Етика службового спілкування

У широкому розумінні етика - це кодекс, зведення правил спілкування людей, вироблених багатьма поколіннями.

Керуючись правилами етики службових відносин, менеджер може значно поліпшити виробничий клімат, запобігти стресам і негативним емоціям у взаєминах з працівниками підприємства.

Пропонуємо деякі поради (дев'ять основних правил службових відносин), засновані як на літературних джерелах, так і на даних власних спостережень, і спробуємо погодити їх з повсякденними функціями керування, з ситуаціями, в яких опиняються керівники на практиці.

Перше правило: навчіться керувати своєю поведінкою за будь-яких умов, будьте привітними і ввічливими, посміхайтеся людям, прагніть підтримувати гарний настрій і у себе, і в навколишніх.

Посміхайтеся людям! Відомо, що від настрою також залежать рівень продуктивності праці й характер взаємин на виробництві. А настрій, у свою чергу, - від обставин повсякденного буття й здатності людини керувати своїм настроєм.

Коли б не починався робочий день (вранці, удень чи ввечері), вихідним початком його завжди залишається домашня обстановка: як відпочили, які відносини в родині тощо.

Посмішка й ранкове вітання є сильним стимулятором гарного настрою для обох - і чоловіка, й жінки. Але він може зіпсуватися пізніше - у дорозі, в міському транспорті. Тіснота у транспорті, особливо в години пік, - привід для роздратування, а отже падіння настрою. Чи можна зберегти гарний настрій й у таких умовах? Можна. Згадайте, чому Вас вчили ще в дитинстві: штовхнув когось - вибачись першим. Будь-яку сварку може погасити жартом, посмішкою.

Будемо здороватися. "Ну, Ви вже нас за людей не вважаєте, - обуритеся Ви. - Вітатися ми вміємо!" Звичайно, це вміють усі. Але згадайте, чи не було незручних ситуацій, пов'язаних з такою найпростішою дією, як вітання? Тому прийміть наші рекомендації,

Людина, яка увійшла до приміщення останньою, зобов'язана (незалежно від посадового рангу) першою привітати присутніх. А присутні відповідають не хором, а тільки ті, хто ближче сидить, кому це зручно. Навряд чи доцільно при зустрічі з великою групою знайомих усім по черзі потискати руку. Але зате якщо Ви вже зупинилися й подали руку знайомому, який розмовляє з одним або двома незнайомими Вам людьми, то привітайте так само всіх, називаючи себе, як при першому знайомстві.

Стало традицією, що першим вітає начальника підлеглий, а ось руку повинен запропонувати начальник. Втім, є винятки: жінку начальник вітає першим, навіть якщо це його секретарка (однак молоденькій дівчині не соромно першою привітатися зі своїм начальником).

Дуже приємно, якщо начальник першим привітає ветерана праці, старшого за віком.

Трапляється, що керівник не відповідає на вітання підлеглих. Така поведінка неминуче підриває його авторитет.

Навіщо так багато говорити про таку дрібницю, як вітання? Але ж для справи має істотне значення настрій людей на початку робочого дня.

Друге правило: прийшовши на роботу, привітайте своїх колег, дайте їм зрозуміти, що Ви раді почати з ними новий робочий день, що вони можуть розраховувати на Вашу допомогу й підтримку.

Третє правило: звернення до підлеглих на "Ви" - необхідний інструмент підтримання нормальних службових відносин і трудової дисципліни.

Між "ти" і "Ви". Про начальника, що звертається до всіх на "ти", звичайно говорять як про "свою людину", просту й доступну. Але слід знати, що не всім така манера подобається. Для багатьох вона здається проявом невихованості. Звичайно, спілкування між колегами залежить від міжособистісних стосунків. Якщо вони доброзичливі або дружні, то й звернення однин до одного на "ти" цілком доречне.

Якщо начальник звертається до одних підлеглих на "ти", а до інших - на "ви". Буває й інший варіант: начальник зневажливо звертається до одних на "ти", а до інших - шанобливо на "ви". В обох випадках наслідки негативні. Не годиться й однакове звернення до всіх на "ти", що призводить до зниження вимогливості до панібратства. Займенник "ви" є не тільки вираженням культури звернення, а й способом підтримання службової дистанції.

Збори, засідання, наради - колективні форми управління. Їх ефективність досягається, якщо поставлені запитання розглядаються на рівних умовах - незалежно від посадового стану, віку, статі, стажу роботи тощо.

На практиці ці умови не завжди дотримуються, особливо керівниками-автократами. Репліки й відверте нав'язування своєї думки, іноді спірної й навіть невірної, не сприяють бажанню підлеглих брати участь в обговоренні й змушують перебувати в рядах "мовчальників". Але ж це не на користь справі.

Четверте правило: проявляйте максимум доброзичливості до учасників нарад, оскільки люди приходять на них для того, щоб виробити управлінські рішення, в яких у першу чергу зацікавлений керівник; навчіться терпляче слухати інших, не допускайте на їхню адресу реплік, не відкидайте висловлені пропозиції тільки тому, що Ви з ними не згодні, дайте висловитися іншим, заохочуйте активність учасників нарад.

Дата добавления: 2014-01-11