Лекція №2.4. Архітектура сучасних ПК. Пристрої введення та виводу інформації

Процес взаємодії користувача з персональним комп'ютером (ПК) неодмінно включає процедури введення вхідних даних та отримання результатів обробки ПК цих даних. Тому обов'язковою частиною типової конфігурації ПК є різноманітні пристрої введення-виведення, серед яких можна виділити стандартні пристрої, без яких сучасний процес діалогу взагалі неможливий, та периферійні, тобто додаткові. До стандартних пристроїв введення-виведення відносяться монітор, клавіатура та маніпулятор "миша".

Cлайд 2 Монітор

У перших комп'ютерах моніторів не було. Користувачі мали набір світлодіодів, що блимали і роздрук результатів на принтері. З розвитком комп'ютерної техніки з'явились монітори і зараз вони є необхідною частиною базової конфігурації персонального комп'ютера.

Монітор (дисплей) комп'ютера призначений для виведення на екран текстової та графічної інформації. Монітор (дисплей) - це стандартний пристрій виведення, призначений для візуального відображення текстових та графічних даних.

В залежності від принципу дії, монітори поділяються на: монітори з електронно-променевою трубкою; дисплеї на рідких кристалах.

Cлайд 3 Аналогові монітори

Монітор з електронно-променевою трубкою є подібним до телевізора.

Електронно-променева трубка моніторів даного типу керується аналоговими сигналами, що надходять від відеокарти. Принцип роботи електронно-променевої трубки монітора той же, як у телевізійної трубки. Аналогові монітори здатні підтримувати дозвіл стандарту VGA (640×480 пікселів і вище).

Екрани для моніторів з електронно-променевою трубкою є випуклі та плоскі. Стандартний монітор - випуклий. В деяких моделях використовують технологію Trinitron, в якій поверхня екрана має невелику кривину по горизонталі, по вертикалі екран абсолютно плоский. На такому екрані спостерігається менше бліків і покращена якість зображення. Єдиним недоліком можна вважати високу ціну.

Cлайд 4 Дисплеї на рідких кристалах (Liquid Crystal Display - LCD)

Екран подібного LCD (Liquid Crystal Display) складається з двох скляних пластин, між якими знаходиться маса, що містить рідкі кристали, що змінюють свої оптичні властивості в залежності від прикладеного електричного заряду.

Рідкі кристали самі не світяться, тому LCD мають потребу в підсвічуванні або в зовнішнім висвітленні.

Cлайд 5 Дисплеї на рідких кристалах (Liquid Crystal Display - LCD)

Основним достоїнством (перевагою) LCD є їхні габарити (екран плоский).

До недоліків можна віднести недостатню швидкодію при зміні зображення на екрані, що особливо помітно при переміщенні курсору миші, а також залежність різкості і яскравості зображення від кута зору.

Cлайд 6 Цифрові (TTL) монітори

Під цифровими моніторами розуміють пристрої відображення зорової інформації на основі електронно-променевої трубки, керованої цифровими схемами.

Монохромні монітори здатні відображати на екрані тільки темні і світлі крапки, іноді крапки можуть розрізнятися інтенсивністю.

RGB-монітори здатні відображати 16 і більше кольорів.

По набору відтінків кольорів, що відображаються, монітори поділяються на кольорові та чорно-білі (монохромні). Монохромні монітори дешевше, але не підходять для роботи з операційною системою Windows. У кольорових моніторах використовують складніші методи формування зображення. У монохромних електронно-променевих трубках існує одна електронна пушка, у кольорових - три. Екран монохромної електронно-променевої трубки покритий люмінофором одного кольору (з жовтим, білим або зеленим випромінюванням). Екран кольорової електронно-променевої трубки складається з люмінофорних тріад (із червоним, зеленим та синім випромінюванням). Комбінації трьох кольорів надає безліч вихідних відтінків.

Cлайд 7 Монітор (дисплей) комп'ютера

Монітор (дисплей) комп'ютера призначений для виведення на екран текстової та графічної інформації. Монітори бувають кольорові і монохромні.

