Можливі результати при порушенні цілісності системи

Форми організацій. Класифікація організацій.

Аспекти організаційного порядку.

Промислова організація як відкрита система

®

Вхідні матеріали, капітал, труд

Технічна переробка (перетворення сировини в готовий продукт)

Результати – готова продукція

Споживачі

®

®

®

®

®

Регулювання

­¯

Лобіювання

Захист інтересів споживачів

У Р Я Д

¯

Отримання доходу

Повернення кредитів

Фінансові органи

Заробітна платня

Робоча сила

Платежі кредиторам

Постачальники

Кожна організація повинна володіти всіма ознаками системи.

Якщо випадає хоча б один із них, це призводить до ліквідації організації.

Отже, системний характер організації – це необхідна умова її діяльності.

Ознака, що відсутня	Можливий результат діяльності організації
Відсутня множина елементів системи	Недостатньо ресурсів, не всі складові технологічного процесу є в наявності
Відсутня єдність головної мети у всіх елементів	Відсутність єдиної згуртованої команди
Відсутні зв’язки між елементами системи	Кожний елемент організації буде відокремлений від спільної справи (відсутня можливість прояву закону синергії)
Відсутня відносна самостійність елементів системи - персоналу	Відсутність можливості прояву творчого підходу (не реалізується потреба в самовиразі, самовиявленні, самовдосконаленні)
Відсутність чітко вираженого управління	Наявність хаосу та анархії у виробничій діяльності

Зазвичай розрізняють чотири форми організації:

- юридична особа – зареєстрована в державному органі, має печатку і розрахунковий рахунок у банку, наприклад, ТОВ (рос. ООО), АО (рос. АТ); має у власності або в оперативному управлінні відокремлене майно; відповідає по своїм зобов’язанням цим майном; може від свого імені придбавати і здійснювати майнові та особисті немайнові права; виконує обов’язки; має самостійний баланс або кошторис (рос. - смета); може бути істцом і відповідачем у суді;

- неюридична особа – організація, яка не має або не виконує якихось із цих пунктів: - а) неюридична особа, яка не зареєстрована в державному органі – підрозділ юридичної особи,просте товариство, ряд об’єднань організацій;

- неюридична особа, яка зареєстрована в державному органі – підприємець без утворення юридичної особи;

- нефор­мальна організація громадян.

Загальні риси для усіх форм організації:

- наявність принаймні однієї людини;

- наявність хоча б однієї цілі, спрямованої на задоволення потреб або інтересів людини або суспільства;

- отримання доданого продукту в різних формах (матеріальної, духовної, інформаційної).

Діяльність будь-якої організації містить перетворення ресурсів, основні з яких:

- потенціал робітників, фінанси;

- будови і обладнання;

- технологія, матеріали та інформація.

Організації можуть бути:

І. Урядові і неурядові. Статус урядової організації надається офіційними органами влади (вони мають різні привілеї, пільги і жорсткі обов’язки). До неурядових належать усі інші організації, які не мають такого статусу.

ІІ. Комерційні (господарські товариства, виробничі кооперативи, державні і муніципальні унітарні / не мають права власності на закріплене за ними майно/ підприємства) і некомерційні (споживчі кооперативи, суспільні та релігійні організації, благодійні та інші фонди, установи, заклади).

Мета комерційних організацій – отримання максимального прибутку в інтересах засновників (рос. – учредителей), а некомерційних – задоволення потреб суспільства, причому прибуток йде на розвиток організації.

Господарські товариства реалізуються в таких організаційних формах: асоціація, картель, банк, біржа, венчур, комбінат, компанія, конгломерат, кондомініум, консорціум, концерн, концесія, кооператив, корнер, корпорація, товариство, об’єднання, підприємство, пул, синдикат, тендер, траст, трест, фінансово-промислова група (ФПГ), фірма, фонд, франчайз, холдінг.

Наприклад, банк може бути державною організацією у формі акціонерного товариства закритого типу. Компанія може бути приватною організацією у формі товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ).

Корпорація (акціонерне товариство – АО) – це організація (союз О-й), створена для захисту інтересів і привілеїв її учасників і утворююча самостійну юридичну особу.

(В АО уставний капітал розподілений на певну кількість акцій, які засвідчують обов’язкові права акціонерів відносно товариства).

Холдинг – О-я,яка володіє контрольними пакетами акцій інших компаній з метою їх контролю і управління.

Біржа – державна або приватна О-я, що надає приміщення, гарантії, розрахункові та інформаційні послуги для угод з цінними паперами або товарами і отримує за це комісійні від угод. Товарна біржа організує оптову торгівлю масовими товарами; Фондова біржа - цінними паперами, золотом, валютою.

Банки:

- банк-емітент – випускає в обіг гроші, цінні папери, платіжно-розрахункові документи;

- банки-кореспонденти – виконують на основі договорів доручення іншим банкам по платежам і розрахункам через спеціально відкриті рахунки;

- іпотечний банк – видає довгострокові грошові позики під залог нерухомого майна, випускає закладні листи.

