Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Генетичні відношення, або етимологія мовних одиниць


Парадигматичні й синтагматичні відношення

Структурні відношення в мові, їхній розвиток

Розуміння системного устрою мови вимагає нового підходу до вивчення мови та її складових. Необхідно враховувати всі типи зв’язків і відношень між компонентами мови. А їх чимало. Тому системного опису (повного) ще не існує для жодної мови. Найменший елемент мови, найдрібніша мовна категорія не існують самостійно, а перебувають у різного типу зв’язках і відношеннях: парадигматичних та синтагматичних, генетичних та функціональних, матеріальних та семантичних, односторонніх, двосторонніх, багатосторонніх, внутрішньосистемних та міжсистемних і т.д. Врахування всіх цих зв’язків дозволить створити науково об’єктивний опис мовної системи.

 

 

Величини мовної системи перебувають між собою в синтагматичних і парадигматичних відношеннях. За Ф. де Соссюром, який уперше виокремив ці два мовні аспекти, на парадигматичних і синтагматичних відношеннях будується уся мовна система.

Парадигматичні відношення пов’язують мовні одиниці на основі протиставної ознаки за формою чи значенням або за тим і тим одночасно, і об’єднують їх у групи, розряди, класи, категорії, що називаються парадигмами. Зокрема, на парадигматичні відношення опирається класифікація звуків підґрунтям якої є різноманітні опозиційні значення – за ступенем підняття язика, за місцем творення, за сонорністю, за способом творення тощо; система відмінювання і дієвідмінювання, де протиставляється форма закінчень, синонімічний ряд, в якому протиставляється семний склад лексичних одиниць, тощо.

Парадигматичні зв’язки, що є сталими, об’єднуваними у пам’яті мовців, протистоять синтагматичним зв’язкам, які творяться в процесі мовлення – це відношення співіснування і послідовності. Синтагматичні відношення бувають між одиницями одного рівня: фонема – фонема, морфема – морфема, слово – слово. Що вищий рівень, то складнішими є синтагматичні відношення між його одиницями, а відтак численнішими правила й закономірності поєднання одиниць.



Синтагматичні й парадигматичні відношення пронизують усю структуру мови, тісно переплетені між собою. Аналізуючи мовні одиниці в синтагматичному аспекті, можна визначити їхні системні зв’язки і місце в парадигмі; вивчаючи парадигматичні відношення мовних елементів, можна передбачити їхні потенціальні семантичні зв’язки. Вважається, що синтагматичні відношення є первинними, а парадигматичні – вторинними.

Звукова будова і значення слів протягом тривалого часу існування мови поступово змінюються, а тому всі випадки відповідності певних мовних одиниць за звучанням і значенням свідчить про генетичний зв’язок між ними, тобто спільність походження. При вивченні етимології слова встановлюються словотвірні зв’язки з іншими словами з урахуванням їхньої семантики і можливих у попередньому розвитку звукових законів. Так, якщо розглядати українське слово жати у його зв’язках з іншими українськими словами (жатка, жнець, жнива тощо), зіставити з російськими, білоруськими, польськими, чеськими, словацьким та однокореневими словами інших слов’янських мов, то реконструюється праслов’янське слово ẑẹti. В результаті зіставлення зі словами індоєвропейських мов реконструюється звуковий склад і семантика спільного попередника (здебільшого кореня) – в лит. «обрубувати гілки», вірм. «сікти», давньоінд. «б’є, вбиває», грецьке «б’ю», латин. «захищаю, обороняю». На основі проведеного зіставлення реконструюється давній спільний корінь цих слів – «бити».

Поможем в написании учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой
<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Ієрархія мовної будови та міжсистемні зв’язки | Матеріальні та семантичні відношення

Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 1144; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2022) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.019 сек.