Вони можуть працювати в текстовому або графічному режимі.

В текстовому режимі екран монітора умовно розбивається на окремі ділянки - знакомісця, найчастіше на 25 рядків по 80 символів (знакомісць).

У кожному знакомісці може знаходитися один з 256 заздалегідь заданих символів.

У графічному режимі екран монітора складається з точок, кожна з яких може бути темною або світлою на монохромних моніторах, або одного з декількох кольорів - на кольоровому. В даний час існує велике різноманіття типів моніторів.

Cлайд 8 Основні параметри моніторів

З точки зору користувача, основними характеристиками монітора є розмір по діагоналі, роздільна здатність, частота регенерації (обновлення) та клас захисту.

Cлайд 9 Розмір монітора

Екран монітора вимірюється по діагоналі у дюймах. Розміри коливаються від 9 дюймів (23 см) до 42 дюймів (106 см).

Чим більший екран, тим дорожчий монітор. Найпоширеними є розміри 17, 19, 21 дюйми та більше.

Монітори великого розміру краще використовувати для настільних видавничих систем та графічних робіт, в яких потрібно бачити всі деталі зображення.

Cлайд 10 Роздільна здатність

Кількість точок по горизонталі і вертикалі має назву розподільчої здатності монітора в даному режимі. Вона вимірюється в пікселах (крапках), що містяться по горизонталі і вертикалі видимої частини екрана.

У графічному режимі роботи зображення на екрані монітора складається з точок (пікселів). Кількість точок по горизонталі та вертикалі, які монітор здатний відтворити чітко й роздільно називається його роздільною здатністю.

Стандартними є такі режими роздільної здатності: 1024х768, 1152х864, 1280х800, 1280х1024.

Ця властивість монітора визначається розміром точки (зерна) екрана. Розмір зерна екрана сучасних моніторів не перевищує 0,25 мм. Чим більша роздільна здатність, тим краща якість зображення. Якість зображення також пов'язана з розміром екрана.

Cлайд 11 Частота регенерації

Цей параметр також називається частотою кадрової розгортки. Він показує скільки разів за секунду монітор може повністю обновити зображення на екрані.

Частота регенерації вимірюється в герцах (Гц).

Чим більша частота, тим менша втома очей і тим довше часу можна працювати неперервно. Сьогодні мінімально допустимою вважається частота в 75 Гц, нормальною - 85 Гц, комфортною - 100 Гц і більше. Цей параметр залежить також від характеристик відеоадаптера.

Cлайд 12 Клас захисту монітора

«Антибликовое» покриття. Для дешевих моніторів використовують при напилюванні обробку поверхні екрана повітряним пістолетом, що містить частки піску. При цьому якість зображення погіршується. У дорогих моніторах на поверхню екрана наноситься спеціальна хімічна речовина, що володіє антибліковими властивостями.

Клас захисту монітора визначається стандартом, якому відповідає монітор із точки зору вимог техніки безпеки. Зараз загальноприйнятими вважаються міжнародні стандарти TCO-92, TCO-95 і ТСО-99, які обмежують рівні електромагнітного випромінювання, ергонометричні та екологічні норми, межами, безпечними для здоров'я людини.

Відеоадаптер. Роботою монітора керує спеціальна плата, яка називається відеоадаптером (відеокартою). Разом із монітором відеокарта створює відеопідсистему персонального комп'ютера. У перших комп'ютерах відеокарти не було. В оперативній пам'яті існувала екранна ділянка пам'яті, в яку процесор заносив дані про зображення. Контролер екрана зчитував дані про яскравість окремих точок екрана з комірок пам'яті і керував розгорткою горизонтального променя електронної пушки монітора. При переході від монохромних моніторів до кольорових і із збільшенням роздільної здатності екрана, ділянки відеопам'яті стало недостатньо для збереження графічних даних, а процесор не встигав обробляти зображення. Всі операції, що пов'язані з керуванням екрану були відокремлені в окремий блок - відеоадаптер.

