Дії з одновимірними масивами

Обробка масиву

Виведення масиву.

Виведення значень елементів масиву також виконується в циклі for з використанням операторів write і writeln.

1. Виведення вектора з 5 елементів:

Ø у стовпець:

for i:=1 to 5 do writeln(а[i]);

Ø у один рядок, через пропуск-роздільник:

for i:=1 to 5 do write(а[i],’ ');

Ø або із завданням формату, де під кожен елемент відводиться 4 позиції:

for i:=1 to 5 do write(а[i]:4)

2. Виведення матриць в стандартній формі запису — по рядках і стовпцях — виконується за допомогою оператора writeln; (без параметра). Він використовується після виведення поточного рядка матриці для переходу курсора в початок наступного рядка екрану:

for i:=1 to n do begin

for j:=1 to m do write(а[i,j]:4);

writeln;

end;

Зауваження Завдання формату виводу допомагає розташувати матрицю на екрані рівними стовпцями.

Часто потрібно обчислити суму елементів масиву, їх середнє арифметичне значення або знайти значення і номери максимального і мінімального елементів, а також змінити значення елементів масиву і т.д. для одновимірного і двовимірного масивів використовуються аналогічно, але у разі двовимірного масиву потрібні вкладені цикли.

Умовимося, що у векторі а міститься n елементів.

1. Обчислення суми елементів:

s:=0;

for i:=1 to n do s:=s+a[i]; { звичайне накопичення суми в s }

2. Обчислення добутку елементів:

s:=1;

for i:=1 to n do s:=s*a[i]; { накопичення добутку в s }

3. Підрахунок кількості елементів, що задовольняють якій-небудь умові. Наприклад, підрахунок кількості парних чисел в цілочисельному масиві:

k:=0;

for i:=1 to n do

if а[i] mod 2=0 then k:=k+1; { збільшуємо на 1 лічильник парних чисел, якщо число ділиться на 2 }

4. Перестановки елементів в масиві

При перестановках елементи масиву міняються місцями один з одним. Хоча їх значення в результаті перестановок і не змінюються, але змінюється порядок проходження елементів в масиві.

Для виконання перестановок зазвичай використовується третя змінна, яка служить для тимчасового зберігання одного з елементів і грає роль буфера обміну. Наприклад, переставимо місцями перший і другий елементи масиву а, використовуючи для тимчасового зберігання змінну buf.

buf:=a[l]; а[l]:=a[2]; а[2]:=buf;

5. Пошук максимального елементу масиву і його номера.
Програма, яка формує одновимірний масив випадкових чисел, виконує пошук максимального елементу масиву, а потім виводить на екран його значення і порядковий номер в масиві.

Const сount=10;

Var m: array [1..count] of byte;

Max,i,numer_max: byte;

{ формування масиву випадковою функцією random(count*2) виведення масиву на екран}

randomize; { ініціалізація датчика випадкових чисел }

for i:=1 to count do

Дата добавления: 2014-01-11