в процесі виконання ними різних суспільних функцій, але вони завжди спілкуються в деякій діяльності, «з приводу» неї. Таким чином, спілкується завжди діяльна людина: її діяльність неминуче перетинаєтьсяз діяльністю інших людей. Але саме це перетин діяльностей істворює певні відносини цієї людини не тільки до предмету своєї діяльності, але і до інших людей. Саме спілкування формує спільність індивідів, що виконують спільну діяльність. Таким чином, факт зв'язку спілкування з діяльністю констатується всіма дослідниками, що стоять на точці зору теорії діяльності в психології.

Однак характер зв'язку з цим розуміється по-різному. Іноді діяльність і спілкуваннярозглядаються не як паралельно існуючі взаємопов'язані процеси, аяк дві сторони соціального буття людини, її способу життя. В інших випадках спілкування розуміється як певна сторона діяльності: воно включено в будь-яку діяльність, є її елемент, у той час як самау дільність може розглядатися як умова спілкування. Нарешті, спілкування можна інтерпретувати як особливий вид діяльності.

Виділяють три функції спілкування: комунікативну, інтерактивну та перцептивну.

Дата добавления: 2014-01-11