Відеоадаптер має вигляд окремої плати розширення, яка вставляється у певний слот материнської плати (у сучасних ПК це є слот AGP). Відеоадаптер виконує функції відеоконтролера, відеопроцесора та відеопам'яті. За час існування ПК змінилося декілька стандартів відеоадаптерів: MDA (Monochrom Display Adapter) -монохромний, CGA(Color Graphics Adapter) - 4 кольори, EGA(Enchanced Graphics Adapter) -16 кольорів, VGA (Video Graphics Array) - 256 кольорів, SVGA(Super VGA) - до 16,7 млн. кольорів. На ці стандарти розраховані всі програми, призначені для IBM-сумісних комп'ютерів.

Cлайд 13 Клавіатура

Клавіатура ІВМ РС призначена для введення в комп'ютер інформації від користувача.

Клавіатура - це стандартний клавішний пристрій введення, призначений для введення алфавітно-цифрових даних та команд керування.

Комбінація монітора та клавіатури забезпечує найпростіший інтерфейс користувача: за допомогою клавіатури керують комп'ютерною системою, а за допомогою монітора отримують результат.

Клавіатура відноситься до стандартних засобів ПК, тому для реалізації її основних функцій не вимагається наявність спеціальних системних програм (драйверів). Необхідне програмне забезпечення для початку роботи з клавіатурою знаходиться в мікросхемі постійної пам'яті у складі базової системи введення-виведення BIOS. Саме тому ПК реагує на натиснення клавіш на клавіатурі відразу після включення. Клавіатура стаціонарного ПК, як правило, - це самостійний конструктивний блок, а в портативних ПК вона входить до складу корпуса.

Cлайд 14 Клавіатура (Keyboard)

Клавіатура — це одночасно і пристрій введення даних, і пристрій керування.

Умовно клавіатура поділяється на 7 блоків: 1 - символьний блок; 2 - блок функціональних клавіш; 3 - блок спеціальних клавіш; 4 - блок редагування; 5 - блок керування курсором; 6 - цифровий блок; 7 - блок світлових індикаторів.

Усю сукупність клавішів клавіатури розбито на декілька функціональних груп: алфавітно-цифрові; функціональні; керування курсором; службові; клавіші додаткової панелі.

Основне призначення алфавітно-цифрових клавіш - введення знакової інформації і команд, які набираються по буквах. Кожна клавіша може працювати у двох режимах (регістрах) і, відповідно, може використовуватися для введення декількох символів. Переключення між нижнім регістром (ввід малих символів) і верхнім регістром (ввід великих символів) здійснюється при натисненні клавіші <SHIFT> (нефіксоване переключення) або за допомогою клавіші <CAPS LOCK> (фіксоване переключення).

Група функціональних клавіш включає дванадцять клавіш, позначених від F1 до F12, і розташованих у верхній частині клавіатури. Функції цих клавіш залежать від конкретної, працюючої у даний момент часу програми, а в деяких випадках і від операційної системи. Жорсткого закріпленого значення клавішів немає.

Клавіші керування курсором подають команди на пересування курсору по екрану монітора відносно поточного зображення. Курсором називається екранний елемент, що вказує на місце введення знакової інформації. Ці клавіші дозволяють керувати позицією введення даних. Конкретне значення клавіш керування курсором може залежати від програми. Проте найчастіше клавіші зі стрілками служать для переміщення курсору в напрямку вказаному стрілкою або прокручування списків чи тексту по екрану, клавіші <Page Up> і <Page Down> прокручують текст відразу на сторінку вгору або вниз, відповідно, клавіша <Home> встановлює курсор на початок рядка, а клавіша <End> - на кінець.

Службові клавіші використовуються для різних допоміжних цілей, таких як, зміна регістру, режимів вставки, утворення комбінацій "гарячих" клавіш і т.д. До цієї групи відносяться такі клавіші, як <SHIFT>, <CAPS LOCK>, <Enter>, <Ctrl>, <Alt>, <Esc>, <Del>, <Insert>, <Tab>, <BackSpace> та інші.

