КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Передумови промислової революції
Країнах світу Тема 4.1. Особливості промислового перевороту у провідних Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина ХVІІІ ст. - перша половина ХІХ ст.) План 1. Передумови промислової революції. 2. Перетворення Англії у “майстерню світу”. 3. Особливості промислового перевороту у Франції, Німеччині, США.
Науково-інженерна думка завжди випереджала розвиток виробництва. Герон Олександрійський (І ст.) створив перший паровий двигун, який не міг бути використаний у виробництві (раб був дешевим, ринок вузьким). Він є автором автомата, що подавав воду в храмі для миття рук за монету в 5 драхм, а також автоматичних дверей в Олександрійському храмі. Леонардо да Вінчі (1412—1459) зробив блискучі технічні винаходи, але його креслення авіаційних, ткацьких, стригальних, прядильних машин виявилися на той час непотрібними. Італійські аристократи кінця XV — початку XVI ст. не цікавилися його пошуками способів і засобів збільшення виробництва, їм він був потрібний як військовий інженер та живописець. Епоха машин настає тоді, коли з’являються ринок попиту та пропонування, підприємець, кредит, нарешті, коли є вільнонайманий працівник з технічними знаннями, які він здобуває, як правило, коштом підприємця. Поява машини для виробництва предметів масового попиту відрізняє західну цивілізацію від східної, хоча прообраз машини існував і в інших цивілізаціях. Величезні будівельні блоки під час будівництва храмів, пірамід уміли переміщати як в азіатській, так і в єгипетській цивілізаціях. Оскільки війни були явищем безперервним, тут з’явилися як облогові, так і захисні машини. Будівництво фортець потребувало знань із фізики, механіки, архітектури. Оскільки, енергетичним джерелом на той час були сили природи (вітер, вода, вогонь), вивчення природи стало необхідним і першочерговим завданням. Розвиток природничих наук є однією з ознак прогресу європейської цивілізації.
Важливу роль у розвитку науки відіграло й християнство. Всевишній вимагає істини, а істина — це пошук. Місіонерська діяльність зумовлює появу подвижників, яких готують університети. Знання – це рушійна сила прогресу, прорив — машина. Вона пряде, тче, віджимає, відливає. Вона створює предмет цілком. Але необхідне універсальне енергетичне джерело. Машина — це прорив, але потрібна була ще й така складова реалізації її можливостей, як свобода. Свобода людини. Вільна конкуренція — змагання на свій страх і ризик, відродження на новій основі кредитних відносин як засобу примноження інвестиційних вкладень, нова організація праці. Вільнонаймана праця на основі угоди, норм права, втілених у юридичних законах. Але, це вже буде у XIX столітті. Промисловий переворот – це загальносвітовий процес переходу від мануфактурного виробництва з ремісничою технікою і технологією до фабрично-заводського розширеного товарного виробництва, створеного на основі використання машинної техніки, технології та вільнонайманої робочої сили. Промисловий переворот як економічне поняття з’являється лише у XX ст., зокрема у праці А. Тойнбі “Розуміння історії”. До характерних рис промислового перевороту як світового економічного процесу слід віднести: – використання у промисловому виробництві робочих машин та механізмів; – використання парових машин; – поступове створення національної машинобудівної галузі; – зростання ролі в соціально-економічному житті суспільства буржуазії (зокрема, купців, фабрикантів) та пролетаріату. До основних передумов промислового перевороту потрібно віднести:
– зростання потреб ринку у промислових товарах (промисловий переворот забезпечив формування елементів вільної конкуренції – 1825–1875 рр.); – активний розвиток товарно-грошових відносин (світова торгівля); – зростання вивільнених капіталів; – зростання вивільненої робочої сили із сільського господарства; – активний розвиток науки і техніки. Економічний розвиток кожної країни має свої особливості, їх відображає історія економіки. Так, у XVIII ст. господарство Англії, Франції, Німеччини, Росії різко відрізнялося. Наприкінці XVIII ст. Англія починає своє входження в індустріальну революцію. Досвід підприємницької діяльності в сільському господарстві переноситься на промисловість і передусім туди, де немає гільдійських регламентацій. Місце мануфактури посідає фабрика. Підприємець в умовах вільної боротьби сміливо виходить на зовнішні ринки. Тут народжується класична економічна теорія, репрезентована А. Смітом з його “невидимою рукою”, що регулює примноження багатства народу, з його аналізом поділу праці та мотивацією діяльності людини. У Франції господарює кольбертизм із його значним втручанням у комерційну діяльність, з його сеньйоральним сільським господарством. З’являється школа фізіократів з їхнім природним порядком, чистим продуктом, невиробничими та виробничими класами. Вони вимагають свободи бізнесу, політичної, світоглядної свободи, ліквідації становості, захисту приватної власності — того, що вже є в сільському господарстві Англії. У Німеччині — сотні відособлених господарств-держав на основі абсолютистського управління, що ведуть між собою економічну та релігійну війну (тридцятирічну). Тут має місце камералістика, яка дає знання бюрократам-чиновникам з фінансів, податків, мита та інших інструментів державного втручання в економічне і політичне життя. Тут народжується історична школа національної економії — продукт поєднання в одне ціле економічної історії та економічної думки [58].
Перетворення Англії у “майстерню світу” Передумови: – успішне завершення буржуазної революції, що зумовило формування єдиної буржуазної нації;
– політика протекціонізму (меркантилізм започаткований – географічне розташування, що сприяло активному розвитку торговельного флоту (у ІІ п. XVІІІ ст. Англія стала наймогутнішою морською державою); – активна участь у колонізаційних процесах (використання сировинних, людських та фінансових ресурсів колоній); – товаризація господарства країни (поглиблення галузевої спеціалізації мануфактур та розвиток фермерства); – наявність резерву вільнонайманої робочої сили (1,5 млн робітників – вивільнено з сільського господарства у процесі огороджування); – наявність вільних капіталів для розвитку науки і техніки. Століття текстилю започатковане 1733 року, коли Дж. Кей винайшов ”летючий” човник; продуктивність ткацького верстата подвоїлася. 1765 р. – Д. Харгривс створює механічну прядку “Дженні”. 1769 р. – Аркрайд створює першу прядильну фабрику. 1785 р. – Е. Картрайт створює механічний ткацький верстат (заміняв 40 ткачів). 1783 р. – Т. Белл створює першу бавовняно-прядильну машину.
Дата добавления: 2014-01-20; Просмотров: 682; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |