Сторожова охорона

Вступ

ВСТУП

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Робота командира взводу щодо розташування механізованого (танкового) взводу на місці.

2. Сторожова охорона.

ЗАВЕРШАЛЬНА ЧАСТИНА

Л І Т Е Р А Т У Р А:

1. Бойовий статут Сухопутних військ ЗСУ. Ч-ІІІ. – К.: КСВ, 2010, стор.24- 26

2. Боевой устав Сухопутных войск ВС СССР. Ч.3. – М.: Воениздат,1989, стор. 180-188

3. Учебник «Тактика мотострелковой, танковой роты и батальона». Книга 2. – М.:ВИ МО СССР, 1986г..

4. Навчальний посібник «Тактика загальновійськових підрозділів». – К.: НАОУ, 1998, стор.323-335

Навчальне методичне забезпечення:схеми, плакати, слайди, полілюкс.

Завдання на самостійну роботу:

1. Накреслити в робочому зошиту схему розташування механізованого і танкового взводу на місці та механізований взвод у сторожовій охороні.

2. Ознайомитись з матеріалом щодо фортифікаційного обладнання місця розташування взвод у. БССВ. Ч-ІІІ. Додаток №31.

В умовах бойової обстановки війська ні завжди ведуть тільки активні бойові дії. Вони можуть розташовуватися в окремих районах до отримання бойової задачі або, маючи бойову задачу, готовиться до її виконання.

Так, при підготовки наступу війська можуть находиться у вихідних районах або в районах зосередження на значному видаленні від рубежу бойового зіткнення сторін; при переходе до оборони війська, що находяться у складі другого ешелону і резерву, визначений час можуть розташовуватися в районах зосередження; під час переміщення військам визначаються районі зосередження, оточення, районі відпочинку, районі очікування і районі збору. Такі дії військ прийнято називати розташуванням на місці.

Одним із основних заходів взводу під час підготовки до бою або при здійсненні маршу є розташування його на місці. Взвод в ході бойових дій або при проведенні учений може розташовуватися на місці в районі зосередження, вихідному районі, районі очікування, районі відпочинку при здійсненні маршу, в базовому районі і в інших районах самостійно або в складі роти (батальйону).

Командир взводу повинен чітко знати мету розташування, вимоги до району розташування, порядок і обладнання району розташування, організацію охорони і оборони району, маскування і другі заходи.

В зв’язку з цім основною метою лекції є:

1. Надати Вам знання щодо основ розташування взводу на місці.

2. Сконцентрувати Вашу увагу на проблемах щодо розташування взводу на місці і організації сторожової охорони.

Таким чином, розташування взводу на місці включає досить важливі заходи від якості виконання яких залежать майбутні дії взводу.

В лекції розглядаються наступні питання:

1. Робота командира взводу щодо розташування механізованого (танкового) взводу на місці.

2. Сторожова охорона.

1. Робота командира взводу щодо розташування механізованого (танкового) взводу на місці.

1.1. Загальні положення щодо розташування взводу на місці.

Розташування на місці – організоване розміщення підрозділів у вихідному районі, районі зосередження, районі очікування, районі відпочинку, базовому районі, визначеному районі та в інших.

Розташування взводу на місці проводитися, як правило, в районах зосередження або вихідному районі або в районі відпочинку з метою завершення заходів щодо приведення в бойову готовність, підготовки до бою, відновлення боєздатності, відпочинку особового складу при здійснення маршу, поповнення запасів матеріальних засобів, обслуговування та відновлення бойової техніки, бойового злагодження.

До другої мирової війні військам рекомендувалось розташовуватися у населених пунктах (по квартирам), поза населених пунктів (биваком) і змішаним способом (квартиробиваком). При цьому зчиталось, що розташування у населених пунктах більш сподобається для відпочинку військ, забезпечує кращі умови для маскування від повітряної розвідки противника.

Масове застосування авіації у роки другої мирової війни для нанесення могутніх ударів по населеним пунктам і військам що находяться в них, вузлам доріг, пунктам управління и об’єктам тилу привело до тому, що розташовувати війська у населених пунктах, особливо у крупних, стало нецілесобразним. Найбільш вигідним оказалось розташування їх у лісі і складках місцевості.