Група клавіш додаткової панелі дублює дію цифрових клавіш, клавіш керування курсором та деяких службових. Основне призначення - введення чисел, тому ці клавіші розміщено у порядку, найзручнішому для цієї роботи. Перехід у режим дублювання клавіш керування курсором і, навпаки, здійснюється натисненням на клавішу <Num Lock>. Крім цього, клавіші додаткової панелі використовуються для введення символів, що мають розширений код ASCII, але не мають відповідної клавіші на клавіатурі.

Cлайд 15 По конструктивному виконанню розрізняють наступні види клавіатур:

Клавіатури з пластмасовими штирями, клавіатури з щигликом, клавіатури на мікроперемикачах, сенсорні клавіатури; із пристроєм штрихового коду, зчитування для сліпих; інфрачервоні (безпроводні), тощо.

Cлайд 16 Пристрої введення інформації

Миша - особливого роду маніпулятор, що дозволяє оптимізувати роботу з великою категорією комп'ютерних програм, виключивши часте повторне натискання деяких клавіш (наприклад, клавіш переміщення курсору).

Миша - це пристрій керування маніпуляторного типу. Вона має вигляд невеликої пластмасової коробочки з двома (або трьома) клавішами. Переміщення миші по поверхні синхронізоване з переміщенням графічного об'єкта, який називається курсор миші, на екрані монітора. На відміну від клавіатури, миша не є стандартним пристроєм керування, тому для роботи з нею вимагається наявність спеціальної системної програми - драйвера миші. Драйвер миші призначений для інтерпретації сигналів, що поступають від миші, а також для забезпечення механізму передачі інформації про положення та стан миші операційній системі та іншим прикладним програмам. Драйвер миші встановлюється при першому підключенні миші або при завантаженні операційної системи.

Cлайд 17 Пристрої введення інформації

Число різних типів мишей досить велике. Розподіл починається вже на стадії одержання інформації про переміщення миші в залежності від того, як це здійснюється, миші поділяються на механічні, оптико-механічні і оптичні.

По способу передачі даних у комп'ютер миші поділяються на провідні і безпровідні.

Миша одержала свою назву завдяки формі і принципу роботи: вона легко міститься в долоні, переміщується під керуванням користувача по поверхні робочого столу. А кабель, за допомогою якого вона з'єднується з ПК, ймовірно, нагадував її першим конструкторам мишачий хвіст.

Завдяки ретельно продуманій конструкції миша стала незамінним інструментом при роботі користувачів ПК із програмними пакетами графічних редакторів, систем автоматизованого проектування, програм керування електронними таблицями, настільних видавничих систем.

Cлайд 18 Пристрої введення інформації

Маніпулятори: трекбол, джойстик – пристрої керування курсором.

Cлайд 19 Периферійні пристрої вводу-виводу

Обов'язковою частиною типової конфігурації ПК є різноманітні пристрої введення-виведення, серед яких можна виділити стандартні пристрої, без яких сучасний процес діалогу взагалі неможливий, та периферійні, тобто додаткові. До стандартних пристроїв введення-виведення відносяться монітор, клавіатура та маніпулятор "миша".

Периферійні або зовнішні пристрої - це пристрої, розміщені поза системним блоком і задіяні на певному етапі обробки інформації. Передусім - це пристрої фіксації вихідних результатів: принтери, плотери, модеми, сканери і т.д.

Поняття "периферійні пристрої" досить умовне. До їх числа може віднести, наприклад, накопичувач на компакт-дисках, якщо він виконаний у вигляді самостійного блоку і приєднується спеціальним кабелем до зовнішнього рознімного з'єднання системного блока. І навпаки, модем може бути вбудованим, тобто конструктивно виконаний як плата розширення, і тоді немає підстав відносити його до периферійних пристроїв.

Cлайд 20 Принтери

Принтер (або друкуючий пристрій) зазвичай призначений для виведення інформації на папір. Існує велика кількість різноманітних моделей принтерів, що різняться принципом дії, інтерфейсом, продуктивністю та функціональними можливостями.

