Контрактація сільськогосподарської продукції

Договір контрактації.

За договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору (ч. 1 ст. 713 ЦК).

У сучасних умовах цей договір застосовується, як правило, у тих випадках, коли виникає необхідність встановлення договірних відносин з одним ви­робником щодо реалізації сільгосппродукції у сирому вигляді і окремо — у переробленому. В інших випадках відповідні відносини оформляються або договором купівлі-продажу, або договором поставки.

У юридичній літературі справедливо звертається увага на те, що, з одного боку, договір контрактації є різновидом договорів купівлі-продажу, з іншого — його зміст охоплюється загальним поняттям договору поставки, а тому договір контрактації є різновидом поставки. Саме цим можна пояснити те, що правове регулювання відносин контрактації сільськогосподарської продукції в ЦК об­межується лише ст. 713, яка, крім легального визначення зазначеного догово­ру, містить лише вказівку на те, що до договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки (якщо інше не встановлено договором або законом), і що законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання цього договору.

Дещо детальніше регулює відповідні суспільні відносини ГК (ст.ст. 272—274). Так, наприклад, ч. З ст. 272 ГК встановлює, що у договорах контрактації повинні передбачатись: види продукції (асортимент), номер державного стандарту або технічних умов, граничне допустимий вміст у продукції шкідливих речовин; кількість продукції, яку контрактант приймає безпосередньо у виробника; ціна за одиницю, загальна сума договору, порядок і умови доставки, строки здавання-приймання продукції; обов'язки контрактанта щодо надання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства; взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними умов договору; інші умови.

Сторонами договору є виробник та заготівельник (контрактант) сільгосппродукції. Як виробник можуть виступати лише суб'єкти, які здійснюють підприємницьку діяльність з вирощування та виробництва сільгосппродукції. В ролі заготівельника (контрактанта) виступають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, які здійснюють закупівлю сільгосппродукції для наступної переробки або продажу.

Предметом договору контрактації є сільгосппродукція, яка була вироблена виробником. Причому це може бути продукція як у сирому вигляді, так і така, що пройшла первинну обробку.

Цей договір є консенсуальним, двостороннім, сплатним. Він укладається у письмовій формі.

Дата добавления: 2014-01-11