Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Крива сукупного попиту




План

План

1. Зміст процесу суспільного відтворення.

2. Система національних рахунків: сутність та методологічні принципи побудови.

3. Способи виміру валового національного продукту.

4. Економічне зростання, його типи та рушійні сили.

Рекомендована література

Основна: 1, 2, 3,5, 8, 9, 13

Додаткова:26, 30, 34, 39, 45, 57

Міні-лексикон:

Суспільне відтворення, інтенсивний тип відтворення, екстенсивний тип відтворення, система національних рахунків, номінальний ВНП, реальний ВНП, дефлятор ВНП, чистий економічний добробут, економічне зростання.

8.1. Зміст процесу суспільного відтворення.

 

Всі стадії суспільного виробництва взаємопов'язані між собою у єдиному процесі, а також взаємодіють між собою і, таким чином, суспільний продукт постійно перебуває в русі.

Процес суспільного виробництва не як одноразовий акт, а як процес, що постійно знаходиться в повторенні і відновленні.

 

Суспільне відтворення — а) робоча сила; б) виробничі відносини; в) природні ресурси

 

Матеріальною основою безперервного відновлення і розвитку виробництва є відтворення сукупного суспільного продукту, яке охоплює чотири стадії його руху:, власне виробництво, розподіл, облік і кінцеве споживання.

Процес відтворення пов'язаний з відтворенням усіх факторів виробництва.

Існує два види суспільного відтворення:

- просте,

- розширене.

Просте відтворення –     Розширене відтворення–
     

 

8.2. Система національних рахунків: сутність та методологічні принципи побудови.

У країнах з ринковою економікою обчислення макроекономічних показників ґрунтується на Системі національних рахунків (СНР).

Система національних рахунків – міжнародний стандарт оцінки всіх макроекономічних показників країни.

Системі національних рахунків (СНР) — це сукупність показників послідовного та взаємопов’язаного опису найважливіших процесів і явищ економіки: виробництва, доходів, споживання, нагромадження капіталу та фінансів.

Переваги:

- враховує всі види діяльності, пов'язані з виробництвом матеріальних і нематеріальних благ;

- являє найбільш вагомі аспекти суспільного виробництва: між виробництвом і споживанням, розподілом і перерозподілом, формуванням національного багатства;

- досліджує три види взаємопов'язаних операцій товарно-виробничих, споживчо-розподільних, дохідно-фінансових;

- виключає подвійний рахунок.

В основі будови системи національних рахунків використовується балансовий метод.

Базовою одиницею обліку СНР є інституційна одиниця.

 

Принципи системи національних рахунків – це система показників розвитку економіки країни на макрорівні.

Національна економіка в цілому визначається як сукупність усіх інституційних одиниць – резидентів (економічних одиниць), що функціонують на певній території протягом тривалого часу (понад рік). Сюди також включаються територіальні анклави (посольства, наукові організації, військові бази в інших країнах) і виключаються екстериторіальні анклави (посольства, консульства інших країн, представництва міжнародних організацій)

Система національних рахунків містить такі макроекономічні показники:

* валовий внутрішній продукт;

* чистий національний продукт;

* національний доход;

* особистий доход;

* доход кінцевого використання.

 

Основні показники, що використовуються у системі національних рахунків:

- НАЦІОНАЛЬНИЙ ОБСЯГ ВИРОБНИЦТВА – даний показник призначений для встановлення обсягу продукції та послуг, вироблених в країні за певний проміжок часу. Чисельно виражається через ВВП.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) як основний макроекономічний показник

ВВП вимірює вартість кінцевої продукції, яка вироблена резидентами даної країни за певний період часу.

Кінцеві товари і послуги – Проміжні товари і послуги –

 

Якби вартість проміжних товарів і послуг входила у ВВП, то мав би місце "Повторний рахунок", оскільки вартість проміжних продуктів входить у склад вартості кінцевих товарів і послуг.

Виробництво багатьох товарів проходить кілька стадій, які можуть здійснювати різні виробники. Якщо підсумувати їх виторги, можна допуститися помилки, яка називається подвійним рахунком.

Уникнути подвійного рахунку можна двома шляхами.

Перший – врахувати у ВВП лише вартість кінцевих продуктів

Другий – підсумувати додані вартості, створені на різних етапах виробництва. Включення до складу ВВП проміжної продукції означало б подвійний рахунок, оскільки вартість проміжної продукції уже входить до складу кінцевої продукції.

 

 

Додана вартість

Термін "валовий" у визначенні ВВП означає, що при його обчисленні враховується споживання основного капіталу (амортизація).

ВВП є внутрішнім продуктом, оскільки виробляється резидентами даної країни.

Валовий національний продукт – вартість продажу кінцевого продукту, яка вироблена як резидентами, так і нерезидентами країни.

- ЗАГАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ЦІН – визначає середній рівень цін певної групи товарів, який обчислюється за допомогою індексу цін. Масштабом цін виступає грошова оцінка (вартість) споживчого кошику.

Для виявлення динаміки загального рівня цін в економіці використовують індекс Пааше. Індекс Пааше, обчислений для набору товарів та послуг, що входять до ВВП країни, називають дефлятором ВВП.

 

, де p1

p0

q1

 

Дефлятор ВВП – коефіцієнт переведення економічних показників, розрахованих у поточних цінах, у базові (незмінні) ціни.[ Джерело? ] Зміна вартісних показників (наприклад, товарообігу, валового національного продукту (ВНП) тощо) за певний період може зумовлюватися не лише зміною обсягів фізичних потоків, а й зміною цін

 

Дефлятор ВВП використовують для визначення відмінності між номінальним та реальним ВВП. Рівень і динаміка макроекономічних показників залежать як від фізичних обсягів виробництва, так і від рівня цін. Аналіз динаміки фізичних обсягів виробництва дає змогу визначити, як змінюється рівень задоволення потреб суспільства. Зіставлення цих показників про­тягом різних періодів можливе за умови, якщо ціни будуть незмінними. Насправді, ціни з кожним роком змінюються, тому на ВВП впливають не лише зміни фізичного обсягу виробництва, а й ціни. З метою нівелювання цінового фактора обчислюють два види цін: поточні та постійні.

Номінальний ВВП –   Реальний ВВП –  

 

 

 

На величину національного ВВП впливають:

 


Реальний ВВП обчислюється за допомогою коригування номінального ВВП на індекс цін.

 

Чистий економічний добробут – це сума валового внутрішнього продукту (за мінусом негативних економічних наслідків промислового розвитку суспільства в грошовому еквіваленті), позаринкової діяльності в грошовому вимірі, результатів діяльності тіньової економіки у грошовому вимірі, грошового еквівалента зростання вільного часу та якості відпочинку.

 

8.3. Способи виміру валового національного продукту.

Способи обчислення ВВП
1) за доданою вартістю (виробничий метод) 2) за доходами (розподільчий метод) 3) за витратами (метод кінцевого використання)

1) При обчисленні ВВП виробничим методом, ВВП розглядається як показник виробництва; кінцевий результат виробничої діяльності виробників-резидентів.

ВВП – сума вартостей, які додані на кожній стадії виробництва кінцевого продукту.

Виключення проміжної продукції дозволяє вирішити проблему повторного рахунку.

Для економіки в цілому сума усієї доданої вартості повинна дорівнювати вартості кінцевих товарів і послуг.

 

2) При розрахунку ВВП за витратами фактично йдеться про сукупний попит на вироблений ВВП

Серед компонентів ВВП найбільшими за величиною є споживчі витрати (С), а найбільш мінливими – інвестиційні витрати (І).

 

ВВП = С + G + І + Xn

 

С – особисті споживчі витрати………………………….

G – державні закупівлі товарів і послуг…

І – валові приватні інвестиції…

Xn – чистий експорт…

 

3) При обчисленні ВВП за доходами (розподільчим методом) додаються первинні доходи, які виплачені з доданої вартості виробничим одиницям-резидентам.

До таких доходів відносяться:

Ø оплата праці найманих працівників (заробітна плата, включаючи премії, доплати, надбавки, нарахо­вані в грошовій або натуральній формах); внески наймачів на соціальне страхування;

Ø податки на виробництво та імпорт за виключенням субсидій, а саме: податок на додану вартість, акцизний збір, імпортні та експортні мита, плата за землю;

Ø валовий прибуток, змішаний дохід – це чистий прибуток і чистий змішаний дохід плюс споживання основного капіталу (амортизація).

Рента, проценти та інші доходи від власності сплачуються в ході дальшого розподілу первинних доходів.

ВВП = W + p + r + i + A + Tн

W – заробітна плата,

p – прибуток,

r – рента,

i – відсоток (плата за кредит),

A – амортизація,

– непрямі податки.

 

З наведених методів обчислення ВВП найчастіше використовується виробничий і метод кінцевого використання (їх застосовують країни ЄС). Вибір того чи іншого методу обчислення ВВП визначається на практиці надійністю інформаційної бази.

8.4. Економічне зростання, його типи та рушійні сили.

Економічне зростання – складова частина суспільного відтворення.

Під економічним зростанням розуміють розвиток національної економіки протягом певного періоду часу, що вирішується абсолютним приростом чи темпами приросту валового внутрішнього продукту (ВВП), валового національного продукту (ВНП) та національного доходу (НД) в цілому, або темпами приросту цих показників в розрахунку на душу населення.