За принципом дії розрізняють: матричні, струменеві та лазерні принтери.

Cлайд 21 Матричний принтер

В матричних принтерах голівка містить вертикальний ряд тонких металевих стрижнів (голок). Голівка рухається вздовж рядка, що друкується, а стрижні в потрібний момент б'ють по паперу через фарбуючу стрічку. Це й забезпечує формування на папері символів та зображень.

До недавнього часу були найпоширенішими пристроями виведення інформації, оскільки лазерні були дорогими, а струменеві мало надійними. Основною перевагою є низька ціна та універсальність, тобто спроможність друкувати на папері любої якості.

Принцип дії. Друкування відбувається за допомогою вбудованої у друкуючий вузол матриці, що складається з декількох голок. Папір втягується у принтер за допомогою валу. Між папером та друкуючим вузлом розташовується фарбуюча стрічка. При ударі голки по стрічці, на папері з'являються точки. Голки, що розташовані у друкуючому вузлі керуються електромагнітом. Сам друкуючий вузол пересувається по горизонталі і керується кроковим двигуном. Під час просування друкуючого вузла по рядку, на папері з'являються відбитки символів, складених із точок. В пам'яті принтера містяться коди окремих літер, знаків тощо. Ці коди визначають, які голки і в який момент слід активізувати для друкування певного символу. Матриця може мати 9, 18 або 24 голки. Якість друкування 9-голковими принтерами невисока. Для підвищення якості, можливе друкування 2-х та 4-х кратним проходженням по рядку. Матриця з 24 голками є стандартом для сучасних матричних принтерів. Голки розташовані у два ряди по 12 у кожному. Якість друкування значно вище. Матричні принтери дозволяють друкувати відразу декілька копій документа. Для цього аркуші перекладають копіювальною калькою. Матричні принтери не вимогливі і можуть друкувати на поверхні любого паперу - картках з картону, рулонному папері тощо.

Характеристики матричних принтерів:

Швидкість друку. Вимірюється кількістю знаків, що друкуватимуться за секунду. Одиниця виміру cps (character per second - символів у секунду). Виробники вказують максимальну швидкість друкування у чорновому режимі (однопрохідне друкування). Однак, при виборі принтера слід врахувати, що для режиму підвищеної якості, а також при виводі графічних зображень, ця величина значно менша.

Об'єм пам'яті. Матричні принтери обладнані внутрішньою пам'яттю (буфером), що приймає дані від комп'ютера. У дешевих моделях об'єм буфера складає 4-6 Кбайт. У дорожчих сягає 175 Кбайт. Чим більше пам'яті, тим менше принтер звертається до комп'ютера за певною порцією даних, що дозволяє центральному процесору виконувати інші задачі. Друкування може відбуватись у фоновому режимі.

Роздільна здатність. Вимірюється кількістю точок, що друкуються на одному дюймі. Одиниця виміру dpi (dot per inch - точок на дюйм). Цей показник важливий для друкування графічних зображень.

Колірність друку. Існує декілька моделей кольорових матричних принтерів. Але, якість друкування 24-голчатим принтером із застосуванням різноколірної стрічки набагато гірше ніж якість друкування на струменевому принтері.

Шрифти. В пам'ять багатьох принтерів вбудовано широкий набір шрифтів. Але друкування може відбуватись любим шрифтом True Type, розроблених для операційної системи Windows.

Cлайд 22 Струменевий принтер

В струменевих принтерах зображення формується мікрокраплями спеціальних чорнил, що видуваються на папір за допомогою сопел. Цей спосіб забезпечує більш високу якість друку порівняно з матричними принтерами і дуже зручний для кольорового друку.

