Поняття економічного аналізу та його роль в обґрунтуванні управлінських рішень

Поняття, предмет, об’єкти та методи економічного аналізу

Лекція 1

Організація економічного аналізу на підприємстві

Тема 1

Заповідальний відказ (легат). Фідеїкоміси.

У римському праві заповідальний відказ називався легатом(legatum). Легат – це безвідплатне заповідальне розпорядження про видачу спадкоємцем певних грошових сум або речей певній особі. Особа, на користь якої здійснювався заповідальний відказ, називається легатарій. Легат здійснювався у формі веління. На підставі легату виникало сингулярне наступництво.

Класичне римське право знало чотири види легатів:

1) легат шляхом віндикації;

2) легат шляхом покладення обов’язку;

3) легат шляхом дозволу;

4) легат шляхом виділу).

Іноді легати поглинали більшу частину спадщини. Для того, щоб гарантувати інтерес спадкоємців в І ст. до н.е. законом Фальцидія була введена фальцидієва чверть. Відповідно до цього закону заповідальний відказ не міг перевищувати ¾ спадкової маси.

Фідеїкоміс (fideicommissum) – це прохання (рекомендація) спадкодавця до спадкоємця за заповітом передати спадкову масу або її частину третій особі. Отже, на підставі фідеїкомісів могло мати місце як універсальне, так і сингулярне наступництво.

Фідеїкоміси – це неформальні легати, які містили усне чи письмове прохання особи, яка помирає, дати або зробити що-небудь на користь іншої особи, не вказаної у заповіті. Це прохання здійснювалося під чесне слово спадкоємця.

Питання:

1. Поняття економічного аналізу та його роль в обґрунтуванні управлінських рішень.

2. Предмет, об'єкти і суб'єкти аналізу. Зміст, функції та принципи економічного аналізу.

3. Основні категорії економічного аналізу. Класифікація економічних показників.

4. Метод економічного аналізу, його характерні особливості. Класифікація методів економічного аналізу.

Питання для самостійної роботи:

1. Історія розвитку економічного аналізу (Тарасенко, с. 10-12).

2. Зв'язок економічного аналізу з іншими науками та дисциплінами (Попович, с. 39-41).

3. Порівняння, його застосування в аналізі. Види порівнянь та порівняльного аналізу. Вимоги, які пред'являються до забезпечення порівнянності даних (Савицкая, с. 55-60).

4. Середні й відносні величини. Метод групувань. Табличний метод. Графічні методи. Балансовий і сальдовий прийоми (Кіндрацька, с. 31-45).

5. Розподіл основних питань і завдань економічного аналізу між відділами та службами підприємств (Попович, с. 73-76).

6. Організаційні етапи економічного аналізу: підготовчий, аналітичний, підсумковий.

7. Оформлення результатів аналізу.

Ринкове середовище вимагає від підприємства підвищення ефективності виробництва, конкурентоспроможності продукції і послуг, раціонального управління виробничими і фінансовими ресурсами. Важлива роль в рішенні цієї задачі відводиться економічному аналізу. З його допомогою проводиться оцінка результатів діяльності підприємства, виявляються резерви зростання ефективності функціонування підприємства, на основі чого виробляються стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовуються бізнес-плани і управлінські рішення.

Поняття «аналіз» походить від грецького слова «analyzis», що означає «розділяю», «розчленовую». Звідси витікає трактування аналізу.

Аналіз у вузькому плані – це розчленовування явища або предмету на складові частини для вивчення їх як частин цілого (рис. 1.1).

Таке розчленовування дозволяє зрозуміти внутрішню суть явища або предмету, визначити його склад і структуру (наприклад, структура собівартості продукції). Проте знання структури собівартості недостатньо для управління нею, необхідно знати взаємозв'язки між її елементами. Отже, необхідний синтез.

Рис. 1.1. Поняття аналізу

Синтез – це побудова явища або предмету з окремих частин з виявленням взаємозв'язків між ними.

Сучасна наука виходить з єдності аналізу і синтезу як наукових методів вивчення реальності. Тому аналіз трактується ширше.

Аналіз в широкому плані – це спосіб пізнання предметів і явищ навколишнього середовища, заснований на розчленовуванні цілого на складові частини і вивчення їх у всьому різноманітті зв'язків і залежностей.

Звідси можна вивести визначення економічного аналізу.

Економічний аналіз – це спосіб дослідження економічних явищ і процесів, заснований на абстрактному розчленовуванні їх на складові частини і вивченні взаємозв'язків між ними за допомогою логічних виводів і моделювання.

Аналітичні здібності людини виникли і удосконалювалися у зв'язку з об'єктивною необхідністю постійної оцінки своїх дій в умовах навколишнього середовища і пошуку найбільш ефективних способів праці, використання ресурсів. Проте як самостійна наука економічний аналіз виділився відносно недавно – на початку ХХ століття.

Становлення економічного аналізу обумовлене двома умовами:

1. задоволення практичної потреби у зв'язку із зростанням об'ємів і складності виробництва;

2. розвиток економічної науки і її закономірна диференціація (раніше функції економічного аналізу розглядалися в рамках бухгалтерського обліку, фінансів, статистики).

У сучасній практиці економічний аналіз виступає одній з функцій управління підприємством (рис. 1.2).

За допомогою управління забезпечується цілеспрямована соціально-економічна дія на колективи підприємств для організації і координації їх діяльності в цілях досягнення високих кількісних і якісних результатів при мінімальних витратах. Ці цілі і завдання вирішуються на підприємствах, що є основною ланкою в системі управління. Об'єктом управління служить виробництво, а суб'єктом – відповідні органи управління, керівні об'єктом. Об'єкт і суб'єкт складають керовані підсистеми управління виробництвом, що управляють. Кожна з них виконує тільки властиві нею функції. В той же час вони знаходяться в безперервній взаємодії, що визначає місце в якому займає об'єкт управління, керована підсистема. Вона включає елементи, що забезпечують безпосередньо виробництво продукції.

