Транспонування

Транспонування - це перенесення твору або його частини з однієї тональності в іншу без змін. Якщо транспонування робиться письмово, то порядок дій такий:

1.Визначається тональність оригіналу, з якої буде зроблене транспонування

2.Визначається тональність, в яку треба транспонувати твір, та інтервал між тонікою оригінала та обраною тональністю. Іноді може бути корисним спочатку визначити, на який інтервал вгору або вниз бажаємо зробити транспонування і по ньому визначити майбутню тональність.

3.Виставляються ключові знаки нової тональності і кожна нота твору переноситься на однаковий інтервал зі збереженням його тонової структури. Знаки, які стоять при ключі, повторювати не треба, випадкові знаки при збереженні тонової структури інтервалу, на якій відбувається транспонування, будуть відбудовуватись автоматично.

При транспонуванні на хроматичний півтон треба ключові знаки останньої тональності замінити ключовими знаками тональності, яка буде мати відстань на півтон вгору або вниз. Всі ноти залишаються на своєму місці. Випадкові знаки замінюються за принципом підвищення або зниження.

Транспонування через зміну ключа.

Цей спосіб розрахований на те, щоб ноти залишалися на своєму місці. Для його виконання необхідно виконати такі дії:

1.На нотному стані розшукується місце, на якому має бути тоніка.

2.Визначається тоніка майбутньої тональності, до якої треба транспонувати.

3.Ключ повинен співпадати з новим значенням цієї ноти.

4.Виставляються ключові знаки нової тональності.

5.Випадкові знаки повинні зберегти своє підвищене або знижене значення. Цей спосіб використовується для транспонування в процесі виконання твору.

Транспонування використовується для різних потреб:

1. При складанні музики відносно малі побудови часто повторюються з транспонуванням вгору або вниз на той чи інший інтервал.

Завдяки цьому створюється секвенція з модуляцією, ланцюги якої знаходяться в різних тональностях. Дуже часто музика, яка повторюється після свого першого проведення транспонується.

2.При грі на деяких музичних інструментах (валторна, труба, кларнет) іноді виникає необхідність транспонування. Раніше, труба та валторна, які не мали механізму регуляції звукової висоти, мали дуже обмежену кількість звуків. Тому для гри в різних тональностях треба було змінити стрій інструменту. Зараз ці інструменти удосконалені і на них можна виконувати музику у всіх тональностях без зміни строю. Ноти старих творів друкуються без змін (з усіма відміненими сучасною практикою настрою інструментів). Таким чином і виникає необхідність транспонування на сучасних інструментах партій, написаних в свій час для інших строїв.

3. Деякі з використаних зараз інструментів автоматично транспонують (валторна на ч.5 вниз, кларнет на б.2 або м.3 вниз і т.д). Тому, коли пишуть партію для одного з таких інструментів, то нотний запис транспонується на інтервал транспорту самого інструмента, але в інший бік.

4. Вокальні твори для голосу з акомпанементом (романси, пісні), які були створені для визначеного голосу (наприклад, високого), завдяки транспонуванню підходять для іншого (середнього, низького) і стають зручними для виконання. Теж саме іноді роблять з інструментальними творами, якщо їх перекладають для інших прийомів виконання (наприклад, фортепіанну п'єсу для оркестру або духового інструменту з фортепіано тощо), тому що в оригінальній тональності воно або зовсім не може виконуватись, або дуже незручне при виконанні.

Транспонування допомагає в роботі з піснями та поспівками шкільного репертуару. Це надає можливість розвивати дитячий голос, вокально-хорові навички, дихання, артикуляцію тощо в зручному діапазоні.

Дата добавления: 2014-01-11