Джерела та види забруднення підземних вод

План

МОНІТОРИНГ ЗАБРУДНЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ВОД

Представлення результатів моніторингу забруднення ґрунтів

Інформація про забруднення ґрунтів пестицидами і важкими металами подається у такому вигляді: піврічна довідка включає матеріали обстеження за перше півріччя, річна - за весь рік і друге півріччя.

Звіт про стан забруднення ґрунтів пестицидами складається з декількох розділів: вступ містить відомості по регіонах, назву і кількість обстежених господарств, принципи їх вибору, частка обстеженої території в районі, загальна кількість проаналізованих проб, вид робіт, тимчасові або режимні спостереження, аналітичні роботи. У спеціальних таблицях наводяться відомості про застосування пестицидів в господарствах, що обстежуються за звітний і минулі роки. Дається стисла характеристика ґрунтів, клімату, рельєфу, рослинності, метеорологічна характеристика. Для кожного пестициду складається окрема таблиця: середній вміст залишкових кількостей, кількість проб і сезон відбору, найменування господарств, де кількість забруднення перевищує ГДК; кількість пестицидів в частках ГДК. Наприкінці звіту приводяться основні результати і висновки.

Для інтерпретації аналітичних даних результати досліджень наносять на карти і розрізи. При дослідженні забруднення ґрунтів важкими металами складаються спеціальні ґрунтотехнохімічні карти. На них представляються типи, підтипи, види і різновиди ґрунтів, а також міра їх забрудненості.

При обробці значного числа аналітичних даних забрудненості ґрунтів необхідно застосовувати методи математичної статистики. Серед інших методів перспективне використання частотних розподілів, які в багатьох випадках дозволяють визначати природний фон і підтвердити наявність аномалій.

Питання для самоконтролю

1. Назвіть антропогенні причини деградації ґрунтів.

2. На якій період створюються постійні пункти спостережень при дослідженні забруднення ґрунтів пестицидами?

3. Яким методом проводиться відбір зразків ґрунту?

4. Які спеціальні карти складаються при дослідженні забруднення ґрунтів важкими металами?

5. Де розміщуються пункти спостережень та контролю за забрудненням ґрунтів важкими металами?

6. У якому шарі треба проводити відбір проб ґрунту на ріллі?

7. Які існують програми спостережень за забрудненням ґрунтів важкими металами?

Література

[1], [2], [7], [8], [9].

3.1 Джерела та види забруднення підземних вод.

3.2 Критерії якості підземних вод.

3.3 Організація моніторингу забруднення підземних вод.

Підземні води (ПВ) - всі води, які знаходяться під поверхнею землі в зоні аерації та насичення в прямому контакті з родючими ґрунтами і підґрунтями. ПВ є найважливішим ресурсом літосфери, необхідним для функціонування і розвитку людського суспільства.

Найбільший інтерес представляють прісні, мінеральні, термальні і промислові ПВ. Прісні ПВ мають мінералізацію менш 1 г/дм³ і використовуються для господарсько-питного водопостачання, для технічних потреб, іригаційних цілей і т.д. До мінеральних лікувальних ПВ відносяться води з підвищеним вмістом фізіологічно активних мінеральних, органічних і газових компонентів. Їх фізіологічно активні речовини обумовлені підвищеною мінералізацією і співвідношеннями між основними іонами або вмістом “специфічних” компонентів (I, Br, B, Fe, H₂S, CO₂, H₂Si₃ і т.д.). До термальних ПВ відносяться води з підвищеною температурою; нерідко вони збагачені фізіологічно активними компонентами (термомінеральні води). Для одержання геотермальної енергії використовуються: низкопотенційні (20-100^оС) – для теплотехнічних потреб; середньопотенційні (100-150^оС) – для теплопостачання; високопотенційні (більш 100^оС) – для вироблення електроенергії. До промислових ПВ відносяться високомінералізовані води глибокозалягаючих водоносних горизонтів, з яких добувають Na, Cl, NaCl, I, Br, B, Li і ін. У світі з підземними водами добувається 90% брому, 85% - йоду, 30% - повареної солі, сульфіду натрію, літію, 25% - магнію і т. д. (від загального видобутку).

Забруднення ПВ - прямий чи непрямий скид речовин чи енергії в ПВ, який спричиняє ризик для здоров'я людей, шкоду живим ресурсам та водним екосистемам, або заважає використовувати воду в інших законних цілях. Прямий скид - вне­сення в підземні води ЗР без фільтрації крізь родючий ґрунт чи підґрунтя; непрямий скид - внесення в підземні води ЗР після фільтрації крізь родючий ґрунт чи підґрунтя. Забруднення ПВ викликає зміну якості води порівняно з нормами якості води по видах водокористування (господарсько-питне, іригаційне, технічне, бальнеологічне, промислове, теплоенергетичне), яка робить воду частково чи повністю непридатною до використання за призначенням. Причинами забруднення ПВ можуть бути: складування різних відходів на земній поверхні, рідких відходів в різних накопичувачах, експлуатація водоносного горизонту (ВГ) тощо. Чималий техногенний вплив на ПВ має місце при пошуках, розвідці, експлуатації, транспортуванні і переробці багатьох корисних копалин.