Перші струменеві принтери випустила фірма Hewlett Packard. Принцип дії подібний до принципу дії матричних принтерів, але замість голок у друкуючому вузлі розташовані капілярні розпилювачі та резервуар із чорнилом. У середньому, число розпилювачів від 16 до 64, але існують моделі, де кількість розпилювачів сягає для чорних чорнил до 300, а для кольорових до 416. Резервуар із чорнилами може розташовуватися окремо і через капіляри з'єднуватись з друкуючим вузлом, а може бути вбудованим у друкуючий вузол і замінятись разом із ним. Кожна конструкція має свої недоліки та переваги. Вбудований у друкуючий вузол резервуар являє собою конструктивно окремий пристрій (картридж), який дуже легко замінити. Більшість сучасних струменевих принтерів дозволяють використовувати картриджі для чорно-білого та кольорового друку.

Характеристики струменевих принтерів:

Швидкість друкування. Друкування у режимі нормальної якості складає 3-4 сторінки у хвилину. Кольоровий друк трохи довший.

Якість друкування. Дорогі моделі струменевих принтерів із великою кількістю розпилювачів забезпечують високу якість зображення. Але велике значення має якість і товщина паперу. Щоб позбутися ефекту розтікання чорнил, деякі принтери застосовують підігрів паперу.

Роздільна здатність. Для друкування графічних зображень роздільна здатність складає від 300 до 720 dpi.

Вибір носія. Друк неможливий на рулонному папері.

Основним недоліком є засихання чорнил у розпилювачах. Усунути це можна лише заміною картриджа. Щоб не допустити засихання принтери обладнані пристроями очищення розпилювачів. По ціні та якості струменеві принтери ідеально підходять для домашнього користування. Заправка чорнилом не є дорогою й банки чорнила вистачає на декілька років.

Cлайд 23 Лазерний принтер

Найвищу якість друку (близьку до друкарської) забезпечують лазерні принтери. В них зображення переноситься на папір по спеціального барабану, до якого електрично притягуються частки фарби. Друкуючий барабан електризується за допомогою лазера згідно з командами комп'ютера.

Сучасні лазерні принтери дозволяють досягнути найбільш високої якості друку. Якість наближена до фотографічної. Основний недолік лазерних принтерів є висока ціна, але ціни мають тенденцію до зниження.

Принцип дії. У більшості лазерних принтерів використовується механізм друкування, як у копіювальних апаратах. Основним вузлом є рухомий барабан, що наносить зображення на папір. Барабан являє собою металічний циліндр, що покритий шаром напівпровідника. Поверхня барабана статично заряджається розрядом. Промінь лазера, що скерований на барабан, змінює електростатичний заряд у точці попадання і створює на поверхні барабана електростатичну копію зображення. Після цього, на барабан наноситься шар фарбуючого порошку (тонера). Частки тонера притягаються лише до електрично заряджених точок. Папір втягується з лотка і йому передається електричний заряд. При накладанні на барабан, аркуш притягає на себе частки тонера з барабана. Для фіксації тонера, папір знов заряджається й проходить між валами, нагрітими до 180 градусів. По закінченні, барабан розряджається, очищується від тонера і знов використовується.

При кольоровому друці зображення формується змішуванням тонерів різного кольору за 4 проходження аркуша через механізм. За кожен прохід на папір наноситься певна кількість тонера одного кольору. Кольоровий лазерний принтер є складним електронним пристроєм з 4 резервуарами для тонера, оперативною пам'яттю, процесором та жорстким диском, що відповідно збільшує його габарити та ціну.

Основні характеристики лазерних принтерів:

Швидкість друкування. Визначається швидкістю механічного протягування аркуша та швидкістю обробки даних, що надходять із комп'ютера. Середня швидкість друку 4-16 сторінок за хвилину.

Роздільна здатність. У сучасних лазерних принтерах сягає 2400 dpi. Стандартним вважається значення в 300 dpi.

Пам'ять. Робота лазерного принтера пов'язана з величезними обчисленнями. Наприклад, при роздільній здатності 300 dpi, на сторінці формату А4 буде майже 9 млн. точок, і потрібно розрахувати координати кожної з них. Швидкість обробки інформації залежить від тактової частоти процесора та об'єму оперативної пам'яті принтера. Об'єм оперативної пам'яті чорно-білого лазерного принтера складає не менше 1 Мбайт, у кольорових лазерних принтерах значно більше.

