Постановка задач, розроблення алгоритмів, одержання вихідної інформації

Зведений синтетичний облік.

Облік витрат на виробництво.

Призначення комплексу задач: визначення фактичної собівартості обсягу витрат на виробництво.

Вихідна інформація: витрати на виготовлення продукції.

Вхідна інформація: поопераційні трудові й матеріальні витрати.

Призначення комплексу задач: рознесення за рахунками, субрахунками господарських операцій, складання зведених звітних документів, «Головної книги», «Сальдово-обігової відомості», бухгалтерського балансу.

Вихідна інформація: баланс, сальдо за рахунками на кінець звітного періоду, обороти за дебетом і кредитом рахунків.

Вхідна інформація: сальдо за рахунками на початок звітного періоду, рух засобів на рахунках.

Детально автоматизацію розв’язання облікових задач ми розглянемо в наступних темах.

Одним із найважливіших етапів, який виконується з активною участю користувача, є постановка та алгоритмізація задачі для автоматизованого розв’язання. Постановка задачі інформаційної системи — це важлива та достатня сукупність знань із конкретної задачі інформаційної системи. Результати подаються у вигляді документа «Опис постановки задачі». Відповідно до держстандарту РД 50 — 34. 698 — 90 цей документ уміщує такі розділи:

ü Опис постановки задачі (комплексу задач)

ü Характеристика комплексу задач:

ü призначення комплексу задач;

ü перелік об’єктів, у процесі управління якими вирішується комплекс задач;

ü періодичність і тривалість розв’язання;

ü умови, за яких припиняється розв’язання комплексу задач автоматизованим способом;

ü зв’язки даного комплексу задач з іншими комплексами;

ü посади осіб та найменування підрозділів, що визначають умови та часові характеристики конкретного розв’язання задачі;

ü розподіл дій між персоналом і технічними засобами в різних ситуаціях розв’язання комплексу задач.

Вихідна інформація.

2.1. Перелік та опис вихідних повідомлень. У табл. описують вихідні повідомлення та масиви, що формуються під час рішення задач. Приклад наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

ПЕРЕЛІК ТА ОПИС ВИХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

Назва	Ідентифікатор	Форма подання	Періодичність видачі	Термін видачі	Одержувач інформації

2.2. Перелік та опис структурних одиниць інформації вихідних повідомлень, що мають самостійне смислове значення.

3. Вхідна інформація.

3.1. Перелік та опис вхідних повідомлень. Приклад наведено в табл. 5.2.

Таблиця 5.2

ПЕРЕЛІК ТА ОПИС ВХІДНИХ ПОВІДОМЛЕНЬ

Назва	Ідентифікатор	Форма представлення	Термін і частота використання

3.2. Постановка економічної задачі автоматизованого розв’я­зання супроводжується алгоритмом, що відображає логіку розв’язання задачі та спосіб формування вихідних даних.

Документ «Опис алгоритму» (РД 50 — 34.698 — 90) вміщує:

3.2.1. Математичний опис. Математичний опис подається за допомогою формул розрахунків.

3.2.2. Перелік масивів інформації, що використовуються в процесі реалізації алгоритму та в результаті його реалізації для видачі вихідних повідомлень (машинограм, відеокадрів) формується їх опис.

Приклад опису масиву подається в табл. 5.3.

Таблиця 5.3

ПЕРЕЛІК МАСИВІВ ІНФОРМАЦІЇ

Назва реквізиту	Ідентифікатор реквізиту	Тип поля	Значність

3.2.3. Алгоритм розв’язання. У цьому підрозділі дається структурна схема алгоритму з посиланням на послідовність етапів обчислень.

5.5. Організація діяльності облікового апарата
в умовах функціонування автоматизованого
оброблення даних

На бухгалтерський персонал підприємства покладено виконання організаційно-методичних, контрольно-аналітичних та інформаційних функцій, які за місцем і призначенням можна об’єднати в такі групи (рис. 5.1).

Автоматизоване оброблення облікових даних докорінно змінює умови та характер роботи облікового персоналу, підвищуючи продуктивність і якість його праці, зумовлює потребу вдосконалення організаційної структури бухгалтерії та інших взаємопов’язаних структурних підрозділів підприємства.

Для цього:

розробляються відповідні документи, що регламентують діяльність (положення про бухгалтерський облік, посадові інструкції тощо), де чітко визначено склад і форми інформації, що передаватимуться, термін її передавання, відповідальність, порядок усунення розбіжностей тощо;

визначається загальне коло робіт у бухгалтерському обліку, які виконують облікові працівники незалежно від їх розподілу за ділянками обліку, та функціональних обов’язків працівників, які відповідають за конкретну ділянку.

Складність управління діяльністю апарата облікового процесу в умовах автоматизації зумовлюється наявними тісними інформаційними зв’язками облікових задач із задачами інших підрозділів, і полягає в потребі чіткого розподілу функцій облікового персоналу та забезпечення взаємодії з персоналом управлінських і виробничих підрозділів.

Рис. Склад і характеристика основних функцій
облікового персоналу

Зміст інформаційних взаємозв’язків залежить від особливостей підприємства, а їх організація — від ступеня автоматизації бухгалтерського обліку.

Утворення бази облікових даних на сформованій у системі інформації дає можливість виконувати, крім облікових, контрольні, аналітичні та аудиторські функції, а бухгалтерський персонал несе повну відповідальність за сформовану інформацію, контролює достовірність і правильність її використання іншими користувачами. В умовах автоматизованого оброблення облікових даних організаційно-методичні функції бухгалтерського обліку передбачають виконання таких робіт:

1. розроблення та впровадження заходів удосконалення організації облікового процесу та ведення бухгалтерського обліку;

2. методичне керівництво та контроль за діяльністю посадових осіб структурних підрозділів, пов’язаних з організацією та веденням бухгалтерського обліку;

3. методичне керівництво з організації та ведення бухгалтерського обліку у виробничих (структурних) підрозділах;

4. методичне керівництво з організації внутрішньогосподарського обліку в межах підприємства;

5. забезпечення контролю терміну надання відповідної інфор­мації структурними підрозділами;

6. методичне керівництво організацією внутрішнього аудиту в конкретних підрозділах та на підприємстві в цілому;

7. організація підготовки та проведення інвентаризації;

8. методичне керівництво організацією моделювання облікових даних для забезпечення управлінських функцій;

9. методичне керівництво організацією аналізу фінансово-господарської діяльності в цілому на підприємстві та в окремих підрозділах.

В умовах автоматизованого оброблення даних інформаційні функції бухгалтерського обліку забезпечують облікові працівники завдяки виконанню таких робіт:

1. збирання, реєстрація та передавання даних первинного обліку здійснених господарських операцій;

2. участь у збиранні, реєстрації та передаванні даних первинного обліку господарських операцій, що здійснюються та оформляються окремими структурними одиницями підприємства;

3. аналіз та коригування первинної інформації;

4. формування електронної нормативно-довідкової інформації та її коригування;

5. автоматизований контроль введеної інформації;

6. формування інформації в регламентному режимі та режимі запиту;

7. контроль та аудит результатної інформації на предмет її повноти та достовірності;

8. пошук помилок і неточностей в обліковій інформації, їх усунення;

9. аудит правильності складання періодичної та річної звітності;

10. використання наявної інформаційної бази обліку для надання працівникам підприємства довідок та пояснень за розрахун­ками господарських операцій;

11. архівування облікової інформації.

Дата добавления: 2014-01-11