Аналіз фінансової звітності

Оцінювання фінансового стану корпорації здійснюється на основі аналізу її фінансової звітності. Аналізувати звітність фірми ви навчилися, опановуючи дисципліни «Бухгалтерський облік і аудит», «Фінансовий аналіз». Треба згадати основні методи аналізу — горизонтальний та вертикальний, знати їх значення. Що стосується фінансового стану корпорації, то на Заході застосовується метод коефіцієнтів — відносних показників. Потрібно знати основні групи коефіцієнтів, важливість їх застосування, позитивні та негативні сторони.

Процес проведення фінансового аналізу описується по-різному в залежності від поставленої задачі. Він може бути використаний у якості інструменту попередньої перевірки при виборі напряму інвестування або можливих варіантів злиття підприємств. Він також може виступати як інструмент прогнозування майбутніх фінансових умов та результатів. Фінансовий аналіз може бути використаний і для виявлення проблем управління виробничою діяльністю. Він може служити для оцінки діяльності керівництва компанії. А головне, фінансовий аналіз дозволяє в меншому ступені полягатися на інтуїцію та здогадки, зменшити невизначеність, яка є присутню у будь-якому процесі прийняття рішень.

Можна виділити такі групи коефіцієнтів:

1. Коефіцієнти ліквідності, на підставі яких оцінюється здатність корпорації платити за короткостроковими зобов’язаннями у визначені строки.

2. Коефіцієнти управління активами дають змогу оцінити ефективність вкладення коштів у активи [як у загальну суму, так і за окремими статтями (товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість, основні фонди)]. Коефіцієнти обчислюються діленням обсягів продажу на суму тієї чи тієї статті, у такий спосіб визначається, скільки разів витрати за статтею обернуться у вартості проданих товарів. Що більше оборотів зробить стаття витрат, то ефективнішим є її використання.

3. Коефіцієнти управління пасивами застосовують для оцінювання стабільності корпорації. За даними показниками визначаються традиційні межі. Наприклад, у США небажано мати коефіцієнт боргу більший за 50 %.

4. Коефіцієнти управління акціонерним капіталом дають можливість акціонерам оцінити дохідність вкладеного в дану корпорацію капіталу. Акціонера цікавить прибутковість акції, дохід на акцію, співвідношення поточної ціни акції та доходу на акцію (Р/Е), співвідношення ринкової та балансової цін на акцію.

5. Коефіцієнти прибутковості розкривають спільний вплив ліквідності, управління активами, пасивами і акціонерного капіталу на результати господарської діяльності. Можна виділити показники прибутковості вкладень у корпорацію та показники прибутковості продажу.

Найважливішим показником прибутковості є коефіцієнт «чистий прибуток / загальна сума активів», який визначає, наскільки ефективно корпорація використовує свої активи.

Треба не забувати, що глибокий аналіз методом коефіцієнтів передбачає обчислення показників та їх порівняння за кілька років, зіставлення показників корпорації із середніми за галуззю.

Окрім коефіцієнтів застосовуються ще спеціальні методи. Потрібно знати формулу (метод) Дюпона (вперше її було застосовано фінансовими аналітиками американської корпорації «Дюпон Корпорейшн»). Сутність цього методу полягає в тому, що обчислюється показник ефективного використання активів та віддачі акціонерного капіталу. Формула Дюпона з’єднує показник ефективності фінансових операцій (процентний вираз прибутку, одержаного від продажу) з показником оборотності загальної суми активів і широко застосовується для планування прибутку.

Серйозним питанням в аналізі корпоративних фінансів є прогнозування можливих банкрутств. Необхідно опанувати метод американського економіста І. Альтмана, що має назву «багатоваріантний аналіз відмінних ознак» (multiple discriminant analysis).
З безлічі коефіцієнтів, кількість яких наближається до 60, Альтман виокремив 4:

1)

2)

3)

4)

Індекс Альтмана є функцією від названих показників, які характеризують економічний потенціал підприємства та результати його роботи за минулий період. Загальний вигляд цього індексу (індексу кредитоспроможності) такий:

.

Альтман визначив граничні, критичні показники. Якщо сума всіх коефіцієнтів менше від 1,1, то це свідчить про високу ймовірність банкрутства компанії, менше від 2,6 — мала ймовірність банкрутства, більше від 2,6 — ознак банкрутства нема.

У західній літературі висловлюються сумніви з приводу результативності цього методу, хоча він і знаходить практичне застосування.

Слід уявляти цілі, що ставлять перед собою аналітики різних сфер, обчислюючи коефіцієнти. Аналітики із кредиторів визначають насамперед коефіцієнти платоспроможності. Інвестори в цінні папери корпорації цікавляться кількістю показників. Для оцінювання акцій належить знати як загальний фінансовий стан корпорації, так і рух прибутку, рівень ринкових цін на акції. Менеджери у відділах корпорацій аналізують коефіцієнти, зважаючи на свої проблеми. Після цього складається спільний аналітичний документ, на основі якого оцінюється загальний фінансовий стан корпорації, виявляються вразливі сторони, пропонуються основні напрями розвитку на найближчу перспективу.

Аналітичний висновок ґрунтується на проведенні поточних порівнянь:

- з вимогами нормативних документів;

- з інформацією інших підприємств;

- між даними цього підприємства за різні звітні періоди;

- з загальноприйнятими нормативами.

Дата добавления: 2014-01-20