Хеморецепція

Гравітаційна сенсорна система

Сприймання гравітаційного поля і орієнтація тіла в ньому здійснюються структурами, що входять до складу внутрішнього вуха, — присінковим лабіринтом. Присінковий (перетинчастий) лабіринт розміщений у кістковому присінку кісткового лабіринту. Складається з двох частин: маточки, куди відкриваються 5 отворів перетинчастих півколових проток, і мішечка, який сполучається із завитковою протокою. На внутрішній поверхні мішечка і маточки помітні слухові плями білястого кольору. Тут розміщені рецептори гравітаційної системи — волоскові сенсорні епітеліоцити, які сприймають подразнення, спричинені особливими кристалічними тілами (кришталики кальцію карбонату) — отолітами, трансформують їх у нервовий імпульс, що прямує до ЦНС. Отоліти (статоконії) закладені в драглистій оболонці — отолітовій мембрані, яка вкриває плями. Під впливом сил гравітації відбувається переміщення мембрани, згинання волосків і деполяризація волоскових клітин.

Обробка інформації присінкових рецепторів. Присінкові ядра отримують інформацію від волоскових сенсорних епітеліоцитів присінкового лабіринту обох боків тіла, пропріорецепторів шиї і тулуба, ядер окорухового нерва. Оброблена інформація надходить прямо чи через сітчастий утвір до рухових нейронів спинного мозку і до мозочка. Частина сигналів від присінкових ядер надходить до гіпоталамуса, де формується відчуття кінетозу (закачування), і через таламус до кори великого мозку, де створюється свідоме відчуття положення тіла у просторі.

Хімічну чутливість поділяють на три основні категорії. Так, хеморецептори, що мають дуже високу чутливість і специфічність, здатні до збудження внаслідок впливу навіть кількох молекул пахучої речовини, є дистантними і називаються нюховими. Хеморецептори середньої чутливості, які збуджуються відносно малими кількостями розчинених речовин, є контактними і називаються смаковими. Малочутливі й малоспецифічні рецептори, подразнення яких викликає захисні реакції, називаються рецепторами загального хімічного відчуття. Хеморецептори є первинночутливими рецепторами — це біполярні нейрони, короткий відросток яких проходить між епітеліальними клітинами на хемочутливу поверхню і закінчується чутливими війками. Потрапляння хімічного подразника на мембрану війки спричинює виникнення генераторного потенціалу і ПД, які через аксон цього ж нейрона прямують до відповідних центрів.

Хеморецептори виявлено в органах травлення, у кровоносній системі (рецептори сонних клубочків), у нижніх дихальних шляхах, нирках, сечовому міхурі, а також у жіночих статевих органах.

Дата добавления: 2014-01-11