Конечно, в цих умовах війська мають менш життєвих зручностей. Вони змушені витрачати значний час і більше зусиль на спорудження укритий, бліндажів, сховищ. Однак розташування військ поза населених пунктів створює добри умови для їх розташування і скритного розташування, підтримки строгого порядку і дисципліни, постійної високої бойової готовності, збереження воєнної таємниці, а також виключає зараження військ інфекційними захворуваніями від місткого населення. Більші переваги це створює в умовах застосування противником зброї масового ураження і високоточної зброї.

Основні вимоги до району та порядку розташування підрозділів на місці в сучасних умовах: можливість потай зайняти його та зручно розташувати в ньому взвод; здійснення ретельного маскування техніки і особового складу; забезпечення необхідного розосередження та максимального укриття взводу від ураження сучасними бойовими засобами; зручність для організованого початку наступних дій.

Район розташування призначається зазвичай на місцевості, де є багато природних укрить і достатня кількість підручних засобів для маскування (чагарник, складки місцевості, балки, яруги, невеликі населенні пункти, будівлі і т. ін..) та забезпечує захист від засобів сучасної зброї. Цей район повинен забезпечувати розосередження та приховане розташування взводу, швидкий збір та проведення маневру в потрібному напрямку, зручність розташування техніки та відпочинку особового складу, а також сприятливі умови в санітарно-епідеміологічному відношенні.

При виборі району розташування потрібно враховувати характер майбутніх дій взводу. Наприклад, якщо в подальшому передбачається здійснити марш, то район вигідно мати дещо витягнутим убік напрямку руху. Якщо планується наступ або оборона, то взвод слід розташовувати з урахуванням плануємої побудови бойового порядку.

Слід виключити розташування взводу поблизу важливих об’єктів (фабрик, заводів, залізничних станцій, мостів, вузлів доріг, ключових об’єктів місцевості – окремих висот, озер і т. ін..), населених пунктів, по яких противник може нанести вогневі удари, під лініями електропередач, поблизу газо– і нафтопроводів.

Розташування підрозділів в населених пунктах допускається в умовах зими або негоди, якщо немає часу на улаштування укрить поза населеного пункту.

В сучасних умовах Збройні Сили України приймають участь у міжнародних миротворчих операціях. Під час виконання миротворчих завдань в умовах проведення миротворчих операцій підрозділи розташовуються в базових районах.

Базовий район (БР) – ділянка спеціально виділеної території з розташованими на ній будівлями (спорудами), наметовими містечками, місцями розташування ОВТ, складами, де розміщуються одна або декілька частин (підрозділів). По своєї суті розташування на місці і розташування в базовому районі одне теж саме. На відміну від розташування на місці (району зосередження, вихідного району) базовий район розташовується на території іноземних держав і може включати спеціально відведені будівлі в межах населених пунктів для розміщення підрозділів та органів управління ними, більш щільно та ретельно обладнується в інженерному відношенні, у тому числі з улаштуванням інженерних загороджень, готується для ведення кругової оборони з метою забезпечення безпечної життєдіяльності підрозділів.

Схема сторожової застави в складі посиленого механізованого взводу і її інженерне обладнання (склад посилення: мінометний розрахунок – 1, ЗСУ “Шилка” - 2 од.) приведений в додатку рис.1.

Взвод (відділення, танк) розташовується на місці, як правило, у складі роти або батальйону. Він може призначатися черговим підрозділом або у сторожову охорону батальйону. Розташування взводу на місці в складі батальйону приведений у додатку рис.2.

Звичайно взвод розміщується уздовж маршрутів висування, використовуючи захисні і маскуючи властивості місцевості, в постійній готовності до відбиття нападу наземного і повітряного противника, знищення його диверсійно-розвідувальних груп. БМП (БТР), танки розташовуються в місцях, які вказуються командиром взводу, під кронами дерев, у ярах, у радіолокаційній тіні від місцевих предметів на відстані 25 – 50 м один від одного, а на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником високоточної зброї – 100 – 150 м і маскуються штатними маскувальними засобами і місцевими матеріалами. Особовий склад розміщується поблизу своїх машин. Для нього відриваються щілини, а за наявності часу влаштовуються перекриті щілини або бліндажі. Для БМП (БТР), танків обладнуються окопи та укриття. Фортифікаційні споруди приведені у додатку №31 с.39 бойового статуту Сухопутних військ частина ІІІ.