Папір. Використовується якісний папір формату А4. Існують моделі для формату А3. У деяких лазерних принтерах є можливість використання рулонного паперу.

Термін роботи та якість роботи лазерного принтера залежить від барабана. Ресурс барабана дешевих моделей 40-60 тисяч сторінок.

Під'єднання принтера

Після фізичного під'єднання до комп'ютера, принтер потрібно програмно встановити та налаштувати. У Windows процесом друкування керує не програма, а операційна система. Тому налаштування виконується за допомогою програми Control Panel, після чого принтер стає доступним для всіх програм. Керування принтером здійснюють драйвери. Вони поставляються разом із принтером, але драйвер популярних моделей містяться у комплекті Windows. При відсутності "рідного" драйвера, можна спробувати підібрати подібний з набору існуючих драйверів або знайти в Інтернеті на сайті фірми-виробника.

Cлайд 24 Порівняльна характеристика принтерів:

1) матричні принтери (дешеві, якість друку невисока, швидкість друку 1 сторінка/хв., некольорові);

2) струменеві принтери (середні ціни, якість друку висока, швидкість друку 1сторінка/хв., кольорові і монохромні);

3) лазерні принтери (високі ціни, якість друку висока, швидкість друку 4–15 сторінок/хв., кольорові і монохромні).

Cлайд 25 Плоттер

Графопобудовувач (плоттер) - пристрій для виведення креслень на папір. Плоттери бувають барабанного (працюють із рулонами паперу) та планшетного типів (в них аркуш паперу лежить на плоскому столі).

Звичайний плоттер використовує аркуші форматом А1. Швидкість друку приблизно 1 лист/хв.

Cлайд 26 Сканер

Сканер – це пристрій введення в ПК кольорового і чорно-білого зображення з паперу, плівки і т.п. Сканер послідовно перетворює оптичний сигнал, одержуваний при скануванні зображення світловим променем, в електричний, а потім у цифровий код.

Сканери розділяють на ручні і планшетні.

Сканер - це пристрій, який дає змогу вводити в комп'ютер чорно-біле або кольорове зображення, прочитувати графічну та текстову інформацію. Сканер використовують у випадкові, коли виникає потреба ввести в комп'ютер із наявного оригіналу текст і/або графічне зображення для його подальшого оброблення (редагування і т.д.). Введення такої інформації за допомогою стандартних пристроїв введення потребує багато часу і праці. Сканована інформація потім обробляється за допомогою спеціального програмного забезпечення (наприклад, програмою FineReader) і зберігається у вигляді текстового або графічного файлу.

Дешеві моделі розпізнають наявність/відсутність кольору, складні моделі - відтінки сірого кольору, ще складніші - всі кольори. Аркуш, що сканується, освітлюється ксеноновою лампою або набором світлодіодів. Відбитий промінь за допомогою системи дзеркал або лінз проектується на CCD-матрицю. Під дією світла та зовнішньої напруги, матриця генерує аналоговий сигнал, що змінюється при переміщенні відносно неї аркуша та інтенсивності відображення різних елементарних фрагментів. Сигнал подається на аналогово-цифровий перетворювач, де він оцифровується (представляється у вигляді набору нулів та одиниць) і передається у пам'ять комп'ютера. Існує два способи сканування: переміщення аркуша відносно нерухомої CCD-матриці або переміщення світлочутливого елемента при нерухомому аркуші.

Існує чимало моделей сканерів, що різняться методом сканування, допустимим розміром оригіналу та якістю оптичної системи. За способом організації переміщення зчитуючого вузла відносно оригіналу сканери поділяються на планшетні, барабанні та ручні.

Cлайд 27 Барабанні сканери

У барабанних сканерах оригінал через вхідну щілину втягується барабаном у транспортний тракт і пропускається повз нерухомий зчитуючий пристрій. Барабанні сканери не дають змоги сканувати книги, переплетені брошури тощо.

