Проблеми цінностей у соціальній роботі

Розуміння виняткової важливості базових цінностей для соціальної роботи не позначає, що в цьому питанні немає “білих плям”. Основною проблемою цінностей у соціальній роботі є проблема сприйняття всього списку уявлень про цінності в соціальній роботі (канон) як одне ціле. У цьому розумінні проблема цінностей закладена в таких положеннях.

По-перше, розмова про цінності в соціальній роботі має рису тандемності. Як правило, “цінності” зустрічаються в експліцитному сполученні з “етикою”, “відношенням” та “переконаннями” і в імпліцитному – з правилами (нормами) або ідеалами (виправданнями). Ці поняття різноманітні, але пов'язані між собою. Необхідно вичленування всіх типів зв'язків між ними. По-друге, прийнятий нині засіб ведення розмови про цінності схиляє до думки про те, що список цінностей соціальної роботи вже повний. По-третє, цінності пов'язані з поняттям системи. У цьому розумінні панує та точка зору, що кращий опис зв'язку – це щось, що має відношення до системи.

Водночас усі три позначені вище підходи до проблеми цінностей соціальної роботи не відповідають принципу цілісності. Дійсно, зведення цінностей, наприклад, до ряду відібраних установок, що випадково виявилися поруч, послабляє багаті і складні поняття, охоплювані загальною цілісною ідеєю цінностей, перетворюючи їх у безглузді знаки. Далі, у кожному конкретному суспільстві цінності використовуються для посилань на директивні й орієнтуючі ідеї в житті індивідуума, житті, гідного того, щоб жити. Якщо це і є усередненням того, що розуміється під цінностями, то й тоді зв'язок між цінностями як складовими частинами індивідуального способу життя й цінностями як складовими способу соціального життя не може бути взята “системою”. Життям живуть, життєвим шляхом ідуть; зв'язок обох із системою пропозицій є нечітким.

Вихід із зазначеної безвиході, можливо, знаходиться в розгляді проблеми цінностей професійної соціальної роботи через примат “динаміки цінностей у соціальній роботі”. “Що дійсно потребує захисту, так це не чистий плюралізм цінностей, а конкретні картини їх відношень – те, що вони зіштовхуються, що всі вони значні, що всім їм приходить свій час, що для них не існує постійної табелі про ранги, що часто життя пов'язує узвишшя однієї цінності з аварією іншої, що люди можуть іти найрізноманітнішими шляхами і при цьому жити рівноцінним життям”. Таким чином, цінності соціальної роботи, відношення до них змінюється разом із зміною самої соціальної роботи (і так було завжди). Перш за все, ці зміни можуть бути широко описані як політичні. Переконливою ілюстрацією такого твердження може служити аналіз сучасного стану соціальної роботи в Західній Європі. Як зазначає С. Шардлоу, за останні 25 років у соціальній роботі відбулося багато подій. Соціальна робота проводиться на тлі суцільно наростаючих соціальних змін багатьох усталених служб. Зруйновано повоєнний консенсус, що стосується природи й функцій держави. Уряд, за підтримки міцніючої ідеології “Нового права”, щосили заохочує підприємницьку культуру. Більше не існує широкої згоди з приводу розмірів державної соціальної захищеності, оскільки росте кількість тих, хто знаходиться на периферії суспільства, а почуття співчуття, схоже, послабло. Зазначені зміни в соціальній роботі потребують урахування: а) розуміння філософських принципів, моральних і етичних цінностей, закладених у цих змінах; б) визначення моральних дилем і питань про цінності, що періодично виникають у результаті розвитку нових форм практики; в) з'ясування загальних тем, породжених низкою нових обставин.

У зв'язку з цим теперішній “західний” стан розвитку соціальної роботи як професійної теорії і практики з позицій цілісного ціннісного підходу пропонує розгляд її динаміки за допомогою теорії і практики громадянськості. Ідея громадянства допоможе зняти багато сьогоднішніх протиріч у галузі соціальної роботи (і з цим важко не погодитися).

Ідея громадянства прямо пов'язана з проблемою моралі у професійній соціальній роботі, яка в їхній єдності може бути позначена як “переосмислене громадянство”. Проблема переосмисленого громадянства стисло закладена ось у чому. Виявилося глибоко помилковим припущення, що в даний час світове співтовариство живе, керуючись єдиним експліцитним зведенням загальновизнаних моральних правил. Сьогодні ми отримали у спадщину не єдину, а низку добре інтегрованих моралей (аристотеліанство, примітивна християнська простота, пуританська етика, аристократична етика споживання, традиції демократії й соціалізму). Між прихильниками моралей, що суперничають, і прихильниками однієї моралі й тими, хто не дотримується ніякої моралі взагалі, не існує нічого. Поки не будуть докладені колективні зусилля для інтеграції розрізнених понять у галузі моральних цінностей соціальної роботи, доти вона буде залишатися скоріше в стані інкогерентності, ніж плюралізму.

У спробі вирішення дилеми соціальної роботи з позицій громадянства-моралі більш імовірні конфліктні думки про мораль і політику, ніж одностайне схвалення розвитку подій. У цьому розумінні соціальний працівник не повинен виставляти на показ моральні й політичні переконання, якими він керується. І тут можлива й необхідна визначена стратегія технології і методики соціальної роботи.

Дата добавления: 2014-01-11