Місця розміщення особового складу і розташування бойової техніки ретельно маскуються, очищаються від хмизу, сухої трави та інших легко запалювальних матеріалів. Особовому складу забороняється: розпалювати багаття; кидати невгаслі недопалки; залишати рештки їжі; пересуватися без дозволу командира взводу.

Пересування, у разі необхідності, здійснюється тільки парами за встановленими командиром взводу напрямками. Поблизу БМП (БТР), танків обладнуються хибні об’єкти (встановлюються теплові пастки).

Відпочинок і обігрів особового складу організовують: - у складі підрозділів - у наметах (бліндажах); пунктах обігріву; укриттях із солдатських плащ-наметів; використання спальних мішків і ковдр. В умовах суворої зими або тривалої непогоди взвод може розміщуватися в: населеному пункті; наметах, що опалюються; бліндажах. У цьому випадку взводу (відділенню) для розміщення виділяється, якщо можливо, один будинок або споруда. З метою маскування опалювання приміщень проводиться тільки в нічний час (в умовах обмеженої видимості).

В батальйоні (бригаді) при розташуванні на місці призначаються черговий підрозділ і сторожова застава зазвичай у складі взводу, який розташовується у вказаному районі і знаходиться там у постійній бойової готовності до знищення диверсійно-розвідувальних груп противника та до виконання інших раптових завдань. Місто і роль механізованого взводу в сторожової охороні при розташуванні на місці батальйону і бригади приведений на рис.1.

1.2. Робота командира взводу після отримання завдання

на розташування на місці.

Отримавши завдання на розташування на місці, командир взводу: усвідомлює його; оцінює обстановку; приймає рішення; віддає бойовий наказ; віддає вказівки щодо взаємодії, управління та бойового забезпечення;

організує технічне обслуговування озброєння і техніки; здійснює контроль за розташуванням взводу намісці.

Під час усвідомлення отриманого завдання командир взводу повинен зрозуміти:

- мету зосередження та розташування у вказаному районі;

- в якому районі розташовується рота і місце розміщення в ньому взводу;

- до яких дій бути готовим;

- порядок охорони;

- обсяг і терміни інженерного обладнання;

- місце розташування сусідніх підрозділів і порядок підтримання з ними взаємодії та організації зв’язку.

При оцінки обстановки командир взводу оцінює:

- положення противника (віддалення), його стан і можливості по нанесенню удару засобами ураження. В результаті такої оцінки робляться висновки про заходи щодо маскування, захисту від зброї масового ураження, протиповітряної оборони, інженерного обладнання району;

- при оцінці сусідів враховується їх місце розташування і можливий варіант взаємодії з ними;

- при оцінці місцевості командир взводу визначає її відповідність вимогам до розташування і намічує місце та порядок розташування взводу, визначає порядок використання захисних властивостей місцевості. У відповідності до цього визначає заходи щодо інженерного обладнання району.

На основі усвідомлення завдання на розташування і оцінці обстановки командир взводу приймає рішення.

У рішенні на розташування на місці командир взводу визначає:

- порядок розміщення взводу у визначеному місці;

- місця розташування бойових машин (автомобілів) і особового складу;

- завдання підлеглим;

- порядок фортифікаційного обладнання місць розташування особового складу, ОВТ;

- порядок спостереження за повітряним і наземним противником, а також за сигналами командира роти;

- порядок дій під час нападу противника.

Бойовий наказ на розташування командир взводу віддає, як правило, усьому особовому складу взводу.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

- у першому пункті – відомості про противника;

- у другому пункті – завдання роти, взводу, місця розташування сусідів;

- у третьому пункті – після слова “наказую” ставляться завдання відділенням (танкам):

а) місця їх розташування, місця обладнання відкритих чи перекритих щілин, а за необхідності і бліндажів для особового складу, окопів і укриттів для техніки і озброєння;

б) порядок спостереження за наземним і повітряним противником, а також за сигналами командира роти; порядок дій відділень (танків) у разі нападу противника;

- у четвертому пункті – час зайняття району розташування, обсяг і терміни його інженерного обладнання; сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

- у п’ятому пункті – своє місце і заступника.

Командир взводу, що призначений черговим підрозділом, крім того, вказує:

- ймовірні рубежі дій;

- маршрути висування до них;

- порядок дій відділень (танків) щодо відбиття нападу наземного противника;

- порядок підтримання зв’язку з командиром (штабом) батальйону і збору підрозділу.

Після віддання бойового наказу командир взводу:

- доводить вказівки з інженерного обладнання району розташування, захисту від ЗМУ, високоточної і запалювальної зброї;

- організовує технічне обслуговування озброєння і техніки;

- здійснює контроль за підтриманням взводу в постійній бойовій готовності.

Під час віддання вказівок щодо взаємодії та управління командир взводу:

- вказує сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

- де розташовуються сусідні підрозділи, порядок підтримання з ними зв’язку;

- порядок користування радіо- і сигнальними засобами зв’язку, а командир взводу, який призначений черговим підрозділом, крім того, порядок спільних дій із підрозділами охорони щодо відбиття нападу наземного противника.

Під час організації безпосередньої охорони командир взводу:

- призначає спостерігачів;

- вказує порядок спостереження за наземним і повітряним противником, місцевістю і повітрям, а також за сигналами командира роти.

Під час фортифікаційного обладнання місця розташування взводу в першу чергу обладнуються укриття (окопи) для БМП (БТР, танків, автомобілів), у разі розташування взводу на напрямку ймовірних дій наземного противника влаштовуються інженерні загородження;

у другу чергу - щілини, перекриті щілини, бліндажі (сховища) для особового складу, надалі (за наявності часу) інженерне обладнання районів удосконалюється.

Під час технічного обслуговування насамперед:

- дозаправляються пальним і поповнюються боєприпасами техніка та озброєння;

- здійснюється технічне обслуговування і перевірка озброєння, механізмів і приладів, їх вивірка і регулювання, усунення виявлених несправностей.

Під час розташування на місці взвод (відділення, танк) повинен бути в постійній готовності:

- до відбиття нападу наземного і повітряного противника;

- знищення його диверсійно-розвідувальних груп;

- здійснення виходу із району розташування.

Таким чином, ми з Вами розглянули загальні положення щодо розташування взводу на місці і роботу командира взводу після отримання завдання на розташування на місці

2.1. Загальні положення щодо сторожової охорони

Частини і підрозділи під час розташування на місці охороняються сторожовою охороною. Сторожова охорона здійснюється сторожовими загонами у складі посиленої роти та сторожовими заставами у складі підсиленого взводу, а також постами і секретами. Структура сторожової охорони частин і підрозділів приведений на рис.2, а показники сторожової охорон у таблиці 1.

Сторожова охорона організовується із завданням:

- не допустити проникнення розвідки противника до підрозділів, які охороняються;

- завчасно виявити появу наземного противника;

- попередити про нього війська, які охороняються;

- в разі нападу противника завзято обороняти зайняту позицію.

У сторожовій охороні взвод може діяти:

- у складі роти, призначеної в сторожову заставу, або як сторожова застава від батальйону, призначеного у сторожовий загін.

Відділення (танк) може діяти як сторожовий пост від батальйону, у разі його розташування на місці, або від роти, яка діє в сторожовій заставі.

Під час дій у сторожовій охороні у ролі сторожової застави взводувказується рубіж оборони та смуга охорони і розвідки. Смуга охорони по фронту може досягати до 2 км. Віддаль сторожової охорони від частин (підрозділів), що охороняються, повинна забезпечити ними маневру і організований вступ в бій і складати 5-15 км. Рубіж, який займає сторожова застава, повинен бути зручним для оборони, забезпечувати хороший огляд убік противника та обладнаний в інженерному відношенні.

Схема механізованого взвод у сторожовій охороні (варіант) приведений на рис.3

Опорний пункт механізованого взводу споруджується на більш широкому фронті на основі бойових позицій відділень, де обладнуються основні, а за наявності часу – і запасні позиції бойових машин.

Під час дій взводу як сторожової застави розвідка противника і місцевості ведеться на позиції кожного відділення (танка) призначеним від взводу спостережним постом, а також постом радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей, який може розгортатися.

