Виробничій процес капітального ремонту машин

РМ Лекція 4 12.11.10

Тема 2. ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ МАШИН

План

1. Загальна схема виробничого процесу капітального ремонту маши н.

2. Правила здавання машин в капітальний ремонт.

3. Миття машин та її складових частин. Очищення деталей.

4. Очищення від корозії.

Література

1. Основи ремонта машин / Под ред. Ю.Н. Петрова. – М.: Колос, 1972. – 528 с.

2. Авдеев М.В. Технология ремонта манин и оборудования. – М.: Агропромиздат, 1986. – 247 с.

3. Акчасов К.А., Базаров Е.И. Ремонт машин. – М.: Агропромиздат, 1992. – 344 с.

1. Загальна схема виробничого процесу капітального ремонту машин

Виробничий процес капітального ремонту машин – це сукупність усіх діянь людей та знараддя виробництва, необхідних для ремонту машин.

Виробничий процес складається з технологічного процесу та технологічних операцій, які виконуються в доцільній послідовності.

Технологічний процес капітального ремонту машин – це частина виробничого процесу,утримуюча діяння по змінюванні та визначенні стану ремонтованого виробу (ГОСТ 3.1109-73).

Кількість технологічних процесів залежить від обєму виробництва, спеціалізації, серійності та інших факторів.

У загальному вигляді виробничий процес капітального ремонту машин складається з:

1) приймання машин до ремонту;

2) зовнішньої мийки машини;

3) розбирання машин на агрегати та вузли;

4) розбирання агрегатів та вузлів на деталі;

5) очистки, мийки агрегатів та вузлів;

6) очистки, мийки деталей;

7) дефектації деталей;

8) ремонту та відновлення деталей;

9) комплектування складних одиниць;

10) складання вузлів та агрегатів, складальних одиниць;

11) обкатки, випробування та фарбування вузлів;

12) загального складання виробу;

13) обкатки, випробування та фарбування машини;

14) здачі відремонтованої машини до складу готової продукції (замовнику).

Процес ремонту чергується з виконанням транспортних операцій та технологічного контролю.

2. Правила здавання машин в капітальний ремонт

Вони регламентуються ГОСТ 24408-80 «Правила здавання до капітального ремонту та отримання з капітального ремонту машин та їх складових частин». Крім того існують галузеві стандрти (автопрому, будівельної ідустрії та ін.).

Основні вимоги цих стандартів такі.

1. Манини здаються до капітального ремонту по наряду чи розпорядженню вищих організацій.

2. Ремонт виконується по договору між замовником та ремонтним заводом. У договорі вказуються строки ремонту та порядок розрахунку.

3. Замовник відправляє виконавцю паспот (формуляр) на вибір із вказуванням напрацювання виробу та, якщо необхідно, акт про технічний стан.

4. Машина та її складові частини мають бути комплектними.

5. Виріб повинен мати відмови або несправності, які з’явились в результаті нормальної експлуатації, без порушень правил експлуатації.

6. Виконавець перевіряє:

а) комплектність машини зовнішнім оглядом;

б) технічний стан машини як зовнішнім оглядом, так і за допомогою засобів технічного діагностування;

в) наявність документації та правільність оформлення паспорта на машину.

7. На прийнятий в ремонт виріб складається акт приймання.

8. Приняту в ремонт машину відправляють на склад ремонтного фонду або на дільницю зовнішньої мийки. Парк ремонтного фонду має бути обладнаний накриттям, стелажами. Порядок збереження ремонтного фонду багато в чому визначає культуру виробництва та рівень технологічної культури.

3. Миття машин та її складових частин. Очищення деталей

Перед початком зовнішнього миття здійснюється попереднє розбирання, яке полягає в зніманні з машини електричних приладів, шлангів, акумуляторів, транспортерних стрічок та інших деталей та агрегатів, які можуть бути пошкоджені струменем рідини.

У картерах, системах живлення та охолодження не повинно бути масла, пального та робочої рідини. Машину миють у приміщеннях, розташованих поблизу дільниці розбирання.

На дільниці мийки обладнання використовують естакаду висотою приблизно 1 м для зручності миття машини знизу.

Послідовність виконання технологічних процесів розбирання, миття, дефектації наведені на рисунку 1.

Поверхнево миють манину двома способами:

- струминним;

- басейновим.

При мийці струминим способом використовують гарячу воду (т-р 40...60⁰С) з добавкою 2...4 % розчину соди (NаОН). А при мийці басейновим способом той же самий розчин, тільки температура його 80...90⁰С.

У наш час застосовуються нові миючі засоби – поверхнево-активні речовини МЛ-51, МЛ-52 і т.п.

