Фізіократія

Для Франції першої поло­вини XVIII ст. гостро постали питання розвитку сільського госпо­дарства та боротьби з економічною політикою, що ґрунтувалася на концепції меркантилізму. Дворянство і церква не бажали проведен­ня реформ за взірцем Англії та Голландії, тому прогресивні сили того часу були змушені розпочати боротьбу за реформи.

У цій боротьбі особлива роль належала французьким просвітни­кам, які підштовхували французьких громадян до Великої револю­ції 1789 р. Ця подія дістала високу оцінку в історії світової цивіліза­ції як знакова, планетарна. Велика французька революція завдала удару абсолютизму, феодальному господарському устрою. Револю­ція проголосила й утвердила політичну, економічну, світоглядну свободу як основне право людини. Було виборено право людини на свободу совісті, духовного життя, діяльності, оголошено недотор­канність приватної власності. Замість соціальних привілеїв окремим соціальним групам була утверджена рівність усіх перед законом, рі­вні обов’язки перед державою. Та для цих звершень потрібно було пройти тривалий шлях. Традиційні відносини можуть бути замінені договорами — це один з нових тезисів епохи Просвітництва. У цій боротьбі почесне місце належить економічній концепції школи фізіократів.

Фізіократія (від фр. фізіс – природа, кратос – влада). Фізіократи, на думку західних економістів, є засновниками політичної економії. Засновником школи фізіократів був Ф. Кене (1694 – 1774 рр.). Найбільш значущими його працями стали: “Економічна таблиця”, “Загальні принципи економічної політики держави”, “Про торгівлю”, “Аналіз економічної таблиці”, “Зауваження відносно грошового процента”.

Сама назва говорить про те, що її основу ста­новить зв’язок із природою. Оскільки головні питання ставило сільське господарство, яке перебувало в занедбаному стані (тіль­ки в Англії воно було рушієм прогресу), тому воно вибирається пред­метом дослідження. Фізіократи обстоюють своє бачення пробле­ми, відмінне від меркантилізму. Якщо немає обміну без рівності, то торгівля не може бути його джерелом. Мільйон у грошах не може бути більше від мільйона в товарах. Це були дове­дення, що руйнували основну догму меркантилізму — джерело багатства — в обміні, у зовнішній торгівлі.

Французькі кольберисти провадили політику дешевого хліба. Вони вважали, що експортні мануфактури поліпшать результати своєї діяльності, якщо зароблять прибуток, а він, за їхнім переко­нанням, залежить від мінімуму коштів для існування найманого робітника, витрат на купівлю дешевого хліба. Але дешевий хліб — жебрацьке сільське господарство, а воно, на думку фізіо­кратів, є джерелом багатства. Афера Д. Ло завдала поразки світо­гляду про всемогутність грошей. Більше продуктів, більше това­рів — кредо цієї школи. А найбільш наочно це доводить при­рода— фізіо. Кинув одне зерно у землю — одержав 10—15, це видно реально. Була корова, отелилась, і стало дві. Цей приріст — чистий продукт — засадничий принцип учення фізіократів.

У промисловості відбувається зміна форм, а не збільшення. Клас фермерів — виробничий, він автор чистого продукту, клас власників, що привели ці землі в продуктивний стан; і клас про­мисловців — безплідний, але необхідний суспільству. Основа всього сущого — Бог. Панування християнства у різноманітних формах було реальністю. Але Франція — країна католицька, і це забезпечило появу школи фізіократів. Вона не могла з’явитися в Англії, тому що в католиків відносини з Богом інші, ніж у пури­танина. Пуританин — раціоналіст, католик — ірраціональний. Тому фізіократи й виходять із природного стану.

Дата добавления: 2014-01-20