Головне, щоб такий словесний матеріал не став нормою мови преси

Просторічні, розмовні лексичні одиниці та синтаксичні конструкції в газетах:

Якщо брати кредит, то це обов’язково відіб’ється на ціні й до того недешевого хліба (З, 18.01.11);

А це завжди влітає у досить солідну копійку.

Її представники спромоглися заткнути за пояс усіх своїх конкурентів (НМ, 17.04.09);

Всі своїм вухам не повірили (Вет.П, 15.01.11);

Майстри-кулінари випікали обрядові короваї, пиріжки та іншу смакоту на фестивалі хліба (НМ, 02.07.10).

Використання діалектизмів: діалектна лексика на сторінках газет зустрічається доволі рідко. Це можна пояснити територіальною обмеженістю її вживання. Діалектизми відчуваються і автором і читачем. Такі слова ускладнюють розуміння тексту. Але в районних газетах місцеві діалектні елементи набувають іншого звучання і допомагають автору донести до аудиторії головну думку.

Яскравим проявом сучасного життя стали нові явища, не пов’язані своїм корінням з національним грунтом, але при цьому інтенсивно проникають у наш вжиток і впливають на стиль життя.

Для номінації цих явищ використовується іномовна лексика, яка вибудовує ієрархічні відношення з російськими варіантами, намагаючись або витіснити її, або вступити з нею в синонімічний зв'язок(мова йде і про етикетні звертання, і про варіативні звертання номінацій типу спонсор — меценат — толстосум; мер — градона­чальник — міський голова, і про назви, пов’язані з бізнесом, наукою, культурою).

Для публіцистичного тексту, спрямованого на широку аудиторію, вибір варіанту, намагання освоїти чуже слово надзвичайно важливі.

Гарний медіа-текст намагається неоднородні потенціали примирити, щоб забезпечити доступність інформації: «Негарні підозри вкликала історія з урядовими іміджмейкерами.

Адміністрація президента прикріпила до прем’єр-міністра довіреного "піарщика" Андрія Ви­ноградова із "Фонду ефективної політики".

В основі розглянутих вище прийомів поетики публіцистичного тексту творчий підхід до «чужого» тексту. При цьому медіа-текст, обробляючи для себе, дебаналізує чуже слово, включає в нові зв’язки. За рахунок цього збільшується кількість можливих прочитань журналістського матеріалу, тобто медіа текст набуває нефіксованого смислу, значення. Ця якість встановлює особливий спосіб спілкування ЗМІ зі споживачами продукції преси, залучаючи його до процесу самостійного формування оцінки, прийняття рішення.

Цитатне письмо та інтерстильове тонування викладу інакше організують і текстову діяльність журналіста, об’єктом якої і джерелом натхнення стають різні пласти культури та мови як її компоненту.

Литература

1. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика: Пер. с фр. / Р. Барт — М.: Прогресс, 1989. — 616с.

2. Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского / М.М.Бахтин — М.: Худож. лит., 1972. — 470с.

3. ГюббенетИ. В. Основы филологической интерпретации литературно-художественного текста / И.В.Гюббенет—М.: Моск. ун-т, 1991.—204с.

4. Драгунова Р. Г. Подходы к определению интертекстуальности и интертекста, скрытая цитата как форма межтекстовых связей / Р. Г. Драгунова // Сб. науч. тр. Моск. ин-та иностр. яз. им. М. Тореза — М.,1990.—Вып.Зб1.—С.55—63.

5. Жолковский А. К. Блуждающие сны: Из истории русского модернизма / А. К. Жолковский — М.:

Сов. писатель, 1992. —429 с.

6. Ильин И. П. Постмодернизм. Словарь терминов / И. П. Ильин — М.: ИНИОН РАН (отдел литературоведения). — ГМТК.АОА, 2001. — 384 с.

7. Ильин И. П. Постструктурализм. Деконструктивизм. Постмодернизм / И.П.Ильин— М.:

Интрада, 1996.—256с.

8. Ильин И. П. Стилистика интертекстуальности: теоретические аспекты / И. П. Ильин // Проблемы современной стилистики. — М., 1989. — С. 86—207.

9. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н. Караулов — М.: Наука, 1987. — 263 с. ^

10. Козицкая Е. А. Цитата, «чужое» слово, интертекст: материалы к библиографии [Електронний ресурс] / Е. А. Козицкая // Ьир://с111.Ьопк.ги/а2/И1/со11/И1ех15/23_ко2_Ь.Ыт/агпс1е8

11. Липовецкий М. Русский постмодернизм: Очерки исторической поэтики / М. Липовецкий. — Екатеринбург: Изд-во Уральского гос. пед. ун-та, 1997. — 317с.

12. Семенец О. Прецедентный текст в газетном заголовке и современная текстовая картина мира / О. Семенец // Русский язык: исторические судьбы и современность: Междунар. конгресс исследователей рус. яз: Тр. и материалы. — М., 2001. — С. 287—288.

14. Сметанина С. И. Медиа-текст в системе культуры: динамические процессы в языке и стиле журналистики конца XX века / С. И. Сметанина. — СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2002. — 382 с.

15. Фатеева Н. А. Интертекстуальность и ее функции в художественном дискурсе / Н. А. Фатеева // Изв. АН. Сер. лит. и языка. — 1997. —Т. 56, № 5. —С. 12—21.

16. Фатеева Н. А. Типология интертекстуальных элементов и связей в художественной речи / Н. А. Фатеева // Изв. АН. Сер. лит. и языка. — 1998. — Т. 57, № 5. — С. 25—38.

17. Эко У. Заметки на полях «Имени розы» / У. Эко // Эко У. Имя розы: Пер. с итал. — М.: Кн. палата, 1989. — С. 427-^67.

Дата добавления: 2014-01-11