Базові технології локальних мереж

Тести

Контрольні запитання

1. Що являє собою топологія КМ?

2. Які є види топологій?

3. Що означає багатозначність поняття топології?

4. Наведіть характеристики шинної топології.

5. Які є переваги у топології «зірка»?

6. Назвіть недоліки зіркової топології.

7. Що належить до переваг топології «кільце»?

8. Які недоліки кільцевої топології?

9. Яка структура називається «деревом»?

10. Що таке комбінована топологія?

11. Дайте означення повнозв’язної топології.

12. Що таке фізична топологія?

13. Поясніть, що таке логічна топологія?

14. Сформулюйтеконцепцію інформаційної топології.

15. Що означає топологія управління обміном?

16. Перерахуйте основні характеристики комп’ютерних мереж.

17. Що таке продуктивність мережі?

18. Опишіть основні характеристики продуктивності.

19. Охарактеризуйте показники надійності.

20. Що таке розширюваність?

21. Дайте визначення масштабованості.

22. В яких випадках досягається прозорість в комп’ютерних мережах?

23. Що розуміється під керованістю мережі?

24. Що означає сумісність комп’ютерних мереж?

25. Які вимоги висуваються до сучасних комп’ютерних мереж?

1. Топологія КМ:

1. відображає структуру зв’язків між основними функціо­наль­­ними елементами КМ;

2. система розподіленого оброблення інформації, яка складається як мінімум із двох комп’ютерів;

3. протоколи, що використовуються в КМ;

4. еволюція КМ.

2. Основні типи топології мережі – це:

1. шина;

2. зірка;

3. місяць;

4. кільце.

3. Характеристика топології «шина» зумовлює, що:

1. всі комп’ютери послідовно підключаються до однієї лінії зв’язку й інформація від кожного комп’ютера одночасно передається всім іншим комп’ютерам;

2. всі комп’ютери паралельно підключаються до однієї лінії зв’язку й інформація від кожного комп’ютера одночасно передається тільки одному комп’ютеру;

3. всі комп’ютери паралельно підключаються до однієї лінії зв’язку й інформація від кожного комп’ютера одночасно передається всім іншим комп’ютерам;

4. всі комп’ютери послідовно підключаються до однієї лінії зв’язку й інформація від кожного комп’ютера одночасно передається тільки одному комп’ютеру.

4. Характеристика топології «зірка» є такою:

1. до одного центрального комп’ютера (комутатора або маршру­ти­за­тора, або концентратора) під’єднуються інші периферійні комп’ю­тери, причому кожний з них використовує свою окрему лінію зв’язку;

2. до одного центрального комп’ютера (комутатора або маршру­тиз­а­тора, або концентратора) під’єднуються інші периферійні комп’ю­тери, причому кожний з них використовує усі лінії зв’язку;

3. комп’ютер в мережі отримує дані від попереднього вузла у списку адреса­тів, і якщо дані передаються не йому, то передає наступному вузлу мережі;

4. відповідає мережі, в якій кожен комп’ютер пов’язаний зі всіма іншими.

5. При кільцевій топології:

1. комп’ютер підключається окремим кабелем до загального прист­рою – концентратора, що знаходиться в центрі мережі;

2. комп’ютер передає інформацію завжди тільки одному комп’ю­теру, наступ­ному в ланцюжку, а отримує інформацію лише від попе­ред­нього комп’ю­тера в ланцюжку, і цей ланцюжок замкне­ний в «кільце»;

3. кожен комп’ютер пов’язаний зі всіма іншими;

4. інформація передається всім комп’ютерам, а отримується лише від попереднього комп’ютера в ланцюжку, і цей ланцюжок замкнений в «кільце».

6. При якому з’єднанні комп’ютери можуть передавати інформацію тільки по черзі, тому що лінія зв’язку єдина?

1) при зірковому;

2) при шинному;

3) при кільцевому;

4) при колесі.

7. В якій топології на центральний комп’ютер покладають всі функції із управління обміном?

1) шинній;

2) кільцевій;

3) зірковій;

4) деревоподібній.

8. Оберіть існуючі види топології мереж:

1) зірка;

2) локальна;

3) трикутна;

4) сонце.

9. Чим характеризується продуктивність КМ?

1) час реакції;

2) масштабованість;

3) пропускна здатність;

4) затримка передавання.

10. Основні характеристики комп’ютерних мереж:

1) безпека;

2) відмовостійкість;

3) керованість;

4) сумісність.

11. Під топологією мережі розуміється:

1) конфігурація графа;

2) конфігурація стека;

3) цикл;

4) черга.

12. Кількість можливих конфігурацій:

1) прямо пропорційна кількості пристроїв, які необхідно пов’язати;

2) обернено пропорційна кількості пристроїв, що необхідно пов’я­за­ти;

3) не залежить від кількості пристроїв, які необхідно пов’язати;

4) незмінна.

