Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт та основних видів забезпечення безпеки у зоні НС

Аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціалізованими або не спеціалізованими, створеними на професійній або непрофесійній основі. Відповідно до специфіки діяльності професійні аварійно-рятувальні служби можуть бути спеціальними (воєнізованими).

Аварійно-рятувальні служби поділяються на: а)державні; б)аварійно-рятувальні служби громадських організацій; в)аварійно рятувальні служби підприємств, установ, організацій (далі об’єктові аварійно-рятувальної служби).

До складу аварійно-рятувальних служб входять органи управління та їх сили (аварійно-рятувальні формування та допоміжні підрозділи), що забезпечують вирішення покладених на ці служби завдань.

Структура, організація і штатний розпис державних аварійно-рятувальних служб затверджується центральними органами виконавчої влади.

Організація взаємодії сил при проведенні аварійно-рятувальних робіт, структура і штатний розпис комунальних та аварійно-рятувальних служб громадських організацій визначаються органами місцевого самоврядування та громадськими організаціями, що створюють ці служби.

Структура та організація взаємодій сил об’єктових аварійно-рятувальних служб затверджується керівниками підприємств, установ та організацій на яких вони створюються.

Для ліквідації НС залежно від її рівня уповноваженим керівником з ліквідації цієї ситуації призначається [43]:

6) у разі виникнення НС державного рівня – Кабінетом Міністрів України – Перший віце-прем’єр, віце-прем’єр міністр,,,,,,,,,, чи керівник одного з центральних органів влади чи його перший заступник;

7) у разі виникнення НС регіонального рівня – Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями – перший заступник або один із заступників Голови ради міністрів АРК, голови обласної, Київської та Севастопольської міських державних організацій або керівник відповідного територіального органу з питань НС та цивільного захисту населення;

8) у разі виникнення НС місцевого рівня – районною державною адміністрацією, виконавчим органом міської ради – один із заступників голови районної державної організації, виконавчого органу міської ради або керівник відповідного місцевого органу з питань НС та захисту населення;

9)у разі виникнення НС об’єктового рівня – виконавчим органом сільської, селищної ради або відповідно керівником підприємства, установи, організації – один із керівників сільської, селищної ради або підприємства, установи та організації відповідно до затвердженого розподілу обов’язків.

Ніхто не має права втручатися в діяльність уповноваженого керівника з ліквідації НС до призначення іншого уповноваженого керівника.

Залежно від обставин, що склалися в зоні НС уповноважений керівник з ліквідації НС самостійно приймає рішення щодо:

·проведення евакуаційних заходів;

·зупинення діяльності об’єктів, що знаходяться в зоні НС та обмеження доступу людей в цю зону;

·залучення в установленому порядку до проведення робіт необхідних транспортних засобів, техніки, іншого майна підприємств, а також громадян за їх згодою;

·зупинення аварійно-рятувальних робіт, якщо виникла підвищена загроза життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь в ліквідації НС.

В МНС України сьогодні є в наявності 6 гелікоптерів, які допомагають в запобіганні і ліквідації НС. Недоліком організації роботи МНС є те, що головним завданням Міністерства надзвичайних ситуацій є не попередження, а ліквідація НС. Про це свідчить і передовий досвід ЄС. Тому набуття студентом компетентності, знань, умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з попередження НС, а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку, культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення щодо безпеки розглядаються, як найважливіші пріоритети в житті і діяльності людини.

Дата добавления: 2014-01-20