Види дебіторської заборгованості

План

ТЕМА 4. ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ

Организация медицинской помощи.

1.Внебольничная медицинская помощь почти полностью оказывается врачами общей практики, которые работают по контракту с местными органами управления. Широко распространена групповая практика.

Большинство врачей сотрудничают с больницами, которые предоставляют им доступ к оборудованию и средствам обслуживания, заключив с ними договор.

2.Стационарная медицинская помощь оказывается в боль­ницах, которые по принадлежности делятся на две основные группы:

1) федеральные - принадлежат центральным правительственным или иным феде­ральным ведомствам;

2) нефедеральные - принадлежат администрациям штатов, городским муниципалитетам, благотворительным организациям, цер­кви, частным владельцам.

В зависимости от формы собственности выделяют:

1. Частные прибыльные больницы - это частные предприятия, принад­лежащие акционерам. Доходы такой больницы полностью подлежат обложению налогом. Эти больницы стремятся оказать лишь самые доходные виды услуг.

2. Частные бесприбыльные больницы обычно контролируются и управляются религиозными организациями или группами, созданными местной общественностью, считаются благотворительными организа­циями, поэтому они освобождены от налогов на собственность. Чистый доход больницы должен использоваться для благотворительных целей, как правило, он реинвестируется в саму больницу.

3. Государственные больницы предоставляют помощь любому пациенту независимо от его платежеспособности. Они же осуществляют дорогостоящие мероприятия по обеспечению работы травмпунктов для жертв насилия и цен­тров помощи незастрахованным больным СПИДом.

1. Види дебіторської заборгованості.

2. Облік наданих знижок, повернення товарів.

3. Методика розрахунку й обліку сумнівної заборгованості.

4. Облік векселів до отримання.

При визначенні та класифікації дебіторської заборгованості в зарубіжній та українській практиці не існує явних розбіжностей.

Дебіторська заборгованість – заборгованість інших підприємств й осіб підприємству. За очікуваними термінами погашення її поділяють на поточну дебіторську заборгованість (повинна бути погашена протягом року або операційного циклу) і непоточну (довгострокову) заборгованість.

Звичайно дебіторська заборгованість в балансі зарубіжної компанії, зокрема в країнах англо-американської системи обліку поділяється наступнимчином:

- розрахунки до отримання (торгова заборгованість),

- векселі до отримання,

- інша дебіторська заборгованість.

Крім дебіторської заборгованості покупців у балансі відображають іншу заборгованість. Так, в естонському балансі відображається також дебіторська заборгованість дочірніх і материнських підприємств; дебіторська заборгованість зв’язаних підприємств; розрахунки з акціонерами; інша короткострокова дебіторська заборгованість.

Облік рахунків до отримання (розрахунків з клієнтами, покупцями) пов’язаний з реалізацією продукції, товарів, послуг. За міжнародними стандартами моментом реалізації і визнання доходів від реалізації є час відвантаження товарів (продукції) й виставлення платіжних документів на адресу покупця. Саме з цієї миті й виникає дебіторська заборгованість, що відображається на відповідних рахунках.

Важливим питанням є оцінка дебіторської заборгованості для відображення її в балансі підприємства. Загальноприйнятим правилом є те, що дебіторська заборгованість має відображатися у балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто за реальною сумою заборгованості, яку може одержати підприємство. Інакше кажучи, чиста реалізаційна вартість – це сума дебіторської заборгованості мінус сумнівні борги, для яких створюють відповідний резерв.

Дата добавления: 2014-01-11