Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Фактори, що впливають на стан здоров'я та формують умови праці

                   
 
   
     
Медичне обслуго-вування – до 10%
       
Спосіб життя –50%
 
 
 
 
   

 

 


Ці умови створюються забезпеченням для працюючого:

- зручного робочого місця;

- чистого повітря, необхідного для нормальної життєдіяльності;

- захисту від дії шкідливих речовин та випромінювань;

- нормованої освітленості;

- захисту від шуму та вібрації;

- засобами безпеки при роботі з травмонебезпечним обладнанням;

- робочим одягом та СІЗ (за необхідності);

- медичного обслуговування та санітарно-профілактичними заходами;

- побутовими приміщеннями та спеціальними службами, що створюють безпечні та нормальні санітарні умови праці.

Для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях необхідна гігієнічна класифікація праці. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих факторів.

Оцінка умов праці проводиться на підставі “Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”. Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи:

1 клас -- оптимальні умови праці — такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності.

2 клас — допустимі умови праці — характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періодах.

3 клас—шкідливі умови праці —характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та виражених змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені.

4 клас — небезпечні (екстремальні)— умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.

Визначення загальної оцінки умов праці базується на диференційованому аналізі визначення умов праці для окремих факторів виробничого середовища і трудового процесу. Ступінь шкідливості і небезпечності кожного фактора виробничого середовища і трудового процесу (тільки ІІІ класу) визначається за критеріями, встановленими гігієнічною класифікацією праці.

Параметри виробничого середовища регламентуються нормативними актами з охорони праці як на державному рівні, так і на рівні окремих підприємств. Відповідальність за їх дотримання покладають на власників підприємств або уповноважених ними осіб.

Створення безпечних умов праці є комплексною проблемою, що вирішується на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях.

На виробництві перед системою стоять такі завдання:

- досягнення безаварійності;

- недопущення професійних захворювань;

- попередження травматизму;

- забезпечення здоров’я і працездатності працюючих;

- недопущення забруднень оточуючого середовища.

Для виконання наведених завдань на виробництві створюється підсистема безпеки праці, яка реалізує такі функції:

- сприяє забезпеченню загальної організації безпеки виробництва;

- сприяє розробці та використанню технічних та організаційних засобів і заходів захисту від виробничих небезпек;

- сприяє організації навчання безпечній праці і дотримання правил безпечної праці;

- контролює готовність техніки та людей до безпечної праці.

Загальна організація безпеки праці включає широке коло заходів, починаючи від загального вдосконалення техніки та технологічних процесів і до організації безпечних умов праці на окремих робочих місцях.

Але слід зауважити, що і в тих випадках, коли виробнича небезпека виникає незалежно від діяльності людей, безпека праці не може вважатись функцією лише виробництва. Високі пристосувальні та творчі можливості людини дозволяють їй своєчасно виявити ці небезпеки та знайти можливості протистояти їм.

Основні шляхи поліпшення виробничого середовища полягають у підвищенні рівня безпеки праці, поліпшенням санітарно-гігієнічних, естетичних, психофізіологічних показників.

1. Підвищення рівня безпеки праці характеризується збільшенням кількості машин і механізмів, виробничих будівель, приведених у відповідність до вимог стандартів безпеки праці та інших нормативних актів.

2. Поліпшення санітарно-гігієнічних показників характеризується зменшенням вмісту шкідливих речовин у повітрі, поліпшенням мікроклімату, зниженням рівня шуму та вібрації, поліпшенням освітленості.

3.Поліпшення психофізіологічних показників характеризується зменшенням фізичних і нервово-психічних навантажень, у тому числі і монотонності праці.

4. Поліпшення естетичних показників характеризується раціональним компонуванням робочих місць і машин, упорядкуванням приміщень і території, поєднанням кольорових відтінків тощо.

5.Покращення соціально-економічних показників: збільшення кількості робочих місць, які відповідають нормативним вимогам, скорочення кількості працюючих у незадовільних умовах праці; зниження рівня виробничого травматизму; зменшення кількості випадків професійної захворюваності, пов'язаної з незадовільними умовами праці; зменшення кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи професійної захворюваності; зменшення плинності кадрів через незадовільні умови праці; економії коштів за рахунок зменшення збитків внаслідок аварій, нещасних випадків і професійних захворювань.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Загальна характеристика умов праці в галузі АПК | Шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 397; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.