Методологія і методи стилістики

Предмет стилістики української мови

Серед філологічних дисциплін стилістиці належить особливе місце. Нею завершується цикл лінгвістичних дисциплін. Стилістика спирається на знання природи, семантики і форм мовних одиниць, здобуті під час вивчення фонетики, лексики і граматики, але охоплює їх функціональний аспект, тобто реалізацію в усному і писемному мовленні, у текстах різних типів. Стилістика ніби проростає через усі рівні мовної структури й обирає матеріал стилістично маркований або такий, що має стилістичні можливості. Тому лінгвісти називають стилістику вершиною науки про мову.

Стилістика є відносно молодою наукою, її становлення ще остаточно не завершилося, багато понять і категорій стилістики ще уточнюються, переформульовуються, по-різному трактуються вченими.

Так, якщо раніше вважалося, що стилістика вивчає експресивні факти мовної системи (Ш. Баллі, 1961), то тепер предмет стилістики розуміється ширше: С. – розділ мовознавства, що стосується умов і мети використання мовних засобів у різних ситуаціях спілкування, відповідно до сфер суспільної комунікації (Короткий тлум. словник лінгв. термінів, 2001). – Крім експресивних, вивчаються мовні одиниці логічного та художньо-естетичного змісту мовлення. Це ті самі мовні одиниці відповідних рівнів, що вивчаються в лексикології і граматиці, але стилістика розглядає їх з погляду необхідності чи доцільності використання в певних типах мовлення, з погляду відбору з-поміж низки однотипних одиниць. Тому глибоко знати мову – значить вміти добирати мовний матеріал відповідно до потреб спілкування, умов і ситуації мовлення.

У предмет стилістики як навчальної дисципліни входять:

- засвоєння теоретичних засад курсу, опанування основними поняттями і категоріями стилістики;

- вивчення стилістичних ознак мовних одиниць усіх рівнів;

- використання стилістичних засобів для ефективності мовлення;

- розкриття закономірностей функціонування української мови у різних сферах суспільного життя;

- характеристика стилів української літературної мови і функціональних стилів мовлення;

- формування мовного чуття та естетичного смаку мовлення;

- піднесення рівня культури мовного спілкування.

Методологія визначає підхід до об’єктів дослідження, загальну орієнтацію в науковому пошуку, спосіб побудови наукових знань. Основними методологічними принципами стилістики української мови є загальні філософські положення про мову як сутність людини, як вид і результат суспільно усвідомленої діяльності. Ці положення зорієнтовані на те, що українська мова як породження духовної і виробничої діяльності українського народу зберігає історичну пам’ять української нації, несе в собі й розвиває його ментальність, тобто національну свідомість, самобутність світобачення і світовідчування. Отже, основним методологічним принципом стилістики української мови є філософія пізнання українського народу через його мову, а знання і розуміння української мови – через знання її творця і носія – українського народу. Тому методологічної основою курсу стилістики української мови є лінгвокраїнознавство.

Глибоко проникнути в якомога більшу кількість матеріалу, одержати конкретні результати досліджень, відчути специфіку саме цієї науки і підтвердити загальні філософські положення дають змогу дослідні методи і прийоми. Основними методами стилістичних досліджень є семантико-стилістичний, зіставлення, стилістичний експеримент, статистичні методи (характеристика – Мацько та ін., С. 16 – 20).

Дата добавления: 2014-01-11