13. Фізична топологія описує:

1) характеристику продуктивності компонентів локальної мережі;

2) геометричне розташування компонентів локальної мережі;

3) фізичні властивості компонентів локальної мережі;

4) конфігурацію зв’язку компонентів локальної мережі.

14. Логічна топологія описує:

1) можливі з’єднання між парами кінцевих точок, що взаємодіють;

2) відстані між парами кінцевих точок, що взаємодіють;

3) пари кінцевих точок, що взаємодіють;

4) алгоритм взаємодії між парами кінцевих точок, що взаємодіють.

15. Правильно обрана топологія:

1) покращує взаємодіюдвох кінцевих точок;

2) спрощує масштабування мережі в майбутньому;

3) скорочує шлях між двома кінцевими точками;

4) ні на що не впливає.

16. Назви різних топологій зумовлені:

1) конфігурацією топології;

2) зовнішнім виглядом схеми підключення кабелів між серверами і ро­бочими станціями;

3) іменами винахідників;

4) типом графа.

17. Основними перевагами з’єднання типу «шина» є:

1) низька вартість і простота нарощування;

2) висока продуктивність;

3) висока пропускна здатність каналу;

4) легкість використання.

18. Обрати зі списку недоліки з’єднання типу «зірка»:

1) висока вартість обладнання;

2) можливості нарощування кількості вузлів у мережі обмежуються кількістю портів концентратора (центрального комп’ютера);

3) низька продуктивність роботи;

4) низька пропускна здатність і швидкість передавання.

19. Основною перевагою з’єднання типу «кільце» є:

1) низька вартість обладнання;

2) можливість резервування даних;

3) висока продуктивність роботи;

4) легкість використання.

20. Комбіновану топологію описують як:

1) мережу, в якій використовується кілька топологій одночасно;

2) топологію, що не має назви;

3) топологію для мережі, що є занадто великою;

4) не існуюче насправді поняття.

Мережева технологія – це узгоджений набір стандартних протоко­лів та програмно-апаратних засобів, що їх реалізують, достатній для побу­до­ви локальної обчислювальної мережі. Мережеві технології називають базо­ви­ми технологіями або мережевою архітектурою локальних мереж. Мере­же­ва технологія або архітектура визначає топологію і метод доступу до сере­довища передавання даних, кабельну систему або середовище передавання даних, формат мережевих кадрів, тип кодування сигналів, швидкість пере­да­вання в локальній мережі. У сучасних локальних обчислювальних ме­ре­жах значного поширення набули такі технології або мережеві архітектури, як: Ethernet, Token Ring, Arcnet, FDDI, SNA, Internet, Wi-Fi [22].

Технологія Ethernet [23] була розроблена групою американських учених у 70-х роках XX ст. (рис. 2.5).

Рисунок 2.5 – Мережа Ethernet

Мережі Ethernet призначені для з’єднання робочих станцій до локальної мережі зі швидкістю передавання до 1 Гбіт/с. Для каналів зв’язку використовуються коаксіальний кабель, кручена пара та оптово­ло­конний кабель. Якщо застосовується кручена пара, мережа конфігурується як «зірка», якщо коаксіальний кабель – як «шина». Існує кілька систем: 10Base2 – тонкий Ethernet, ThinNet, 10Base5 – товстий Ethernet, ThickNet, 10BaseT – Ethernet на основі крученої пари, 10BaseF – оптоволоконний Ethernet, 100BaseT – Fast Ethernet, швидкий Ethernet, Gigabit Ethernet, Радіо-Ethernet, які відрізняються: довжиною сегмента; кількістю робочих станцій, які можна підключити до сегмента засобом підключення до кабелю.

Для підключення станцій до кабелів використовуються трансівер та адаптер. Трансівер забезпечує прийом та посилення електричних сигналів, які надходять з кабелю, та передає їх у зворотному напрямку до коаксіального кабелю та мережевого адаптера. Довжина кабелю між адаптером та трансівером може досягати 50 м. Довжина сегмента залежно від типу системи коливається у межах 185 – 500 м; кількість робочих станцій, які можна підключити до одного сегмента, – 30 – 100.

Використання спеціальних пристроїв-повторювачів (вони виконують пов­то­рення та посилення прийнятого сигналу, який «затухає» під час передавання на великі відстані) дозволяє з’єднати до п’яти сегментів мережі. Таким чином, максимальна довжина мережі Ethernet 10BASE2 складає 1 км, а мережі Ethernet 10BASE5 – 2,5 км.

Система 10BASE-Т для передавання інформації використовує кручені пари напівпровідників, які з’єднують робочі станції через концентратор. За допомогою коаксіального кабелю можна з’єднати кілька концентраторів.

Мережа Ethernet 10BASE-F – це мережа з оптоволоконними кабеля­ми зі швидкістю передавання даних 10 Мбіт/с, зіркоподібною топологією та максимальною довжиною сегмента до 2100 м.

