Різовиди пам'яті

За способом запам'ятовування:

- мимовільна

- довільна

Про мимовільну пам'ять говорять тоді, коли щось запам’ятовується й відтворюється без спеціальної мети його запам’ятати або пригадати. Мимовільна пам’ять є продуктом діяльності, не спрямованої безпосередньо на запам’ятовування цього матеріалу. Утримання та відтворення матеріалу відбувається без мети його утримати чи відтворити. Мимовільна пам'ять здійснюється без мети, без вольового зусилля запам’ятати і відтворити. Вона завжди є наслідком певної практичної діяльності людини, тому її результативність визначається способом організації цієї діяльності

Мимовільна пам'ять починає працювати тоді,коли людина намагається,наприклад,зрозуміти матеріал,і через певний проміжок часу він запам’ятовується,в ньому визначаються внутрішні і зовнішні зв’язки. Цю особливість мимовільної пам’яті з успіхом використовують в усіх методах активного навчання.

Довільна пам'ять передбачає наявність чітко визначеної мети щось запам’ятати,відтворити,пригадати. Головним знаряддям цієї пам’яті є мова: людина використовує слово як самоінструкцію для запам’ятовування та відтворення. Розвиток довільної логічної пам’яті вимагає не тільки накопичення знань,а й оволодіння певною системою розумових операцій. Мимовільна і довільна пам'ять являють собою два послідовних етапах розвитку пам’яті. Мимовільна пам'ять генетично є першим видом, вона без спеціальних зусиль збагачує наш досвід. Довільна пам'ять дає людині керувати мнемічними діями.

За змістом запам'ятовуваного:

- Образна

- Словесно- логічна

- Рухова

- Емоційна

Образна пам'ять виявляється в запам’ятовуванні образів уявлень предметів, явищ, властивостей їх. Залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об’єкти для їхнього запам’ятовування, образна пам'ять буває зоровою, слуховою, дотиковою, нюховою. Якщо зорова і слухова пам'ять зазвичай добре розвинені і відіграють провідну роль в життєвому орієнтуванні всіх нормальних людей, то дотикову, нюхову і смакову пам'ять у відомому сенсі можна назвати професійними видами: як і відповідні відчуття, ці види пам'яті особливо інтенсивно розвиваються у зв'язку із специфічними умо вами діяльності. Образна пам'ять особливо розвинена у людей «художніх» професій/

Фізіологічним підґрунтям образної пам’яті є тимчасові нервові зв’язки першосигнального характеру.

У образній пам’яті ми оперуємо образами, уявленнями різного ступеня складності: образами поодиноких предметів, уявленнями про спільні їх зовнішні властивості.

Змістом словесно –логічної пам'яті є думки, поняття, судження, умовисновки, що відображають предмети і явища в їх загальних властивостях, істотних зв’язках і відношеннях. Думки не існують без мови, тому пам'ять і називають не просто логічною, а словесно –логічною памяттю. Вона тісно пов’язана з мисленням і мовою людини і розвивається разом з розвитком їхнього змісту. Словесно – логічна пам'ять формується в процесі психічного розвитку людини на основі образної. Характерними її рисами є точність відтворення і значна залежність від волі.

Словесно-логічна пам¢ять – це не просто запам¢ятовування, а переробка словесної інформації, виділення з неї найбільш суттєвого, відхилення від другорядного, несуттєвого, і збереження в пам¢яті не безпосередньо сприйнятих слів, а тих думок, які ними виражені.

Рухова пам’ять полягає в запам’ятовуванні і відтворенні людиною своїх рухів. Запам’ятання і відтворення даних рухів має місце в різних видах ігрової, навчальної, виробничої, спортивної та іншої діяльності людини. Рухова пам'ять є однією з умов утворення різноманітних умінь та навичок, засвоєння усної та письмової мови, що необхідній у навчальній, трудовій та інших різновидах діяльності людини. Рухова пам'ять ґрунтується на тимчасових нервових зв’язка, як першосигнального, так і другого сигнального характеру. Вон а є однією з умов утворення різноманітних умінь і навичок, необхідних у навчальній, трудовій та іншій діяльності людини.

Емоційна пам’ять полягає в запам’ятовуванні і відтворенні людиною своїх емоцій, почуттів. Безпредметних емоцій, тобто не пов’язаних з чим – небудь, не буває. Тому і запам’ятовуються емоції не самі по собі, не в “чистому вигляді, а разом з об’єктами, що їх викликають. Важливу роль в їхньому запам’ятанні відіграє мова. З допомогою слів людина усвідомлює свої почуття і завдяки цьому краще їх запам’ятовує і відтворює. Відомо, що для того,щоб викликати у себе раніш пережите почуття, необхідно пригадати те, чим воно було викликане в свій час. Цю особливість відтворення емоцій враховують в порадах артисту, як викликати у себе потрібну емоцію. В.М.Мясищев, досліджуючи стійкість емоційної пам’яті, з’ясував, що точність запам’ятовування учнями картинок, які їм показують, залежить від емоційного ставлення до них – позитивного, негативного чи байдужого. За позитивного ставлення вони запам’ятали всі 50 картин, за негативного – тільки 28, а за байдужого – всього 7 картин. Емоційна пам’ять вирізняється тим,що майже ніколи не супроводжується ставленням до відновленого почуття як до спогадів про почуття, раніше пережите.

Залежно від часу закріплення і зберігання матеріалу пам'ять поділяють на

- сенсорну,

Дата добавления: 2014-01-11