Забруднюючі речовини викликають такі види забруднень: хімічне, бактеріальне (мікробне), теплове та радіоактивне.

Хімічне забруднення. Хімічне забруднення відбувається в результаті проникнення майже всіх ЗР, за винятком теплообмінних вод та радіоактивних речовин, але основну роль відіграють промислові відходи. Хімічне забруднення звичайно проявляється у збільшенні, порівняно з фоном, мінералізації, макро­- і мікрокомпонентів, у появі невластивих їм мінеральних та органічних сполук, в збільшенні їх вмісту у часі. Найчастіше у забруднених водах зустрічаються Cl^-, SO₄^2-, Ca²⁺, Mg²⁺, Fe²⁺, Fe³⁺, F^-, NO^-, нафтові вуглеводні, феноли, органічні сполуки, важкі метали. Серед антропогенного хімічного забруднення ПВ найбільш поширеними є нафтове, хлоридне, нітратне; забруднення важкими металами. Хімічне забруднення інколи супроводжується зміною органолептичних властивостей і температури води.

Бактеріальне забруднення. Під бактеріальним забрудненням (мікробним) розуміється збільшення вмісту у ПВ порівняно з природним фоном санітарно-­показових мікроорганізмів. Особливе значення для мікробіологічної характеристики води має загальна кількість бактерій і кількість кишкових паличок. Бактеріальне забруднення зазвичай носить тимчасовий і локальний характер.

Теплове забруднення. Виявляється у підвищенні температури ПВ порівняно з фоном. Зміни температури викликає і зміну хімічного складу та органолептичних властивостей ПВ, що відзначається у районах функціонування АЕС та ТЕС, під час скиду нагрітих стічних вод. У населених пунктах формується “острів тепла”, як у атмосфері, так і у ПВ; найчастіше він відзначається у ГВ. При підвищенні температури від 15^оC до 25^оС токсичність деяких елементів збільшується, зокрема Zn - у 3 рази.

Антропогенні (техногенні) джерела забруднення ПВ виникають в результаті господарської діяльності людей, у тому числі прямого чи непрямого впливу на склад та інтенсивність природного забруднення й поділяються на:

1) неочищені або недостатньо очищені виробничі й комунально-побутові стічні води;

2) поверхневі стічні води;

3) дренажні води;

4) аварійні скиди й переливи стічних вод;

5) фільтраційні витоки речовин із ємностей, трубопроводів та ін.;

6) тимчасові викиди у атмосферу (пил, аерозолі), які осаджуються на поверхні землі та водних об'єктах;

7) нерегламентовані викиди й скиди (нафтопродуктів, пестицидів, добрив тощо);

8) промислові майданчики підприємств, місця зберігання й транспортування продукції й відходів виробництва;

9) звалище комунальних та побутових відходів (в основному твердих побутових відходів). Антропогенним джерелом забруднення ПВ є населений пункт у цілому (гідрогеохімічна аномалія, “острів тепла”).

Антропогенні джерела забруднення ПВ можуть бути поділені за походженням: індустріальні, промислові, сільськогосподарські, комунальні, транспортні, урбанізовані.

Усі джерела за їх конфігурацією у просторі поділяються на:

1) місцеві - площа (F) < 100 км², довжина (L) < 20 км;

2) обмежено-регіональні - F = 100-1000 км², L = 20-200 км;

3) регіональні - F > 1000 км ², L > 200 км.

Джерела забруднення поділяються за ступенем обумовленого ними забруднення ПВ:

1) помірного забруднення від фонових – фон - 1 ГДК;

2) джерела значного забруднення - 1-10 ГДК;

3) джерела екстремального забруднення - більше 100 ГДК.

Основними джерелами зосередженого (локального) забруднення ГВ звичайно є численні полігони і неорганізовані смітники промислових, сільськогосподарських та побутових відходів, різноманітні накопичувачі рідких відходів, місця скиду вод нафтових родовищ на рельєф місцевості, витікання НП із різноманітних ємностей та ін. Джерелами лінійного забруднення ҐВ є малі річки, які піддаються інтенсивному техногенному забрудненню, що впливає на концентрацію ЗР, особливо в періоди маловоддя. Лінійне забруднення може мати місце і при витоках з каналізаційної мережі. Інфільтрація забруднених стічних і річкових вод призводить до погіршення якості ҐВ, появи як природних (SO₄^2-, Cl ^-, підвищення суми мінеральних речовин), так і типових антропогенних компонентів (СПАР, пестициди тощо). Основним джерелом площового (дифузного) забруднення ҐВ є сільгоспвиробництво.

Дата добавления: 2014-01-11