КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Комплементарні MДH-ключі
Розглянута схема має ряд недоліків як схемотехнічного, так і технологічного характеру, які дуже важко усунути. Вихід з цієї ситуації знаходиться у використаннідинамічного навантаження, в якості якого використовується транзисторний ключ протилежної провідності (рис. 2.11). У приведеній схемі обидва транзистори включені однаково за схемою з загальним витоком, і ключ є симметричним по відношенню до вхідної та вихідної напруги. Вхідна напруга для обох транзисторів визначається по-різному: для n- канального VT2 – по відношенню до загальної шини, а для p- канального VT1 – до шини живлення. Тому діаграма напруг керування ключом має вигляд, приведений на рис. 2.12, де U К.1 = U ВХ – напруга керування транзистором VT1, а U К.2 = Е – U ВХ – напруга керування VT2. Враховуючи, що для кожного транзистора U П є постійною величиною, у залежності від величини напруги Е можливі різні співвідношення між напругою живлення Е та пороговими рівнями: а) E > U П.1 + U П.2 ; б) E < U П.1 + U П.2 ; (2.16) в) E = U П.1 + U П.2 . Випадок в реалізувати практично неможливо, тому що неможливо точно задати U П.1 та U П.2 . Конкретні значення високого і низького рівнів вихідної напруги ключа визначаються співвідношенням опорів закритого транзистора R З та відкритого R В. Реально R З >> R В , тому напруга високого рівня практично дорівнює напрузі живлення, а низького – майже не відрізняється від нуля. При зміні вхідної напруги від нуля до U П.1 транзистор VT2 закритий. У той же час, відповідно до (2.16, а) транзистор VT1 з відкритого стану з практично нульовою напругою на ньому переходить при U ВХ.П2 з пологої характеристики на круто падаючу. При подальшому підвищенні U ВХ до U П.1відкривається транзистор VT2, який спочатку буде знаходитись на пологій частині характеристик. При підвищенні U ВХ напруга U З.2 на затворі VT2 зменшується відповідно до формули: U З.2 = Е – U ВХ , і транзистор буде підтримуватись в відкритому стані, доки U ВХ < Е – U П.2 . Як результат, в інтервалі вхідної напруги U П.1 < U ВХ < Е – U П.2 обидва транзистори перебуватимуть у відкритому стані і через них протікатиме прохідний струм (інтервал bс). Коли U ВХ досягне рівня (Е – U П.2), транзистор VT1закриється, і струм через транзистори припиниться. Подальше підвищення U ВХ приведе до переходу транзистора VT2до відкритого стану.
Приклад 2.2. При яких вхідних напругах обидва транзистори (рис. 2.11) будуть відкриті, якщо Е = 10 В; U П.1 = 5 В; U П.2 = 4 В? Розв’язання. Обидва транзистори перебуватимуть у відкритому стані в інтервалі вхідних напруг 5 В < UВХ < (10 – 4) В = 6 В. Розглянемо тепер ситуацію, яка має місце при виконанні співвідношення (2.16, б), коли сума порогових рівнів перевищує напругу живлення Е (див. рис. 2.13, б). При підвищенні вхідної напруги до величини U ВХ = Е – U П.2 транзистор VT1 закривається. Транзистор VT2 перебуватиме у закритому стані до тих пір, поки U ВХ < U П.1. Коли U ВХ = U П.1 , транзистор VT2 відкривається і після того, як вхідна напруга стане більшою рівня U ВХ.П.1, переходить у режим круто падаючих характеристик з практично нульовим рівнем вхідної напруги. Прохідний струм у такій схемі не з’являється. Враховуючи той факт, що порогові рівні для кожного транзистора є величинами постійними, кожен з режимів може мати місце, якщо змінювати напругу живлення. Режим б, як видно з аналізу, корисний з тієї точки зору, що транзисторний ключ ні в статичних режимах, ні при зміні стану не споживає струму (якщо не враховувати наявність паразитних конденсаторів). При підвищенні напруги живлення схема переходить у режим а, за яким, як буде показано пізніше, можуть наступати аварійні режими. Часові співвідношення розглянутого ключа при зміні його станів набагато кращі, ніж ключа з резистивним навантаженням. Перш за все, це пояснюється тим, що в процесі зарядки паразитних конденсаторів відсутній високоомний опір R С і їх перезаряд проходить через відкриті транзистори VT1 і VT2. Слід зазначити, що час перемикання ключа суттєво залежить від величини порогових рівнів і крутизни характеристики І З = f (U ВЗ) транзисторів, які є технологічними параметрами і можуть покращуватись з удосконаленням технологій виробництва інтегральних схем.
Дата добавления: 2014-01-15; Просмотров: 414; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |