Прямі договірні зв’язки торгових підприємств з виробниками товарів та їх ефективність

Необхідність прискорення адаптації роздрібної торгівлі до умов ринкової економіки вимагає організації чіткого функціонування господарських зв’язків торгових підприємств з постачальниками товарів. У цьому відношенні особливу актуальність набувають прямі договірні зв’язки торгових підприємств товарів.

Під прямими договірними зв’язками розуміють безпосередні договірні взаємовідносини між виробниками і покупцями товарів без участі інших комерційних посередників.

При цьому сучасне законодавство визначає, що виробник – підприємство, організація, установа або громадянин-підприємець, що виробляє товари для реалізації, а покупець – торгове підприємство, організація, установа або громадянин-підприємець, що реалізовує товари оптом або в роздріб.

Становлення ринкових відносин привело до істотного зростання надходження товарів у роздрібні торгові підприємства безпосередньо від виробничих підприємств за рахунок скорочення постачання від оптових підприємств та інших комерційних посередників. Ця обставина пов’язана з тим, що роздрібна торгівля при встановленні прямих договірних зв’язків з виробниками товарів отримує більш високі прибутки, ніж при постачанні товарів через оптову ланку, за рахунок закупівлі товарів за більш низькими цінами внаслідок скорочення числа посередників, що беруть участь в торговому обороті, а отже, і зменшення величини торгових надбавок, що встановлюють кожним посередником.

Організація прямих договірних зв’язків роздрібних торгових підприємств з виробничими підприємствами по постачанню товарів простого асортименту (хлібобулочних виробів, пива, безалкогольних напоїв, борошна, крупи, лікеро-горілчаних виробів, молочних продуктів, овочів, фруктів) являє собою найбільш раціональну та економічну форму організації господарських зв’язків. Організація ж таких зв’язків по постачанню товарів складного асортименту (тканин, швейних товарів, трикотажу, панчішно-шкарпеткових виробів, взуття, галантереї, культтоварів та ін.) надзвичайно ускладнена внаслідок дії багатьох організаційно-економічних, торгових, транспортних, та інших чинників (необхідність підсортування виробів на оптових складах, постачання товарів великими партіями, звуження асортименту, величина роздрібного товарообороту, віддаленість постачальників від роздрібної мережі). Тому роль оптових ланок в постачанні товарами складного асортименту роздрібних торгових підприємств залишається і в ринковій економіці досить великою.

По товарах складного асортименту важливим завданням оптових підприємств є встановлення прямих договірних зв’язків з підприємствами-виробниками, оскільки на відміну від роздрібних підприємств оптові підприємства, що мають більш значні обсяги товарообороту, ніж роздрібні, і що мають в своєму розпорядженні необхідні складські площі, можуть отримати товари від постачальників-виробників в розмірах транзитного відвантаження.

Дата добавления: 2014-01-15