Тема 1. Психологія як наука. Предмет і завдання психології

1. Психологія як наука про виникнення, функціонування і розвиток психіки, уявлення про предмет психології.

2. Взаємозв’язок психології з іншими науками.

3. Галузі психологічної науки.

4. Практичне (прикладне) значення та основні завдання психології як науки на сучасному етапі розвитку суспільства.

5. Основні етапи становлення психології як науки та її предмета.

1. Взагалі слово «психологія» має два основні значення: 1) психологія як сукупність особливостей характеру, внутрішній світ людини - стосується психології певної людини, групи людей (життєва, «побутова» психологія, яка лежить в основі уявлення про оточуючих нас людей, про себе, про причини вчинків, успіхи та невдачі); 2) психологія як наука про душу (складається з двох грецьких слів «psyhe» - псюхе – душа та «logos» - слово, вчення) або вчення про психіку.

Основна відмінність наукової психології від життєвої в тому, що в життєвій психології висновки робляться на основі зовнішнього спостереження, часто стереотипних переконаннях, а наукова психологія виявляє глибинні причини сприймаємих явищ і базується на чітких, отриманих під час спеціальних досліджень та неодноразово перевірених фактах, які в подальшому логічно систематизуються і об’єднуються в спеціальні наукові теорії.

Думки істориків про те, хто першим запропонував використовувати термін «психологія» розходяться. Перші спроби ввести цей термін датовані кінцем XV ст. В назві творів (тексти яких не дішли до наших днів) далматинського поета і гуманіста М. Маруліча вперше використовується слово «психологія». Авторство терміну часто також приписують Ф. Меланхтону (1497–1560) - німецькому протестантському богослову і педагогу, сподвижнику Мартіна Лютера. Лексикографія приписує утворення цього слова Меланхтону, який написав його на латині (psychologia). Проте, ні один історик та лексикограф не знайшов точного посилання на це слово в його творах. В 1590 р. вийшла книга Рудольфа Геккеля (Гокленіуса), в назві якої на грецькій мові також використане це слово. Назва праці Геккеля, в якій зібрані висказування багатьох авторів про душу, - «Психология, то есть о совершенстве человека, о душе и, прежде всего, о возникновении ее...».Проте, загальновизнаним термін «психологія» стає лише в XVIII ст. після появи робіт німецького філософа X. Вольфа (1679–1754), роботи якого «Емпірична психологія» (1732) і «Раціональна психологія» (1734) вважають першими підручниками з психології, в яких він вперше ввів в філософську мову термін «психологія». А перший підручник з історії психології — праця талановитого філософа, послідовника І. Канта та Ф.Г. Якобі, - Ф.А. Каруса. Взагалі, психологія є однією з наук про людину та про закономірності, механізми, психічні факти і явища в її житті. Об ’ єкт вивчення психології – психіка – найскладніший феномен, що є у створеному світі. Тому, дати вичерпне його визначення неможливо. В загальному вигляді психіка - це суб’єктивний внутрішній світ людини, що опосередковує її взаємодію з зовнішнім світом. За матеріалістичним уявленням, психіка - цевластивість мозку отримувати інформацію про навколишню дійсність, складати суб’єктивний образ об’єктивного світу та регулювати на цій основі свою поведінку і діяльність. Психіка людини включає її уявлення, думки, відчуття і почуття, звички, індивідуальність, а також те як, і за допомогою яких засобів або механізмів це робиться.

Дата добавления: 2014-01-15