Сторожовий пост виставляється на найбільш імовірному напрямку дій противника. У нічний час і в інших умовах обмеженої видимості у взводі організовується підслуховування і ведеться спостереження із використанням приладів нічного бачення в пасивному режимі. Для огляду місцевості між позиціями відділень, на відкриті фланги взводу висилаються парні патрульні, а на приховані підступи, у тому числі й у день, для своєчасного виявлення противника виставляються секрети і встановлюються сигнальні міни.

У патруль виділяється два солдати, один з яких призначається старшим. Патрульні несуть службу вночі або в установлений період часу безперервно: одна пара змінює іншу.

Секрет виставляється від сторожової застави на відстанідо 400 м у складі бойової групи (2 – 3 солдати, один з яких призначається старшим).

2.2. Робота командира взводу щодо організації сторожової оборони

Командир взводу, що призначений у сторожову заставу, отримавши завдання: з’ясовує його; оцінює обстановку; приймає рішення по карті;

здійснює підготовку взводу до виконання поставленого завдання, у призначений час виводить взвод на зазначений рубіж; організує спостереження; уточнює рішення на дії в сторожовій заставі; проводить рекогносцировку; віддає бойовий наказ; організовує систему вогню; взаємодію, управління і інженерне обладнання позицій.

З’ясувавши отримане завдання, командир повинен:

- зрозуміти завдання батальйону (роти) і взводу;

- порядок дій старшого командира в інтересах сторожової застави;

- завдання сусідніх застав і порядок взаємодії з ними;

- час зайняття опорного пункту і готовності системи вогню.

Оцінюючи обстановку, командир взводу ретельно оцінює можливий характер дій противника і вплив місцевості на виконання завдань сторожової охорони.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

у першому пункті – відомості про противника;

у другому пункті – склад, завдання сторожової застави, сусідніх органів охорони і пропуск;

у третьому пункті – після слова “наказую” ставляться завдання відділенням (танкам), патрулям, секретам, сторожовому посту;

у четвертому пункті – час зайняття опорного пункту, готовність системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позицій, порядок оповіщення, управління, взаємодії і дії за ними;

у п’ятому пункті – своє місце і заступника.

Під час постановки завдань:

командир механізованого взводу вказує:

– завдання, позиції відділення, смуги і додаткові сектори обстрілу, основні і запасні вогневі позиції БМП (БТР), їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;

- командир танкового взводу вказує завдання танкам, їх основні і запасні вогневі позиції, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;

- патрулям – маршрут руху, завдання, порядок несення служби, дій у разі виявлення противника і пропуск;

- секретам – склад, завдання, місце, порядок несення служби, підтримання зв’язку і пропуск;

- сторожовому посту – склад, завдання, місце обладнання позицій, вогневі позиції БМП (БТР, танків) на них, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної, порядок відходу.

Організовуючи взаємодію, командир взводу вказує:

- порядок несення служби (кількість чергових вогневих засобів і спостерігачів, черговість несення служби і відпочинку, порядок пропуску через позицію, на що звертати особливу увагу);

- порядок дій у разі нападу противника;

- сигнали оповіщення, управління і взаємодії, порядок дій за ними і пропуск (відгук).

Під час організації управління командир взводу:

- уточнює (доводить) радіовідомості і порядок користування радіо- і сигнальними засобами зв’язку;

- вказує місце розташування командно-спостережного пункту взводу.

Командир взводу повинен організувати пильне несення служби, особисто:

- виставляти сторожові пости і секрети;

- установити порядоквідпочинку особового складу і забезпечити постійну бойову готовність сторожової застави.

Якщо застава виставляється вночі, командир взводу зобов’язаний на світанку обійти підрозділ, унести необхідні зміни в розташування та уточнити завдання.

Для огляду місцевості, перевірки пильності несення служби сторожовими постами, а також для зв’язку із сусідніми підрозділами сторожової охорони можуть висилатися дозорні. Спостереження за сигналами сторожових постів і застав здійснюється призначеними для цього спостерігачами. Удень за умов доброї видимості половині особового складу застави дозволяється відпочивати (спати). Уночі та в інших умовах обмеженої видимості весь особовий склад застави не спить і перебуває в повній бойовій готовності.

Патрульні, виділені від сторожової охорони, переміщуються зазначеним маршрутом і ретельно оглядають місцевість. Поодиноких солдатів противника вони захоплюють у полон або знищують. У разі виявлення групи противника старший патруля негайно доповідає про це командиру взводу та організує спостереження за її діями.

