Страница из «рассказа…» Черноризца Храбра с цитатой

Академік Б.Греков твердив, що це повідомлення треба розуміти буквально:”Ми тільки не маємо ніяких даних про те, якими буквами були написані ці книги.У всякому разі потреба в писемності на Русі з”явилась уже давно, і цілий ряд хоча не дуже ясних повідомлень говорить про те, що письменами руси користувались і до визнання християнства державною релігією”.

Відомий вітчизняний історик В.Істрін вважає, що знайдені Кирилом у Корсуні книги були написані протокириличною азбукою на основі грецького письма: „Письмена цих книг були названі руськими тому, що по-перше, вони були використані для передачі руської мови; по-друге, тому, що до грецьких букв могли бути додані інші букви, яких не вистачало у грецькій азбуці для передачі слов”янської орфоепії; по-третє, на східнослов”янському ґрунті букви грецької азбуки могли бути дещо змінені.

Інакше вважає вітчизняний історик та археолог Ю.Шилов. Дослідник взагалі не визнає існування у часи дохристинства грецької азбуки у слов”ян. Спираючись на рунічні письмена Велесової книги, він вважає цю писемність такою, що походить від пелазгійсько-етруської, яка передує грецькій і латинській писемності, і сама в свою чергу походила від найдавнішої в світі абетки Трої середини ІІтисячоліття до н.е. Цей же вчений вважає, що у кримському Корсуні Кирило знайшов саме цю рунічну прототрояннську азбуку. Він також проводить пряму паралель із писеністю Кам”яної Могили(Мелітополь), яку теж вважає пратроянською. Зауважимо, що академічна наука не підтверджує такої наукової гіпотези.

Крім наведених свідчень про наявність у східних слов”ян буквенно-звукового письма в дохристиянський період, є ще деякі археологічні свідчення:

1. Загадкові знаки на пам”ятках матеріальної культури, виявлені на території північного Причорномор”я, в районах колишніх грецьких колоній Ольвії, Феодосії, Херсонеса. Академік І.Мещанінов, назвавши загадкові знаки Північного Причорномор”я „чертами і рєзами”, висловив таку думку: „Навряд чи можна з повною впевненістю заперечувати, що глаголиця виросла шляхом трансформації з тих „черт” і „рєз”, про наявність яких у язичників-слов”ян згадує болгарський монах ІХ-Хст. Храбр Чорноризець. Цьому вторить і зовнішнє написання самої глаголиці при її зіставленні з рисками та карбами Причорномор”я”.

А.Константинов вважає, що в загадкових знаках Причорномор”я сховані архетипи слов”янських букв. Він зіставив глаголичні букви „Київського місала” із знаками Причорномор”я. Виявилось, що з 34 букв глаголиці 27 мають велику графічну подібність до знаків Причорномор”я.

2. У 1897р. археолог В.Городцов під час розкопок в селі Алеканово недалеко від Рязані знайшов горщик ІХ-Хст., на якому був напис із 14 знаків-графем, досі не розшифрованих. Вважається, що це є букви докириличного або доглаголичного письма.

3. Археолог Д.Самоквасов у 1916р., розкопуючи кургани колишніх сіверян у районі м.Чернігова, виявив на ребрі барана напис із 15-18 знаків. На його думку, ці знаки є, мабуть, руським буквенно-звуковим протоглаголичним письмом східних слов”ян.

Дата добавления: 2014-01-20