КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Рушійна сила теплопередачі
Як випливає з аналізу рівнянь (12.4) і (12.8) рушійною силою процесу теплопередачі є різниця температур між гарячим і холодним теплоносієм. Проте температури теплоносіїв в процесі теплопередачі найчастіше міняються уздовж поверхні теплообміну (за винятком випадку зміни агрегатного стану теплоносія), тому при розрахунках в рівняння (5.1) підставляють середню різницю температур . Визначення здійснюється таким чином. Якщо і ∆tmin- більша і менша різниці температур між теплоносіями на початку і кінці процесу теплопередачі і /≤ 2, то середня різниця температур визначається як середньоарифметичне
(12.9)
У разі ∆tmax/∆tmin>2 визначення здійснюється по середньо-логарифмічній залежності
(12.10)
Теплопередача при змінних температурах залежить від взаємного напряму руху теплоносіїв уздовж розділяючої їх стінки. При прямотоці теплоносії рухаються в одному напрямі. Протитечія характеризується рухом теплоносія в протилежних напрямах. При перехресному тоці теплоносії рухаються перпендикулярно один одному, при змішаному тоці один з теплоносіїв рухається в одному напрямі, а інший — як прямотоком, так і протитечією до першого. Найпоширенішими видами руху є прямотік і протитечія. Проте застосування протитечії більш економічне, ніж прямотоку. Це витікає з того, що середня різниця температур при протитечії більше, ніж при прямотоці, а витрата теплоносіїв однакова (при однакових початкових і кінцевих температурах теплоносіїв). Зіставлення температурних режимів роботи теплообмінних апаратів при прямотоці і протитечії переконує, що при прямотоці максимальний температурний напір має місце біля входу в теплообмінник. Потім цей напір зменшується, досягаючи мінімального значення на виході з апарату. При протитечії теплове навантаження більш рівномірне, а кінцева температура нагріваючого середовища може бути вище кінцевої температури охолоджуючого середовища. При розрахунку теплообмінних апаратів, а також апаратів, що працюють з середовищами, температура яких відрізняється від температури навколишнього середовища, необхідно знати температури на зовнішній і внутрішній поверхнях стінок. Так з рівнянь (12.1) і (12.3)
(12.11)
Підставивши в (5.15) значення теплового навантаження з рівняння (5.1), одержимо вираз для визначення температури поверхонь стінки (12.12)
Теплові втрати. Якщо одна з поверхонь теплопередавальної стінки контактує з навколишнім середовищем, то тепловий потік, що проходить через неї від оброблюваної речовини з протилежної сторони, втрачається безповоротно. Тому метою розробника технологічної апаратури найчастіше є зменшення таких втрат. Віддача теплоти від поверхні апарату в навколишнє середовище відбувається в загальному випадку шляхом конвекції і випромінювання, тому при розрахунку втрат теплоти слід користуватися рівнянням (5.14)[1]. При розрахунку задаються температурою зовнішньої поверхні апарату (tст), а потім перевіряють її. Для зменшення втрат теплоти апарати покривають шаром теплової ізоляції, тобто шаром матеріалу з низькою теплопровідністю. При нанесенні теплової ізоляції збільшується тепловий опір стінки і зменшується температура зовнішньої поверхні апарату. Цим досягається зниження втрат теплоти, поліпшуються умови праці обслуговуючого персоналу. При виборі товщини ізоляції слід виходити з допустимих втрат теплоти, які не повинні перевищувати 3...5% від загального теплового навантаження, а також допустимої температури стінки, яка на робочих місцях і в проходах щоб уникнути опіків, повинна бути менше 45 °С. Далі приведені коефіцієнти теплопровідності деяких теплоізоляційних матеріалів. Теплоізоляційний матеріал Коефіцієнт теплопровідності Вт/(м •К) Азбест............................................................................ 0,151 Повсть шерстяна............................................................0,163 Ізоляційна цегла.......................................................0,116...0,209 Пінопласт........................................................................0,047 Скляна вата..............................................................0,035...0,070 Шлакова вата...................................................................0,076 Контрольні питання 1. Що є рушійною силою теплових процесів? 2. Які механізми передачі теплоти існують? 3. Від чого залежить коефіцієнт теплопровідності? 4. У чому полягають відмінності між природною і вимушеною конвекцією? 5. Від яких параметрів найістотніше залежить коефіцієнт тепловіддачі? 6. Які критерії відносяться до критеріїв теплової подібності і яке їх фізичне значення? 7. На чому ґрунтується механізм передачі теплоти випромінюванням? 8. У чому полягає суть процесу теплопередачі? 9. Як визначається середня рушійна сила процесу теплопередачі? 10. Які теплоізоляційні матеріали застосовуються в промисловості?
Дата добавления: 2014-01-15; Просмотров: 4415; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |