Сфери застосування показників розвитку міжнародної торгівлі

Інструменти оцінки ефективності міжнародної торгівлі.

Сукупність показників розвитку міжнародної торгівлі можна поділити на сім груп:

1. обсягові (абсолютні),

2. результуючі,

3. структур­ні,

4. інтенсивності,

5. ефективності,

6. динаміки

7. зіставлення.

Група	Показники	Глобальні оцінки та зіставлення	Аналіз розвитку зовнішньої торгівлі країни	Галузевий аналіз, аналіз товарного ринку	Оцінка зовнішньої торгівлі фірми
1.	Експорт (реекспорт)	+	+	+	+
Імпорт (реімпорт)	+	+	+	+
Зовнішньоторговельний обіг		+	+	+
Генеральна торгівля		+
Спеціальна торгівля		+
Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі	+	+	+	+
2.	Сальдо торговельного балансу, балансу послуг та балансу поточних операцій	+	+
Індекси стану балансу	+	+
Індекс «умови торгівлі»	+	+
Індекс концентрації експорту	+
Коефіцієнт імпортної залежності країни	+	+	+
Індекс чистої торгівлі	+	+	+
3.	Товарні структури світового експорту та імпорту	+
Товарні структури експорту та імпорту країни	+	+
Індекс диверсифікації експорту	+	+
Регіональні структури світового експорту та імпорту	+
Регіональні структури експорту та імпорту країни	+	+
Регіональні структури експорту та імпорту товару		+	+	+
Регіональні структури світового експорту та імпорту товару	+		+
4.	Обсяг експорту, обсяг імпорту або обсяг зовнішньоторговельного обігу на душу населення	+	+
Квоти: експортна, імпортна, зовнішньоторговельна	+	+
Інтенсивність та рівень міжнародного внутрішньогалузевого обміну			+
5.	Макроекономічні показники ефективності експорту та імпорту		+
Показники ефективності зовнішньоторговельної операції				+
6.	Показники динаміки	+	+	+	+
7.	Показники зіставлення	+	+	+	+

1. Група обсягових індикаторів (експорт, імпорт, зовнішньоторговельний обіг, генеральна торгівля, фізичний обсяг торгівлі)

Зовнішньоторговельний обіг показує загальні обсяги зовнішньоторговельної діяльності, тобто експорту та імпорту в цілому:

ЗТО = Е + І,

Генеральна (загальна) торгівля Показує загальне зовнішньоторговельне «навантаження» на країну, включаючи обсяги ввезення, вивезення та транзиту товарів:

ГТ = Е + І + Т,

Фізичний обсяг зовнішньої торгівлі — оцінка експорту або імпорту товарів у незмінних цінах одного періоду (як правило, року) для отримання інформації щодо руху товарної маси без впливу коливання цін.

,

ЗТО — зовнішньоторговельний обіг;

Т — вартість транзитних товарів, перевезених через територію країни.

I _ф.о. — індекс фізичного обсягу;

Р ₀ — ціна товару в базисному періоді;

q ₁ — кількість товару в періоді, що вивчається;

q ₀ — кількість товару в базисному періоді.

2. Результуючі показники – характеризують стан зовнішньої торгівлі за критерієм збалансованості експорту та імпорту, ефективності та місця країни в світовій торгівлі.

2.1.1. Сальдо торговельного балансу:

С _т = Е _т – І _т,

2.1.2. Сальдо балансу послуг:

С _п = Е _п – І _п,

2.1.3. Сальдо балансу поточних операцій:

С _по = Е _по – І _по,

2.2. Коефіцієнт покриття імпорту експортом:

,

2.3. Індекс «умови торгівлі» — відношення експортних цін країни до її імпортних цін.

,

І _у.т. — індекс «умови торгівлі»;

Р_х — індекс експортних цін (в одиницях національної або іншої валюти);

P_m — індекс імпортних цін.

,

,

Х_і — частка кожного і -го товару в загальній вартості експорту в базовому році;

Р_і — відношення поточної експортної ціни на цей товар до його ціни в базовому році.

m_і — частка кожного і -го товару в загальній вартості імпорту в базовому році;

Р_і — відношення поточної імпортної ціни на цей товар до його ціни в базовому році.

Значення індексу коливається нав­коло одиниці:

І _у.т. = 1 – умови торгівлі залишились незмінними;

І _у.т. > 1 – умови торгівлі поліпшились порівняно з базовим періодом;

І _у.т. < 1 – умови торгівлі погіршились порівняно з базовим періодом.

2.4. Індекс концентрації експорту (індекс Хіршмана) — застосовується у світових зіставленнях і показує, наскільки широкий спектр товарів експортує країна. При 239 класифікованих видах продукції (за методологією ООН), він має вигляд:

,

де H_j — індекс концентрації експорту країни j (j — індекс країни);

239 — кількість видів продукції за класифікацією ООН;

і — індекс товару (від 1 до 239);

х_і — вартість експорту і -х товарів країною j;

х — загальна вартість експорту країни j, яка розраховується за формулою:

.

Значення коефіцієнта розміщують у межах:

2.5. Коефіцієнт імпортної залежності країни — відношення обсягу імпорту певного товару до обсягу його споживання в країні.

,

де I_ij — обсяг імпорту і -го товару в країну j;

P_ij — обсяг споживання (реальна місткість ринку) і -го товару в країні j.

Обсяг споживання, в свою чергу, розраховується за формулою:

,

де Q_ij — обсяг виробництва і -го товару в країні j;

I_ij — обсяг імпорту і -го товару в країну j;

E_ij — обсяг експорту і -го товару з країни j.

Значення коефіцієнта розміщують у межах:

2.6. Індекс чистої торгівлі — показує за кожним з товарів (або товарної групи) рівень перевищення експорту над імпортом (при позитивному значенні індексу) або рівень перевищення імпорту над експортом (при від’ємному значенні індексу):

,

де NT — показник чистої торгівлі;

E_i — експорт товару і;

I_i — імпорт товару j.

Значення індексу розміщують у межах:

Значення «–1» та «+1» відповідно є екстремальними. Інші від’ємні значення демонструватимуть ступінь перевищення імпорту над експортом, а інші позитивні — відповідно ступінь перевищення експорту над імпортом

3. Структурні показники розвитку міжнародної торгівлі характеризують експортні та імпортні товарні потоки за такими ознаками, як товарний склад і регіональна спрямованість.

3.1. Товарна структура експорту (імпорту) це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями;

3.2. Індекс диверсифікації експорту — це індекс відхилення товарної структури експорту країни від структури світового експорту. Використовується для визначення розбіжностей у структурі зовнішньої торгівлі країн. Розраховується на базі абсолютного відхилення частки або іншого товару в експорті країни від його частки у світовому експорті.

,

де S_j — індекс диверсифікації експорту країни j;

h_ij — частка і -го товару в загальному експорті країни j;

h_i — частка і -го товару в загальному світовому експорті.

Значення індексу розміщують у межах:

3.3. Регіональні (географічні) структури експорту та ім-
порту характеризують розподіл товарних потоків (в обох напрямах) за місцями (країнами, регіонами) призначення або походження і класифікуються за структурами експорту та імпорту країни, структурами експорту та імпорту товару (або товарної групи), а також за зовнішньою та внутрішньою структурами

3.4. Індекс географічної концентрації експорту (або імпорту) товару характеризує стан світового ринку конкретного товару за такими ознаками, як кількість експортерів (імпортерів) та питома вага основного експортера (імпортера). Цей індекс, відомий в економічній літературі як індекс Херфіндаля-Хіршмана, тим вищий, чим менша загальна кількість експортерів (імпортерів) та чим вищою є питома вага основного експортера (імпортера).

,

де S_k — індекс географічної концентрації експорту (імпорту) товару k;

— обсяг експорту (імпорту) товару k країною і;

x^k — світовий експорт (імпорт) товару k ;

n — кількість країн-експортерів (або імпортерів).

3.5.Інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну;

3.6. Видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.

4. Показники інтенсивності міжнародної торгівлі.

4.1. Обсяг експорту, імпорту або зовнішньоторговельного обігу на душу населення:

; ; ,

де E_д — експорт на душу населення;

I_д — імпорт на душу населення;

ЗТО_д — зовнішньоторговельний обіг на душу населення;

E — вартість національного експорту за рік;

I — вартість національного імпорту за рік;

ЗТО — зовнішньоторговельний обіг країни за рік (Е + І);

Ч — чисельність населення країни на відповідний рік.

4.2.1. Експортна квота. У міжнародних зіставленнях експортна квота використовується не тільки для характеристики рівня інтенсивності зовнішньої торгівлі країни, а й з метою оцінки рівня відкритості національного господарства, участі в міжнародному розподілі праці. Розраховується за формулою:

,

де К_е — квота експортна;

Е — річний обсяг експорту країни;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

4.2.2. Імпортна квота як частка імпорту у валовому внутрішньому продукті країни характеризує також рівень залежності країни від імпорту товарів і послуг.

,

де К_і — квота імпортна;

І — обсяг імпорту країни за певний рік;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

4.2.3. Зовнішньоторговельна квота:

,

де К_зт — квота зовнішньоторговельна;

Е, І — обсяг відповідно експорту та імпорту країни за певний рік;

ВВП — валовий внутрішній продукт країни за аналогічний період.

На практиці жоден із зазначених показників не має самостійного значення для оцінки рівня інтенсивності торгівлі країн. Разом з тим, між рівнем зовнішньоторговельної інтенсивності країн та рівнем їх економічного розвитку існує тісний зв’язок. Крім того, за рівнем зовнішньоторговельної інтенсивності країни можна визначити характер і функції зовнішньої торгівлі.

Дата добавления: 2014-01-15