Фінансові інструменти

Фінансові інструменти – це товари та послуги фінансових інститутів, що стають доступними для клієнтів завдяки супутнім та підтримуючим товарам.

Класифікація фінансових інструментів

В якості класифікаційних ознак беруть ціноутворення на фінансовий інструмент та строк виконання контрактів.

Виходячи із першої ознаки фінансові інструменти класифікують на реальні (основні, базові) ціни або курси на які визначаються на ринку через взаємодію попиту й пропозиції, та похідні, ціни на які є похідними від цін базового активу (derivative instruments). За другою ознакою фінансові інструменти поділяються на інструменти з негайною поставкою – касові або спотові (spot, cash) та строкові інструменти (termine instruments), оскільки є контрактами на купівлю-продаж базових фінансових інструментів у майбутньому за цінами або курсами погодженими у момент укладання таких контрактів.

Фінансові інструменти, які сьогодні широко використовують у зарубіжній практиці можна поділити на п’ять груп:
1. Часткові цінні папери (акції та сертифікати інвестиційних фондів).

2. Боргові зобов’язання (облігації, казначейські зобов’язання, комерційні папери, векселі, депозитні сертифікати).

3. Похідні фінансові інструменти (форварди, ф’ючерси, свопи, опціони).

4. Гібридні інструменти (конгломерати простих інструментів, наприклад гібрид процентних та валютних інструментів).

5. Синтетичні інструменти (опціон на ф’ючерсний контракт, двовалютна облігація, синтетична акція тощо).

Поняття акції

Акція (chare) – цінний папір, що засвідчує участь володаря у капіталі ділової одиниці бізнесу, що має статус юридичної особи у формі корпорації – акціонерного товариства.

Акція – це частка акціонера (chares of stock) у всьому, що має компанія, його узаконене право на частину капіталу, майна, доходу.

Акція – це єдиний вид цінних паперів, що за певних умов дозволяє збільшити свої капітали, захищати їх від інфляції. Акція – це одночасно боргове зобов’язання корпорації перед її акціонерами та титул власності.

Види акцій

Акції бувають іменними чи на пред’явника залежно від способу передачі акції від одного акціонера до іншого, звичайні (common stock) і привілейовані (preferred stock), залежно від права участі в управлінні корпорацією.

Емісія акцій здійснюється у таких випадках:

· при акціонуванні акціонерного товариства;

· при реорганізації існуючої компанії в акціонерне товариство (наприклад, в процесі приватизації);

· при змінах статутного фонду існуючого акціонерного товариства.

Фундаментальні якості й ознаки акції:

· акція – це титули власності на майно акціонерного товариства, але не позика;

· відсутність кінцевого строку погашення; у класичному понятті, акція – це негасимий цінний папір;

· обмежена відповідальність. Інвестор не може втратити більше ніж він вклав в акцію. Інвестор не відповідає за зобов’язаннями акціонерного товариство в цілому, це положення стало діяти з початку XIX-го століття.

· акція неділима – права, котрі вона представляє є неподільними.

Привілейовані акції дають їх володарям право на:

· дивіденди на привілейовані акції, як правило, встановлюються за фіксованою ставкою, розмір дивіденду, виражений у відсотках до номіналу акції;

· дивіденди на привілейовані акції виплачуються до виплати дивідендів за звичайними акціями;

· володарі привілейованих акцій мають право на першочергове отримання певної частки активів товариства при його ліквідації.

Привілейовані акції бувають таких видів:

1. Кумулятивні привілейовані акції.

2. Некумулятивні привілейовані акції.

3. Привілейовані акції з долею участі.

5. Привілейовані акції з коректованою ставкою дивідендів.

6. Відкликані привілейовані акції.

До боргових цінних паперів належать:

· облігації (державні та корпоративні);

· казначейські зобов’язання та векселі;

· депозитні сертифікати банків;

· векселі.

Боргові цінні папери класифікують за такими ознаками:

1) терміни існування боргового зобов’язання (короткострокові, середньострокові, довгострокові);

2) характер отриманого доходу (процентні, дисконтні);

3) забезпеченість повернення суми боргу тощо (забезпечені іншими ліквідними активами та незабезпечені).

Визначення боргових цінних паперів:

Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання щодо відшкодування йому номінальної вартості цього паперу у передбачені строки з виплатою фіксованого проценту.

Вексель – встановлена законом форма боргового зобов’язання про безумовне повернення боргу.

Депозитний сертифікат – письмове свідчення банку щодо депонування номінальної суми позики з умовою її повернення у вказані у сертифікаті строки з виплатою твердо фіксованих відсотків доходу, нарахованих на номінал.

У біржову торгівлю включено позабіржові та екзотичні інструменти:

· процентні, валютні та свопи на доходи

· свопи на енергоносії

· форварди, форварди з правом дострокового виконання, форварди з заміною базового активу на акції фондової біржі, форварди на золото та державні облігації, угоди про майбутню процентну ставку

· Екзотичні опціони, наприклад, бар’єрні

· Дельта-нейтральні торговельні стратегії

Дата добавления: 2014-01-11