Рівні моделі OSI та їх призначення

Розробники поділяють мережу на рівні з метою одержати набір добре визначених, функціональних модулів, кожен рівень виконує тільки визначену для цього рівня задачу. Наведемо п’ять основних принципів, що застосовуються при розробленні мережевих рівнів і, відповідно, моделей взаємодії відкритих систем [19].

Новий мережевий рівень вводиться, якщо програмне забезпечення потребує нового рівня абстракції. Кожен рівень повинен виконувати чітко визначену функцію. Набір функцій, виконуваних мережевим рівнем, приво­диться у відповідність із загальноприйнятими міжнародними стандартами. Межі рівня вибираються таким чином, щоб зробити потік даних через них мінімальним.

Кількість мережевих рівнів вибирається достатньою, щоб розміщати різні функції на одному рівні. Навпаки, занадто велика кількість рівнів призводить до неосяжності мережевої архітектури.

Кожну сучасну мережу найпростіше описати і зрозуміти в термінах моделі ISO/OSI, яка складається з семи рівнів, розташованих вертикально один над одним. Кожен рівень може взаємодіяти тільки зі своїми сусідами й виконувати відведені тільки йому функції.

Фізичний рівень (Physical) – найнижчий рівень моделі, що визначає фізичні, електричні, функціональні властивості фізичного середовища (потужність, частоту сигналу, спосіб закріплення кабелю, види роз’ємів) та призначений безпосередньо для передавання потоку даних. На фізичному рівні здійснюється передавання/приймання бітів, перетворення електричних або оптичних сигналів, кодування інформації, модуляція у кабель. Функції фізичного рівня реалізуються у всіх пристроях, підключених до мережі. З боку комп’ютера функції фізичного рівня виконуються мережевим адаптером або послідовним портом [6, 16].

Канальний рівень (Data Link) призначений для забезпечення взаємодії мереж на фізичному рівні й контролю за помилками, які можуть виник­нути.На фізичному рівні пересилаються біти без врахування того, що фізичне середовище передавання може бути зайняте. Тому одним із завдань канального рівня є перевірка доступності середовища передавання. Іншим заданням канального рівня є реалізація механізмів виявлення і корекції помилок. Для цього на канальному рівні біти групуються в набори, названі кадрами. Канальний рівень може не лише виявляти помилки, але й виправ­ляти їх за рахунок повторного передавання пошкоджених кадрів. Необ­хідно відзначити, що функція виправлення помилок не є обов’язковою для канального рівня, тому в деяких протоколах цього рівня вона відсутня. У локальних мережах протоколи канального рівня використовуються комп’ютерами, мостами, комутаторами і маршрутизаторами. У комп’ю­те­рах функції канального рівня реалізовуються спільними зусиллями мере­же­вих адаптерів і їх драйверів [2, 16].

Мережевий рівень (Network) визначає шлях проходження даних у мережі та відповідає за логічну адресацію учасників обміну інформацією. Одиницею інформації даного рівня є пакет. На мережевому рівні працює маршрутизатор.

Транспортний рівень (Transport) доставляє дані між самими комп’ю­терами без помилок, втрат і дублювання в тій послідовності, як вони були передані мережевим рівнем.

Сеансовий рівень (Session) слугує мережевим інтерфейсом користу­вача, опрацьовує з’єднання між процесами і додатками абонентів мережі. На даному рівні відбувається визначення імен і прав доступу користувачів мережі.

Рівень представлення (Presentation) – це рівень, за допомогою якого відбувається кодування/декодування інформації. Рівень представлення оперує з повідомленнями.

Прикладний рівень (Application) забезпечує взаємодію мережі й користувача. На цьому рівні відбувається управління мережею. Користу­вачі отримують доступ до пристроїв комп’ютера та розподілених ресурсів мережі, таких як принтери, монітори, файли, гіпертекст, електронна пошта.

Дата добавления: 2014-01-20