Місцеві державні адміністрації та органи місцевого самовряду­вання

Державні органи спеціальної компетенції уповноважені контро­лювати діяльність підприємств, установ, організацій і громадян з питань охорони праці, охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища.

Контроль за дотриманням законодавства щодо безпеки життєді­яльності в Україні здійснюють різні державні та громадські органі­зації. Серед них державні органи загальної, спеціальної та галузевої компетенції. До першої групи органів належать Верховна Рада, Ка­бінет Міністрів, виконавчі комітети місцевих рад народних депута­тів, місцеві адміністрації.

Охорона і використання окремих природних ресурсів регулю­ються відповідними кодексами. Так, охорона і використання зе­мель регулюються Земельним кодексом України (2002),охорона і ви­користання надр — Кодексом про надра України (1994), охорона і використання вод — Водним кодексом України (1995), охорона і ви­користання лісів — Лісовим кодексом України (1994).

Завданням законодавства про охорону навколишнього природ­ного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, викорис­тання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збере­ження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ланд­шафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Виконувати розпорядження органів державного нагляду та ко­нтролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Еколого-правове регулювання базується на нормах Закону Укра­їни "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року. Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні ос­нови організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

У Законі визначені основні принципи охорони навколишнього середо­вища:

Верховною Радою України були прийняті закони щодо охорони довкілля: Закон України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року, Закон України «Про природно-заповідний фонд України» від 16 червня 1992року, Закон України «Про тваринний світ» від 3 березня 1993 року, Закон України «Про екологічну експертизу» від 9 лютого 1995року, Закон України «Про поводження з радіоакти­вними відходами» від ЗО червня 1995року, Закон України «Про захист рослин» від 14 жовтня 1998року, Закон України «Про рослинний світ» від 19 січня 1999 року, Закон України «Про зону надзвичайної еколо­гічної ситуації» від 13 червня 2001 року, Закон України «Про Загаль­нодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000—2015роки» від 21 вересня 2000 року, Закон України «Про екологічну мережу України» від 24 червня 2004року, Закон України «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему»» від 29 червня 2004року, Закон України «Про екологічний аудит» від 24 червня 2004року, Закон України «Про загальнодержавну програму "Питна вода України на 2006-2020роки"» від 03 березня 2005року та ін.

Підзаконними актами служать нормативно-правові акти держав­них органів України. Вони видаються на основі законодавчих актів. Насамперед, це постанови та розпорядження Кабінету Міністрів Укра­їни, Міністерства охорони навколишнього природного середовища: «Про затвердження порядку визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища» (1992), «Про зат­вердження Положення про державний моніторинг навколишнього при­родного середовища» (1993), «Про затвердження Положення про Дер­жавний фонд охорони навколишнього природного середовища» (1998), «Про Комплексну програму поводження з радіоактивними відходами» (1999) «Про затвердження Положення про Державну Азово-Чорномор­ську екологічну інспекцію» (2004), «Про затвердження Положення про порядок надання екологічної інформації» (2003), «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію» (2001), «Про Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмо­сферного повітря» (2002).

3.Система державних органів з забезпечення безпеки життєдіяльності населення.

Державне управління охороною праці здійснюють:

• Кабінет Міністрів України;

• спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

® міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

Кабінет Міністрів України:

- забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці;

- подає на затвердження Верховною Радою України загально­державну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та ви­робничого середовища;

- спрямовує і координує діяльність міністерств, інших централь­них органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці;

Дата добавления: 2014-01-11