Секрет приховано займає та обладнує зазначене місце і веде безперервне спостереження за противником і місцевістю.

Секрет несе службу беззмінно протягом дня або ночі, приховано, нічим себе не виявляючи. Він нікого не затримує і не опитує. Про появу поодиноких солдатів (цивільних осіб) і груп противника старший секрету доповідає командиру, який виставив секрет. У разі нападу противника на секрет він відкриває вогонь і відходить, продовжуючи вести спостереження. Після закінчення несення служби або за командою (сигналом) командира, який виставив секрет, особовий склад повертається на сторожову заставу.

З одержанням даних про противника спостереження підсилюється, сторожова застава готується до бою.

Командир взводу про появу противника доповідає командиру, який вислав заставу, і сповіщає сусідні сторожові застави.

Дрібні групи противника, які намагаються проникнути до підрозділів, що охороняються, взвод захоплює в полон або знищує.

У разі підходу переважаючих сил противника взвод:

- вступає в бій і утримує зайняту позицію до рубежу сторожової застави підрозділів, які охороняються, або до отримання наказу на відхід.

У випадку обходу противником рубежу оборони сторожової застави вона переходить до кругової оборони і, продовжуючи міцно утримувати зайняті позиції, знищує противника вогнем усіх видів зброї з основних і запасних позицій до підходу головних сил (підрозділів, які охоронялися) або до одержання наказу на відхід.

2.3. Механізоване відділення (танк, бойова група) на сторожовому посту.

У сторожовий пост, який призначений для охорони батальйону, що розміщується на місці, або від сторожової застави у складі роти, може бути призначено відділення (танк).

Сторожовий пост у складі відділення (танка) займає і обладнує позицію на відстані до 1500 м від підрозділу, який охороняється.

Сторожовий пост у складі бойової групи виставляється на відстані підтримки вогнем БМП (БТР), сторожової застави.

Командир відділення (танка, старший групи), отримавши завдання:

- зясовує його, займає позицію, виставляє одного-двох спостерігачів;

- визначає основні і запасні вогневі позиції БМП (БТР, танка), кулеметам, гранатометам, місця для стрільби стрільців;

- віддає бойовий наказ;

- організовує систему вогню, інженерне обладнання позиції;

- визначає порядок несення служби.

У бойовому наказі командир відділення (танка, старший бойової групи) вказує:

у першому пункті – орієнтири, склад, положення і характер дій противника;

у другому пункті – завдання взводу, відділенню (танку), позицію (танку – основну і запасну вогневі позиції), полосу вогню і додатковий сектор обстрілу (танку – основний і додатковий сектори обстрілу), основну і запасну вогневі позиції БМП (БТР), основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції і завдання сусідів;

у третьому пункті – після слова “наказую” ставляться завдання особовому складу;

у четвертому пункті – час готовностідо виконання завдання, час зайняття позицій, готовність системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позицій, сигнали оповіщення, управління, взаємодії, порядок дій за ними і пропуск;

у п’ятому пункті – своє місце і заступника.

Під час постановки завдань командир відділення (танка) вказує:

- навіднику-оператору (кулеметнику БТР) кулеметникам, гранатометнику – основні і запасні вогневі позиції;

- старшому стрільцю (стрільцям) – місця для стрільби, послідовність їх обладнання і зміни під час бою, крім цього навіднику-оператору (кулеметнику БТР) і кулеметникам – основний і запасний сектори обстрілу з кожної позиції;

- механіку-водію (водію) – маршрут виходу на запасну вогневу позицію і порядок спостереження, корегування вогню і маршрут відходу;

командир танка - екіпажу танка – порядок зайняття, обладнання і зміни вогневих позицій;

- навіднику-оператору – порядок спостереження і ведення вогню з гармати і спареного кулемета;

- механіку-водію – маршрут виходу на запасну вогневу позицію і порядок спостереження, корегування вогню і маршрут відходу.

Сторожовий пост несе службу, як правило, протягом доби. Поодиноких солдатів противника сторожовий пост захоплює в полон або знищує і доповідає про це командиру, який виставив пост. Під час наступу сил противника, що переважають, сторожовий пост негайно вступає в бій і стійко утримує зайняту позицію до наказу на відхід.

Дата добавления: 2014-01-15