Аффінне перетворення теоретичного креслення судна-прототипу

Метод рисування.

Після розробки корабельних кривих і завершення підготовчих робіт (викреслення сітки) приступають до побудови теоретичних шпангоутів проекції „Корпус”. Основою для побудови кожного шпангоута є його площа і ордината конструктивної ватерлінії. За значеннями цих величин будують рівновеликі (0,5 площі) прямокутники або трапеції, а по ним і обводи шпангоутів до вантажної ватерлінії. Вище гілка шпангоуту продовжується таким чином, щоб одержати достатню площу верхньої палуби для розміщення надбудов, пристроїв та вантажу. Потім виконують побудову проекції „напівширота” та „бік”. Одночасно виконують перевірку узгодження точок пересічення ліній шпангоутів, ватерліній і батоксів в трьох проекціях. Закінчують побудову теоретичного креслення розрахунком водотоннажності V і коефіцієнтів повноти d, a, b, а також значення x_c.

Якщо вони не відповідають завданим, то треба виконати корегування форми шпангоутів на проекції „корпус”, ватерліній і батоксів на інших проекціях і знову зробити перевірку значень V, d, a, b та x_c.

За наявності досвіду достатньо 2-х – 3-х корегувань.

У випадку часткової подібності форми корпусу судна-прототипу і проекту (коли L, B, T, H – різні, а коефіцієнти d, a, b однакові) найбільш простим способом перебудови теоретичного креслення прототипу до проекту є аффінне перетворення цього креслення. В загальному випадку змінюються головні розміри L, B і T, при цьому в кресленні ординати y змінюються пропорційно , відстань між ватерлініями – пропорційно і відстань між теоретичними шпангоутами – пропорційно .

Для цього випадку будемо мати:

коефіцієнти повноти d, a, b, j, c – незмінними;

водотоннажність ;

площі ватерліній ;

площі шпангоутів ;

апліката ЦВ ;

абсциса ЦВ ;

поперечний метацентричний радіус ;

поздовжній метацентричний радіус .

При усій зручності аффінного перетворення його недоліком є обов’язкова незмінність усіх коефіцієнтів повноти, що дозволяє використовувати його тільки якщо .

Дата добавления: 2014-01-20