Технологія Arcnet [23] може будуватися як «зірка» та як «шина» (рис. 2.6). За способом організації передавання даних ця технологія нале­жить до мереж із маркерним методом доступу. Це означає, що доступ викону­ється за допомогою кадру маркера певного формату, який переда­ється безперервно. Передавання маркера відбувається від однієї станції до іншої в порядку зменшення їхніх логічних адрес. Станція з мінімальною адресою передає кадр маркера станції з найбільшою адресою.

Рисунок 2.6 – Мережа Arcnet

Управління мережею виконує станція, яка має маркер у даний момент часу. Вона виконує: генерацію (реконфігурацію) логічного кільця; контроль за передачею маркера; змінення параметрів системи управління; прийом та оброблення запитів на підключення пасивних станцій (станцій, що не підключені до логічного кільця).

Технологія Token Ring [23] розроблена фірмою IBM і являє собою суміш топологій (рис. 2.7). Тoken Ring працює за топологією «зірка» зі спеціальним пристроєм IBM, який має назву «станції багато кори­сту­вацького доступу» як центральний хаб. Але для зв’язку з ним кожний комп’ютер має два кабелі (типу «кручена пара»), одним з яких він посилає дані, а іншим – отримує. За способом організації передавання даних Тoken Ring належить до кільцевих мереж із маркерним методом доступу. Кадри даних, як і кадр маркера, передаються кільцем незалежно від розташування станцій. Відправник «звільняє» маркер та передає його далі кільцем лише після отримання кадру з доповненою інформацією про результати прий­няття від отримувача. Швидкість передавання даних – 16 - 1000 Мбіт/с.

Рисунок 2.7 – Мережа Тoken Ring

Технологія FDDI [23] будується на основі стандарту на опто­воло­конний інтерфейс розподілених даних. Швидкість передавання даних 100-200 Мбіт/с.

Метод доступу застосовується маркерний, але на відміну від Token Ring, станція мережі звільняє маркер, не чекаючи повернення свого кадру даних. Надійність мережі визначається наявністю подвійного кільця пере­да­вання даних.

У мережі FDDI використовуються концентратори (одинарні та подвійні), підключення до яких робочих станцій виконується як за допомогою оптоволоконних каналів, так і за допомогою кручених пар.

Топологія мережі: кільцева, деревоподібно-кільцева.

Мережі SNA [23] (системна мережева архітектура) ґрунтуються на ідеології фірми IBM щодо побудови комп’ютерних мереж на базі систем телеоброблення даних. Згідно з системною мережевою архітек­ту­рою комп’ютерна мережа організовується за регіональним принципом. Через мережеві процесори регіонів за допомогою каналів зв’язку функціо­нує єдина мережа.

Для з’єднання мереж SNA з іншими мережами може бути вико­ристана еталонна модель відкритих систем (OSI).

Internet – це розгалужена мережа, що з’єднує комп’ютери, розташовані по всьому світу. Internet була створена на основі ARРANET – мережі, що з’єднувала навчальні заклади та військові організації. У результаті розвитку комп’ютерних мереж виникла попотрібно в їх з’єднанні. Із цією метою було розроблено протокол передавання інформації TCP/IP.

Технологія Wi-Fi – це можливість, не розгортаючи кабельної системи, дістати доступ до будь-яких сервісів Internet, де б не знаходився користувач, він завжди можете бути в мережі (рис. 2.8).

Рисунок 2.8 – Мережа Wi-Fi

Технологія Wi-Fi [24] – це безпроводовий аналог стандарту Ethernet, на основі якого сьогодні побудована велика частина офісних комп’ютер­них­ мереж. Він був зареєстрований в 1999 році і став справжнім відкрит­тям для менеджерів, торгових агентів, співробітників складів, основним робочим інструментом яких є ноутбук або інший мобільний комп’ютер.

Wi-Fi – скорочення від англійського Wireless Fidelity, що означає стандарт бездротового (радіо) зв’язку, який об’єднує кілька протоколів та має офіційне найменування IEEE 802.11. Подібно традиційним провідним технологіям, Wi-Fi забезпечує доступ до серверів, що зберігають бази даних або програмні додатки, дозволяє увійти до Internet, роздруковувати файли і т. п. Але при цьому комп’ютер, з якого зчитується інформація, не потрібно підключати до комп’ютерної розетки. Досить розмістити його в радіусі 300 м від так званої точки доступу (access point) – Wi-Fi-пристрою, що виконує приблизно ті ж функції, що звичайна офісна АТС. У цьому випадку інформація буде передаватися за допомогою радіохвиль в частотному діапазоні 2,4-2,483 ГГц.

Таким чином, Wi-Fi-технологія дозволяє вирішити три важливих задання: спростити спілкування з мобільним комп’ютером; забезпечити комфортні умови для роботи діловим партнерам, які прийшли до офісу зі своїм ноутбуком; створити локальну мережу в приміщеннях, де прокладка кабелю є неможливою або надмірно дорогою.

Дата добавления: 2014-01-20