Вібрація

Вібрація - це механічні коливання пружних тіл або коливальні рухи механічних систем. Для людини вібрація є видом механічного впливу, який має негативні наслідки для організму. Причиною появи вібрації є неврівноважені сили та ударні процеси в діючих механізмах.

За характером дії вібрацію поділяють на загальну (передається на все тіло людини) та локальну (діє на окремі частини тіла).

Класифікація загальної вібрації за джерелом виникнення:

Категорія 1 – транспортна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях самохідних та причіпних машин, транспортних засобів під час руху по місцевості, агрофонах і дорогах (в тому числі при їх будівництві).

До джерел транспортної вібрації відносять, наприклад, трактори сільськогосподарські та промислові, самохідні сільськогосподарські машини; автомобілі вантажні (в тому числі тягачі, скрепери, грейдери, котки та ін.); снігоприбирачі, самохідний гірничошахтний рейковий транспорт.

Категорія 2 – транспортно-технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях машин з обмеженою рухливістю та таких, що рухаються тільки по спеціально підготовленим поверхням виробничих приміщень, промислових майданчиків та гірничих виробок.

До джерел транспортно-технологічної вібрації відносять, наприклад, екскаватори (в тому числі роторні), крани промислові та будівельні, машини для завантаження мартенівських печей (завалочні), гірничі комбайни, самохідні бурильні каретки, шляхові машини, бетоноукладачі, транспорт виробничих приміщень.

Категорія 3 – технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях стаціонарних машин чи передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації.

До джерел технологічної вібрації відносяться, наприклад, верстати та метало-деревообробне, пресувальноковальське обладнання, ливарні машини, електричні машини, окремі стаціонарні електричні установки, насосні агрегати та вентилятори, обладнання для буріння свердловин, бурові верстати, машини для тваринництва, очищення та сортування зерна (у тому числі сушарні), обладнання промисловості будматеріалів (крім бетоноукладачів), установки хімічної та нафтохімічної промисловості і т. ін.

Класифікація локальної вібрації за джерелом виникнення:

- та, що передається від ручних машин або ручного механізованого інструменту, органів керування машинами та установками;

- та, що передається від ручних інструментів без двигунів (наприклад, рихтувальні молотки) та деталей, які обробляються.

Класифікація вібрації за часовими характеристиками:

– постійна, для якої величина віброприскорення або віброшвидкості змінюється менше ніж у 2 рази (менше 6 дБ) за робочу зміну;

– непостійна, для якої величина віброприскорення або віброшвидкості змінюється не менше ніж у 2 рази (6 дБ і більше) за робочу зміну.

Вібрація має корисне застосування в медицині, техніці тощо. Однак тривала дія вібрації на людину є небезпечною. Вібрації відносять до факторів, яким притаманна велика біологічна активність. Тривалий вплив вібрації у поєднанні з комплексом несприятливих виробничих факторів (надмірні м’язові навантаження, несприятливі мікрокліматичні умови тощо) може призвести до стійких патологічних порушень в організмі людини, до розвитку професійного захворювання – вібраційної хвороби. (Основні прояви вібраційної хвороби: зміна тонусу судин, обміну в нервово-м’язовій та кістковій системах, зменшення кровозабезпечення тканин, порушення регуляції серцево-судинної та нервової систем. Характерні скарги: оніміння кінцівок, побіління пальців, біль, відчуття холоду, слабість в руках, порушення чутливості; нерідко стомлюваність, нерізкі головні болі, підвищена дратівливість, порушення сну).

Вібрація сприймається людиною як природне навантаження, подібне до важкої праці. Найбільш небезпечна частота вібрації – 6-9 Гц, оскільки вона збігається з власною частотою коливань внутрішніх органів людини. Низькочастотна вібрація позначається на обмінних процесах, змінює біохімічні показники крові, що призводить до різних порушень функцій організму. Вібрації частотою понад 200 Гц перевантажують її нервову систему, потребують підвищеної психічної напруги.

Методи гігієнічної оцінки вібрації:

– частотного (спектрального) аналізу її параметрів;

– інтегральної оцінки за спектром частот параметрів, що нормуються;

– дози вібрації.

Нормуються параметри вібрації відповідно до вимог ДСН 3.3.6.039‑99 «Державні санітарні норми виробничої та загальної вібрацій».

Сумарний час роботи в контакті з ручними машинами, що викликають вібрацію, не повинен перевищувати 2/3 робочої зміни. При цьому тривалість одноразового безперервного впливу вібрації, включаючи мікропаузи, що входять у дану операцію, не повинна перевищувати 15…20 хв.

Сумарний час роботи з ручним віброінструментом при восьмигодинному робочому дні й п'ятиденному робочому тижні, залежно від виду виконуваних робіт, не повинен перевищувати 15...30 % робочого часу. При роботі з віброінструментом маса устаткування, утримувана руками, не повинна перевищувати 10 кг, а сила натискання – 196 Н.

Якщо в доповнення до вібрації на організм людини одночасно діють супутні негативні виробничі фактори (наприклад, знижена температура повітря, підвищений рівень шуму, загазованість, запиленість повітря), то необхідно розробляти спеціальні режими робочої зміни (додаткові технологічні перерви, зниження допустимого рівня вібрації нижче гранично допустимого рівня (ГДР) і т. п.).

Дата добавления: 2014-01-11