Характер і особливості об'єкту управління, зміни в його виробничо-господарських процесах складають зміст суб'єкта управління, удосконалюють його форми і методи.

Рис. 1.2. Місце ЕА в системі управління підприємством

Підсистема, що управляє, розробляє мету і програму функціонування керованої підсистеми, контролює і регулює виробничі процеси. Вона виконує провідні функції, властиві управлінню: планування, регулювання, облік, аналіз, стимулювання і контроль.

За допомогою планування намічається програма ефективного функціонування об'єкту управління по досягненню поставленої мети, а за допомогою обліку відбивається фактичне функціонування об'єкту, його результати і стан на ті або інші моменти. Аналіз на основі планової і фактичної інформації дає кількісну і якісну оцінку змін, що відбуваються в керованому об'єкті, щодо заданої програми. З його допомогою вибираються варіанти управлінських рішень, направлені на усунення причин негативних відхилень і створення сприятливих умов для розвитку прогресивних явищ, розкриваються невикористані або додатково виниклі в нових ситуаціях внутрішні резерви, приведення в дію яких дозволяє або прискорити розвиток керованого об'єкту, або перевести його на ефективніший режим функціонування. Цим і визначається суть аналізу як одного з видів управлінської діяльності.

Функція регулювання в підсистемі, що управляє, сприяє ухваленню оптимального управлінського рішення на базі комплексного підходу, а також його виконання. Останнє досягається шляхом створення умов, що знімають дію негативних причин, або поліпшенням і уточненням програми керованого об'єкту, якщо аналізом розкриті додаткові резерви.

Ці чотири функції тісно взаємозв'язані між собою і утворюють базу технологічного процесу управління системами суспільного виробництва на різних рівнях.

Для досягнення цих функцій в управлінні застосовуються також стимулювання і контроль. Так, функція стимулювання покликана упорядковувати і удосконалювати системи мотивації праці, що діють, створювати нові. Функція контролю, з одного боку, підвищує надійність дії основних функцій, з іншою - застосовується для перевірки їх реальності і поліпшення.

Таким чином, використовуючи дані обліку, економічний аналіз надає інформацію для планування, контролю, регулювання і стимулювання. На основі результатів економічного аналізу розробляються і обґрунтовуються управлінські рішення з урахуванням дії економічних законів.

Отже, економічний аналіз – це функція управління, яка забезпечує науковість ухвалення рішень.

2. Предмет, об'єкти і суб'єкти аналізу. Зміст, функції та принципи економічного аналізу

Кожна наука має свій предмет дослідження, який вона вивчає з відповідною метою властивими нею методами. Предметом тієї або іншої науки вважається те специфічне, що дозволяє відрізнити її серед безлічі інших наук. Тому визначення предмету економічного аналізу має принципове значення.

У літературі зустрічаються різні визначення предмету економічного аналізу, які можна згрупувати таким чином (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Трактування предмету економічного аналізу

Господарська діяльність і явища, що відбуваються в ній, і процеси є предметами дослідження інших наук. По-перше двох трактуваннях спостерігається ідентифікація предмету і об'єкту економічного аналізу. Тому найбільш коректним представляється третє трактування.

Предмет економічного аналізу – причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів.

Об'єкти економічного аналізу – економічні результати господарської діяльності підприємства.

Наприклад, на промисловому підприємстві об'єктами економічного аналізу виступають фінансові результати, фінансовий стан, виробництво і реалізація продукції (робіт, послуг), використання виробничих і фінансових ресурсів, собівартість.

Зміст як філософська категорія є впорядкованою сукупністю частин (елементів) цілого предмету або явища, а форма – спосіб його існування, виразу або внутрішньої організації.

Зміст економічного аналізу – це система спеціальних знань, що забезпечують виконання його функцій.

Зміст економічного аналізу визначається тими функціями (завданнями), які він покликаний виконувати в управлінні підприємством.

Функції економічного аналізу:

– оцінка результатів діяльності підприємства по виконанню бізнес-плану, досягнутому рівню розвитку, використанню наявних резервів;

– пошук резервів підвищення ефективності виробничо-фінансової діяльності підприємства на основі сучасних досягнень науки і практики;

– наукове обґрунтування планів і схвалюваних управлінських рішень;

– контроль за виконанням планів і управлінських рішень, за економністю використання ресурсів;

– розробка заходів щодо використання виявлених резервів.

Виходячи з цього, можна сформулювати основні принципи аналізу.

Принципи економічного аналізу:

1) державний підхід при оцінці діяльності підприємства (виявлення відповідності державній політиці і законодавству);

2) науковий характер – облік вимог економічних законів, досягнень НТП, новітніх методів економічних досліджень;

3) комплексність – обхват всіх підрозділів і сторін діяльності підприємства;

4) системний підхід – підприємство розглядається як система взаємозв'язаних елементів, виявляється характер зв'язку між ними;

5) об'єктивність, конкретність і точність – базою повинна служити достовірна і об'єктивна інформація, а виводи повинні обґрунтовуватися точними аналітичними розрахунками;

6) дієвість – активна дія на діяльність підприємства;

7) плановість і систематичність – аналіз повинен проводитися планомірно, а не від випадку до випадку;

8) оперативність – необхідність швидко проводити аналіз і ухвалювати відповідні управлінські рішення;

9) демократизм – участь в проведенні аналізу широкого круга співробітників підприємства;

10) ефективність – витрати на проведення аналізу повинні давати багатократний економічний ефект.

Дата добавления: 2014-01-11