Cлайд 28 Ручні сканери

Ручні сканери – це відносно недорогі пристрої невеликого розміру, зручні для оперативного сканування зображень із книг, журналів. Ширина смуги сканування звичайно не перевищує 105 мм, стандартну роздільну здатність 600 dpi.

Cлайд 29 Ручні сканери

Ручний сканер необхідно плавно переміщувати вручну по поверхні оригіналу, що не дуже зручно. До недоліків ручного сканера можна віднести залежність якості сканування від навичок користувача і неможливість одночасного сканування великих зображень.

Cлайд 30 Планшетні сканери

Планшетні сканери здійснюють сканування в автоматичному режимі. Оригінал розташовується в сканері на скляному листі, під яким рухається оптико-електронний зчитуючий пристрій та сканує зображення построчно з рівномірною швидкістю.

Cлайд 31 Планшетні сканери

Розміри скануємих зображень залежать від розміру сканера і можуть досягати розмірів листа (А0). Спеціальна слайд-приставка дозволяє сканувати слайди і негативні плівки. Апаратна роздільна здатність планшетних сканерів досягає 4800 dpi.

При систематичному використанні краще мати, хоча і дорожчий, настільний планшетний сканер.

Основні технічні характеристики сканерів:

Роздільна здатність. Сканер розглядає любий об'єкт як набір окремих точок (пікселів). Щільність пікселів (кількість на одиницю площі) називається роздільною здатністю сканера і вимірюється у dpi (dots per inch - точок на дюйм). Пікселі розташовуються рядами, утворюючи зображення. Процес сканування відбувається по рядках, весь рядок сканується одночасно. Звичайна роздільна здатність сканера становить 200-720 dpi. Вибір роздільної здатності визначається застосуванням результатів сканування: для художніх зображень, які потрібно друкувати на фотонабірних машинах роздільна здатність повинна складати 1000-1200 dpi, для друкування зображення на лазерному або струменевому принтері - 300-600 dpi, для перегляду зображення на екрані монітора - 100-200 dpi, для розпізнавання тексту - 200-400 dpi.

Cлайд 32 Пристрої введення інформації

Крім планшетних і ручних, є також проекційні і роликові сканери.

В останніх переміщується не сканируюча голівка, а сам сканер.

Cлайд 33 Модеми

Модем - це пристрій призначений для під'єднання комп'ютера до звичайної телефонної лінії.

За конструктивним виконанням модеми бувають вбудованими (вставляються в системний блок комп'ютера в один із слотів розширення) і зовнішніми (підключаються через один із комунікаційних портів, маючи окремий корпус і власний блок живлення).

Однак без відповідного комунікаційного програмного забезпечення, найважливішою складовою якого є протокол, модеми не можуть працювати. Найбільш поширеними протоколами модемів є v.32 bis, v.34, v.42 bis та інші.

Сучасні модеми для широкого кола користувачів мають вбудовані можливості відправлення і отримання факсимільних повідомлень. Такі пристрої називаються факс-модемами. Також є можливість підтримки мовних функцій, за допомогою звукового адаптеру.

На вибір типу модему впливають наступні фактори:

ціна: зовнішні модеми коштують дорожче, оскільки в ціну входить вартість корпусу та джерела живлення;

наявність вільних портів/слотів: зовнішній модем під'єднується до послідовного порта. Внутрішній модем до слота на материнський платі. Якщо порти або слоти зайняті, потрібно вибрати один з пристроїв;

зручність користування: на корпусі зовнішнього модему є індикатори, що відображають його стан, а також вимикач джерела живлення. Для встановлення зовнішнього модему не потрібно розбирати корпус комп'ютера.

Cлайд 34 Web-камера

Так називається пристрій, що дозволяє знімати те приміщення, у якому знаходиться комп'ютер, підключеної до нього Web-камерою і тих, хто в ньому знаходиться. За допомогою Web-камер можна проводити телеконференції, учасники яких можуть знаходитися в різних країнах і навіть на різних континентах.

Можна обмінюватися відеоінформацією в режимі реального часу.

Дата добавления: 2014-01-11