Після мийки машин розчином каустичної соди проводять ще одну мийку чистою водою для зняття каустика (від корозії). При мийці струминним способом велике значення має тиск води, він буває низьким (0,3...0,4 МПа) і високим (1,0...1,4 МПа).Чим сильніше тиск, тим краща якість промивки та менша витрата води, низька витрата води – 0,05...0,2 м³, висока витрата води 1...2 м³ на 1 м² машини.

При цьому проблема фільтрування стічних вод є найважливішою задачею ремонтних заводів. Басейновий спосіб більш еіективний, так як ступінь очистки всіх поверхонь деталей практично однаковий.

Після поверневої промивки машину транспортують у цех розбирання.

Розбирання машини на складові одиниці проводиться на спеціалізованих робочих місцях, оснащених технологічною оснасткою в послідовності, перебаченій технологічним процесом.

Розбирання складових складальних одиниць машини на деталі та нероз’ємні збірні одиниці

Рисунок 1 – Технологічна послідовність виконання операцій

Робоче місце оснащене підьомно- транспортними механізмами, конвеєрами, візками. Застосовується механізований інструмент, різні пристосування, коловороти, гайкокрути та ін.

Поверхнева мийка складальних одиниць і крупногабаритних деталей проходить у спреціальних ваннах. Їх конструкція залежить від застосування миючого середовища. Якщо застосовують каустичну соду, то ванни – двосекційні. Для миття використовуються повернево-активні речовини: ОП-7, ОП-10, 2..6 г/л МЛ-51, водно-лужні розчини на основі каустичної соди NOH 50...80 г/л до 8...10 г/л (корозія метала), кальцінованої соди Na₂CO₃ 10...15 г/л, рідке скло 10...15 г/л.

Для деталей алюмінієвих сплавів використовують синтетичні розчини МЛ-51; МЛ-52, «Тракторин», «Лабомид», «Аерол» та ін. При цьому концентрація:

а) МЛ-51 – струминна очистка 10...20 г/л;

б) МЛ-52 – виварка 25...35 г/л.

Лабомид 101 – використовують для миючих машин при струминній очистці;

Лабомид 203 – 25...35 г/л – при мийці з опусканням в басейн або у вану.

Склад Тракторину – тетасилікат натрія 50 %, тринатрійфосфат – 11 %; сода кальцинована – 32 %; ОП-7 – 1,5 %.

При користуванні Аеролом і Лабомидом – утворюється підвишене піноутворення. Для погашення додають дизельне пальне 10...15 г/л.

Розбирання складових складальних одиниць на деталі проводиться на спеціальних постах.

Мийка деталей проводиться, як правило, струминним способом в миючих машинах. Детолі подаються на рольганах чи конвеєрах. Застосовується трикамерна мийка, як показано на рисунку 2.

Обполіскується гарячою водою

Промивання гарячою водою

Рисунок 2 – Схема трикамерного миття

При застосуванні ПАР (повернево-активні речовини),миючі машини, як правило,двокамерні.

Деталі очищаються від бруду, паливо-мастильних матеріалів, нагару, лаків. Як миючі речовини найбільше розпоасюдження отримали «Тракторин», Ареол, Темп-100Д, Темп-101А, Ритм, МС-6, МС-8, МС-15, АМ-15, МЛ-51, МЛ-52, МЛ-72, Лабомид-101, 201, 202, 203.

Ефективний засіб очистки від нагару – використання розплаву солей (АМ-15). Цей же засіб застосовується і для очищення від накипу. Для очищення від накипу застосовують переважно лужні та кислотні розчини.

Нагар – тверді вуглецеві речовини, які утворюються в результаті неповного згорання палива та масла. У складі нагару до 80% неспалимих з’єднань. При очищенні від нагару застосовують:

1) ультразвукову очистку;

2) механічний спосіб – піскоструминна очистка;

3) хімічний спосіб – лужні розчини;

4) електрохімічний спосіб – електроліз у розчині;

5) хіміко-термічний спосіб.

Найбільш ефективним способом очищення від нагару та накипу є очистка в розплаві солей при t = 400⁰С – деталі стають блискучі, чисті.

Хіміко-термічний спосіб. Схема технологічного процесу очистки деталей в розплавленій солі наведена на рисунку 3.

Витримка над промивальною ванною 0,5 хв  

Витримка над кислотною ванною 0,5 хв

Витримка над промивальною ванною 0,5 хв

Витримка над соляною ванною 1...2 хв  

Рисунок 3 – Схема технологічного процесу очистки деталей в розплавах солей

Склад соляної ванни:

Тривалість процесу t = 10...15 хв.

Для чорних металів використовують 50% розчин соляної кислоти при t = 55…60⁰C. Для очистки алюмінієвих сплавів використовують такий склад:

ортофосфорна кислота 8,5%t = 85…80⁰C

хромовий ангідрид 12,5% T = 6…8 хв.

Після миття здійснюють очищення деталей.

Дата добавления: 2014-01-15