Принципи ціноутворення на науково-технічну продукцію

Принципи ціноутворення на науково-технічну продукцію.

План

ЛЕКЦІЯ 9

ТЕМА: "Економічний ефект і ефективність товарообмінних операцій"

1. Принципи ціноутворення на науково-технічну продукцію.

2. Методи й послідовність цінових розрахунків.

3. Визначення верхньої й можливої ціни продажу технології.

4. Розрахунок ефекту й ефективності експорту й імпорту ліцензій.

5. Економічна оцінка міжнародних лізингових операцій.

В угоді про передачу технології, як правило, існує певна послідовність узгодження умов взаємодії учасників:

1) обумовлюються технічні аспекти;

2) обумовлюються правові аспекти;

3) обумовлюються фінансово-економічні аспекти, тобто ціна ліцензії або умови платежу.

Наведена послідовність дозволяє врахувати в економічних умовах угоди технічні й правові характеристики технології, яка передається.

Різноманіття втримування науково-технічної продукції обумовило необхідність застосування різних підходів до ціноутворення. Існують дві різноманітні концепції, які пояснюють економічну природу науково-технічного обміну й співробітництва:

1) обмін науково-технічними результатами можна розглядати як самостійну комерційну операцію;

2) обмін науково-технічними результатами можна розглядати як елемент цілісної системи "наука - проведення". У цьому випадку враховується об'єктивний характер науково-технічного й виробничого співробітництва.

Дві відповідні концепції обумовили поява двох типів економічного механізму передачі технологій, які відрізняються трактуванням процесу утвору й розподілу вартості між учасниками угоди про науково-технічний обмін або співробітництво.

Якщо передача технології розглядається як чисто комерційна операція, сама технологія може трактуватися як товар, вартісна оцінка якого визначається потенційним економічним ефектом використання науково-технічних результатів з урахуванням витрат на їхнє одержання. Саме така оцінка виступає в якості "вартості науково-технічної продукції". Взаємини контрагентів описуються схемою, зображеної на мал.1.

Рис.1. Взаємини контрагентів у випадку, якщо науково-технічний результат розглядається як товар

Науково-технічні результати можуть розглядатися як елемент системи більш високого рівня, яка зв'язує науку й проведення й охоплює весь науково-виробничий цикл. При цьому витрати наукової роботи включаються в загальний обсяг витрат роботи, пов'язаних із проведенням відповідного продукту. Сукупна вартість продукту, який виробляється, привласнюється або реалізується учасниками системи спільно, а взаємний розрахунок виявляється в розподілі цієї вартості. Тому сама вартість науково-технічного продукту початкове не визначається, а виявляється в процесі проведення й реалізації матеріального продукту опосередковано через спеціальну систему взаємних розрахунків, яка виступає в декількох модифікаціях. Взаємини контрагентів описуються схемами, зображеними на малюнках, представлених нижче:

Рис. 2. Взаємини контрагентів у випадку здійснення ліцензійних операцій

Рис. 3. Взаємини контрагентів у випадку угоди про участь

Рис. 4. Взаємини контрагентів у випадку об'єднання науково-технічного обміну й торгівлі

Рис. 5. Взаємини контрагентів у випадку науково-виробничого кооперування

Рис. 6. Взаємини контрагентів у випадку діяльності СП

У випадку використання другого типу економічного механізму передачі технології, наприклад, при оплаті ліцензії за умовами роялті, важливого значення здобуває визначення терміну дії угоди. Практично термін дії угоди про передачу технології визначає період її оплати.

Загальна тенденція полягає в скороченні періода оплати з 15-20 років в 60-ті й 70-ті роки до 3-5 років в 90-ті. Причина цього - прискорення НТП, швидке моральне старіння товарів і процесів їх проведення.

Ураховується також час закінчення дії останнього з патентів, які захищають об'єкт ліцензії, тривалість періоду освоєння, яке досягає іноді 1-1,5 року. В угоді відзначається також гарантійний період надання допомоги в освоєнні ліцензійної технології.

Незалежно від механізму, який застосовується, в основі розрахунку ціни або визначення умов платежу за технологію лежить облік численних факторів, напрямок впливу яких на розмір винагороди

	Розмір винагороди зростає
Стадія розробленості технології	Ідея (характерні: технічна невизначеність, відсутність правового захисту)	Запатентований винахід (технічно застосовуване, але не освоєне; утримування угоди – передача юридичних прав, а не технології як такий; об'єкт продажу – патент)	Промислово освоєна технологія (для передачі часто використовується ліцензування; при цьому сам патент не продається)
Значимість винаходів	Ординарні винаходи, винаходи які мають конкурентів	"Піонерні" винаходи, патенти із широкою сферою захисту; винаходу, які не мають конкурентів
Права, які передаються на технологію	Прості ліцензії Безпатентні ліцензії	Виключні ліцензії Патентні ліцензії
Характер патенту	Супутній патент, який використовується в блоці із ключовим	Самостійний ключовий патент
Місткість ринку	Більша (споживчі товари)	Маленька (засобу виробництва, виробничі процеси)
Перспективи збуту	Несприятливі	Сприятливі
Технічна допомога при освоєнні	Маленький обсяг	Великий обсяг
Позиція сторін	Монопольний покупець	Монопольний продавець
Ступінь ризику покупця технології	Висока	Низька

Рис. 7. Вплив факторів на розмір винагороди за технологію

Дата добавления: 2014-01-11