Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ПЕРЕДМОВА. Економічна проблематика хвилює все ширші кола нашого суспільства

 

Економічна проблематика хвилює все ширші кола нашого суспільства. Зростає інтерес, як до теоретичних аспектів сучасної економічної науки, так і раціонального використання тих чи інших економічних напрацювань.

Переосмислення економічних механізмів, орієнтація на світову економічну практику, знання історико-еконромічних закономірностей та особливостей, практична реалізація історичного досвіду - запорука створення ефективного механізму ринкових відносин в умовах трансформаційної економіки України.

Актуальність і зміст дисципліни. Історія економіки та економічної думкиодна з теоретико-економічних дисциплін, які закладають основи світогляду та професійної культури фахівців з економіки. Вона спирається на базу знань, одержаних студентами під час вивчення дисциплін, що складають сучасну економічну теорію, – політичної економії, мікроекономіки та макроекономіки. Водночас курс з історії економіки та економічної думки надає знання, потрібні для подальшого поглибленого вивчення інших фундаментальних та прикладних економічних дисциплін, розуміння альтернатив реальної економічної політики.

Предметом вивчення історії економіки та економічної думки є процес становлення і розвитку господарства в різних історико-політичних, етно-культурних, теологічних, природно-кліматичних умовах розвитку, а також економічних поглядів, ідей, течій і шкіл, що дає можливість формування економічної науки як системи знань.

Об’єктом вивчення є розвиток економічної науки як особливої системи знань, від початку генези господарства та зародження економічних ідей у творах стародавніх мислителів, до сучасних економічних систем та теоретичних концепцій.

Мета дисципліни. Вивчення історико-економічного досвіду та ідей видатних представників економічної науки; формування уявлень про собливості розвитку окремих країн; визначення факторів та причин швидкого розвитку одних країн та відставання інших у різні історичні проміжки часу; поглиблення та розширення знань з економічної теорії; формування теоретичної бази для аналізу проблем сучасної економічної політики; підвищення економічної та загальної культури фахівця з економіки.

Завдання дисципліни. Вивчення господарської діяльності народів різних країн в історичному розрізі, починаючи від стародавніх часів до сьогодення, відображення причинно-наслідкових зв’язків між рівнем розвитку господарства і соціально-економічною структурою суспільства. Завданням курсу є також вивчення економічної теоретичної спадщини, поглядів видатних мислителів від прадавніх часів до сучасності, ознайомлення з методами дослідження економічних наук. Формування навичок самостійної оцінки розвитку світової та вітчизняної економічної думки.

Вимоги до знань і вмінь студентів. Орієнтуватися в науковій періодизації генези світового соціально-економічного процесу; характеризувати причини та наслідки революційних та еволюційних економічних змін; виділяти особливості та закономірності розвитку окремих світових регіонів, країн, економічних угрупувань і об’єднань; логічно осмислювати об’єктивність переходу від однієї до іншої суспільно-економічної формації; давати правдиво історичну оцінку сучасним соціально-економічним процесам у світі та Україні; застосовувати знання економічних ідей в аналізі прикладних проблем; порівняти основні ознаки методологічних підходів та теоретичних позицій найвидатніших економістів різних шкіл та напрямків та зіставляти погляди різних течій і шкіл; чітко уявляти класифікацію економічних теорій та періодизацію їх розвитку.

Міжпредметні звя’зки. Матеріал предмета слід пов’язувати з нормативними дисциплінами: економічна теорія, розміщення продуктивних сил, всесвітня історія, фінанси, гроші та кредит, облік та аналіз господарської діяльності, теорія управління, менеджмент, політологія, соціологія та філософія.

Методи і форми викладання дисципліни. Програма передбачає лекційно-семінарські заняття, індивідуальну та самостійну роботу студентів під керівництвом викладача, яку вони виконують на навчальних заняттях і в позаурочний час. Індивідуальна та самостійна робота може виконуватися у вигляді написання рефератів, розширених конспектів, доповідей, тез, виступів, наукових повідомлень та статей.

Курс забезпечується конспектом лекцій та навчальним посібником “Економічна історія” (укладач к. е. н., доцент кафедри економічної теорії - М. М. Теліщук).

Форми і засоби поточного та підсумкового контролю: Навчальним планом передбачено семінари (в т. ч. колоквіуми) за темами та 3 модульних контрольних заходів за змістовними модулями (розділами), після 36 год. вивчення навчального матеріалу, у вигляді тестової контрольної роботи, котра проводиться за рахунок часу, відведеного на семінарські заняття.

До контрольних заходів входять поточний, модульний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, індивідуальних занять, консультацій та виконання модульної контрольної роботи і має на меті перевірку рівня засвоєння студентами навчального матеріалу дисципліни. Під час семінарських занять застосовуються такі засоби контролю як: усне опитування з питань поставлених у плані семінарських занять, самостійної роботи, а також за допомогою письмових колоквіумів, теоретичних тестів та рефератів.

Рейтингова система оцінки знань студентів передбачає отримання від 25 до 50 балів, в ході вивчення навчального матеріалу за змістовими модулями та від 0 до 50 балів на екзамені. Підсумкова оцінка формується за загальною кількістю набраних балів.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
До друку | Робоча навчальна програма
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-20; Просмотров: 344; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.