 

Економічне зростання – це один з трьох можливих варіантів розвитку економіки. Ці варіанти економічного розвитку такі:

1) стагнація (лат. – нерухомий) – скорочений обсяг виробництва; звужене відтворення;

2) “нульове” зростання; обсяги виробництва залишаються незмінними; можна говорити про просте відтворення;

3) економічне зростання; розширене обсягів виробництва; можна говорити про розширене відтворення;

Економічне зростання – зміна результатів функціонування економіки. Розрізняють екстенсивне й інтенсивне економічне зростання. Екстенсивний тип зростання,здійснюється шляхом збільшення обсягів залучених до процесу виробництва ресурсів. Інтенсивний тип,це такий,який здійснюється шляхом ефективнішого використання ресурсів на основі науково-технічного прогресу та кращих форм організації виробництва.

 

Економічне зростання може здійснюватися, якщо на ринку є: додаткові засоби виробництва, додаткові засоби існування, необхідна кількість вільних робочих рук. Економічне зростання представляє собою результат збільшення пропозиції ресурсів і технічного процесу.

 

Отже, економічне зростання – розширення відтворення процесу виробництва у збільшеному масштабі.

Джерелом економічного зростання є нагромадження капіталу. В сучасних умовах воно здійснюється на основі прискорення науково–технологічного прогресу.

 

Типи економічного зростання:

Екстенсивний Інтенсивний

Факторами економічного зростання називають ті явища і процеси, які впливають на обсяги реального виробництва та якість зростання.

Розрізняють прямі та побічні фактори:

 

* прямі фактори –

 

 

.

* побічні фактори –

 

Джерела чинники економічного зростання

1.

 

2.

 

3.

 

4.

 

 

Питання для самоконтролю

1. Що таке суспільне відтворення?

2. Які види та типи суспільного відтворення ви знаєте?

3. Що таке система національних рахунків?

4. Які макроекономічні показники містить система національних рахунків?

5. Які способи виміру валового національного продукту існують?

6. Що таке номінальний і реальний ВНП?

7. Охарактеризуйте чистий економічний добробут.

8. Що таке економічне зростання?


Тема 9. МАКРОЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА ТА ЦИКЛІЧНІСТЬ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА

1. Сукупний попит та сукупна пропозиція.

2. Природа та специфіка циклічності економічного розвитку. Цикли і кризи.

3. Економічна сутність, соціально-економічні наслідки та види інфляції. Протиінфляційні заходи.

4. Зайнятість та безробіття: сутність, види, значення та наслідки.

Рекомендована література

Основна: 1, 2, 3,5, 8, 9, 13

Додаткова:19, 26, 28, 30, 34, 39, 45

Міні-лексикон:

Сукупний попит, сукупна пропозиція, макроекономічна рівновага, класична макроекономічна рівновага, кейнсіанська макроекономічна рівновага, кон‘юктурні циклічні коливання, економічні цикли, короткі (малі) цикли; середні (промислові) цикли; великі цикли, інфляція, помірна інфляція, галопуюча інфляція, гіперінфляція інфляція, відкрита інфляція, подавлена інфляція, безробіття, фрикційне безробіття, структурне безробіття, циклічне безробіття, інституціональне безробіття.

9.1. Сукупний попит та сукупна пропозиція.

СУКУПНИЙ ПОПИТ відображає зв’язок між обсягом сукупного випуску, на який має місце попит зі сторони економічних агентів, і загальним рівнем цін в економіці.

Крива АD (від англ. aggregate demand) показує кількість товарів і послуг, які споживачі готові придбати при кожному можливому рівні цін.

Рух за кривою АD відображає зміну сукупного попиту залежно від динаміки…

Сукупний попит (АD) – це сума всіх витрат на кінцеві товари і послуги, вироблені в економіці

 

 

Сукупний попит – це заплановані видатки в усіх секторах економіки. Він містить чотири компоненти.

1. Споживання – це сума видатків домогосподарств на…

2. Інвестиції – видатки підприємств на придбання устаткування…

3. Державні видатки – купівля урядовими структура­ми на різних рівнях…

4. Чистий експорт, котрий дорівнює різниці між вартістю експорту та імпорту товарів і послуг, тобто різниця між…

AD = AD- це заплановані витрати всіх макроекономічних суб’єктів.

Сукупний попит можна визначити за формулою, що виведена з моделі кругообігу для відкритої економіки (розрахунок ВНП методом витрат):

AD = C + I + G + NE.

Сукупний попит має грошову форму. Очевидно, що чим нижчим є рівень цін у національній економіці, тим більший… І, відповідно, чим вищим буде рівень цін, тим менший обсяг національного продукту вони будуть готові купити

Таким чином, можна зробити висновок, що між рівнем цін та обсягом національного продукту існує…

Продемонструємо цю залежність графічно. Відкладемо на горизонтальній осі реальний обсяг національного продукту, а на вертикальній – загальний рівень цін. Нахил кривої AD пояснюється у макроекономіці впливом…

 

           
   
 
Рівень цін, Р
 
 
   
Реальний ВВП, Y

 

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 1629; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.068 сек.