Тема 8. Економіка регіонів України: стан та перспективи розвитку

Основні поняття та терміни до теми:

· економічний район;

· районна спеціалізація;

· коефіцієнт локалізації;

· спеціалізовані галузі;

· мережа економічний районів.

Вивчення особливостей територіальної організації виробництв передбачає глибокий аналіз спеціалізації та комплексний розвиток господарства економічних регіонів на основі всебічного знання природних і економічних умов розселення населення.

Сьогодні регіональна економіка має основним завданням поглиблене вивчення умов, факторів та особливостей розвитку регіонів як вихідну базу для прогнозування соціально-економічного розвитку території. Особливої гостроти набувають проблеми охорони природних ресурсів і навколишнього середовища, так як вони пов’язані з певною територією і є регіональними.

У дослідженні регіонів перш за все необхідно всебічно вивчати природні умови та природні ресурси, так як вони являються важливим економічним і політичним фактором розвитку і розміщення виробництва. Структура, запаси, якість, ступінь вивченості і залягання природних ресурсів мають безпосередній вплив на економічний потенціал території.

Україна відноситься до тих регіонів Європи в яких природні умови та ресурси добре вивчені і широко використовуються у господарській діяльності.

Природо-ресурсний потенціал території виражає сукупну продуктивність природних ресурсів, засобів виробництва і предметів споживання у суспільній споживчій вартості.

На основі розрахунків проведених В.П. Руденком зроблено угрупування регіонів України за рівнем природо-ресурсного потенціалу (у балах). Якщо середній бал в Україні прийняти за 100б., то:

1 група = 110 б. (Луганська, Дніпропетровська, Донецька, Кіровоградська, Миколаївська обл., АР Крим);

2 група = 100 б. (Полтавська, Закарпатська, Черкаська обл.);

3 група = 90 б. (Запорізька, Сумська, Житомирська, Вінницька, Тернопільська обл.);

4 група = 80 б. (Хмельницька, Волинська, Івано-Франківська обл.);

5 група = 70 б. (Київська, Харківська, Львівська, Одеська обл.).

Якщо розглядати забезпеченість регіонів окремими видами природних ресурсів, то ця градація буде дещо змінена.

Господарські комплекси економічних районів України характеризуються значними відмінностями. За потужністю виробничого потенціалу їх можна розташувати у такій послідовності: Донецький, Придніпровський, Північно-Східний, Центральний, Причорноморський, Карпатський, Подільський економічні райони.

Донецький економічний район один із високорозвинених районів, де співвідношення промисловості й сільського господарства за випуском товарів і послуг складає 10:1. В загальнодержавному поділі праці основні галузі економіки району характеризуються такими коефіцієнтами локалізації:

- промисловість – 1,37;

- сільське господарство – 0,45;

- транспорт і зв’язок – 0, 71.

Галузі спеціалізації Донецького району:

- ПЕК (теплоенергетика);

- металургія (неповного циклу);

- машинобудування (всі галузі);

- будівельна (цементна промисловість);

- хімічна (практично всі галузі);

- легка промисловість (текстильна і швейна);

- сфера послуг.

Дата добавления: 2014-01-11