Консорціум – одна із форм об’єднань, що створюються на основі угоди між декількома банками, підприємствами, компаніями, фірмами, науковими, центрами, державами для спільного проведення крупних фінансових операцій по розміщенню позик (займов), акцій або здійснення науково - і капіталомістких проектів, зокрема міжнародних (часто у формі ТОВ).

Джобер – фірма, що скупає окремі крупні партії товарів для швидкого перепродажу.

Конгломерат – організаційна форма об’єднання підприємств, яка виникає в результаті злиття різних фірм, незалежно від їх горизонтальних і вертикальних зв’язків.

Картель – організаційна форма об’єднання підприємств однієї галузі, при утворенні якої її учасники не втрачають виробничій і комерційній самостійності; між ними заклечається угода по ряду питань: ціни на продукцію, квоти, розмежовування ринків збуту, умови найму робочої сили тощо (насамперед, щодо збуту продукції)

Синдикат – організаційна форма об’єднання, особливістю якої є укладання угоди між підприємствами однієї галузі промисловості по контролю над збутом продукції і закупівлею сировини з метою отримання монопольного прибутку.

Трест – об’єднання власності і управління підприємств однієї або декількох галузей, які повністю втрачають виробничу і комерційну самостійність. (Підприємці - власники стають його акціонерами).

Фонд – це О-я, утворення громадянами і/чи юридичними особами з якимось суспільно корисними цілями на основі добровільних внесків; Може займатися підприємницькою діяльністю, створюючи для цього господарчі товариства.

Споживчий кооператив - об’єднання громадян і юридичних осіб з метою задоволення матеріальних та інших потреб його учасників; (вони вносять паї).

Асоціації і союзи – некомерційні о-і, утворені групою комерційних або некомерційних о-й для координації і захисту своїх майнових та інших інтересів (члени о зберігають самостійність і права юр.особи, несуть субсолідарну відповідність по обов’язкам О.)

Асоціація – об’єднання організацій по технологічнім ознакам.

Концерн ( синонім група_ – довгострокове договірне об’єднання ряду організацій транспорту, промисловості, банків, рекламних агентств та інших для формування системного технологічного ланцюга «виробництво – збут – виробництво – збут». Керівник – найбільша О-я цієї системи; Кожна О-я зберігає свою юридичну, фінансову і комерційну самостійність.

ФПГ – об’єднання типу концерну, взяте під опіку державою на певний строк, щоб створити міцну базу для задоволення стратегічних потреб суспільства.

ІІІ. Бюджетні (працюють на державні кошти, звільнені від сплати багатьох податків, зокрема ПДВ /рос. – НДС/) і небюджетні (самі шукають джерела фінансування). Багато організацій прагнуть залучити для свого розвитку як бюджетні, так і не бюджетні кошти.

IV. Суспільні (діють на основі задоволення потреб своїх членів, тобто у внутрішньому середовищі, – профспілки) і господарські (для задоволення потреб та інтересів людини і суспільства в зовнішньому для організації середовищі).

V. Формальні (юр. або неюр. особи, зареєстровані у встановленому порядку) і нефор­мальні (незареєстровані)організації. Формальні утворюються цілеспрямовано для досягнення кон­кретної мети. Це, наприклад, установа, школа, підприємство тощо. Неформальні виникають спонтанно, як результат тривалої спільної діяльності. Вони поєднують людей, близьких за поглядами, інтересами та можуть утворюватись як у складі формальних організацій, так і поза їх межами.

Окрім того, організації розрізняють за:

- галузевою належністю: промислові, сільськогоспо­дарські, транспортні, торгові тощо;

- самостійністю прийняття рішення: головні (материнські), дочірні і залежні.

Залежно від кількості задекларованих цілей організації можуть бути простими і складними. Складні мають систему взаємопов'язаних цілей.

Наприклад, корпо­рація "МакДоналдс" складається майже із 9000 самостійних підприємств, робо­та яких забезпечена підтримкою великої кількості організацій, що працюють "за кулісами", ведуть будівництво магазинів і цехів, займаються рекламою, закупів­лею продуктів, розробляють нові види продукції, контролюють якість. Кожне під­приємство корпорації "МакДоналдс" має свої плани реалізації продукції й при­бутку, плани діяльності. Однак цілі всіх цих підприємств взаємопов'язані, взає­мозалежні і взаємоузгодженні.

Підприємство як система включає технічну, техно­логічну, соціальну, економічну підсистеми, систему ор­ганізації виробництва, систему спільної праці.

Виробництво є основною функцією підприємства, яка разом із фінансуванням, маркетингом та іншими функціями забезпечує реалізацію місії підприємства.

Підприємство як організація виробни­чого призначення має наступні загальні характеристики.

1. Необхідні для діяльності ресурси: матеріально-технічні (особливості виробничого обладнання, оснащення, ін­вентарю, основних і допоміжних матеріалів, споживання енергоресурсів); технологічні (гнучкість технологічних процесів, наявність конкурентоспро­можних ідей, наукові заділи тощо); кадрові або трудові (кваліфікаційний та демографічний склад працівників, їх здатність адаптуватися до зміни цілей виробничої системи); просторові (характер виробничих приміщень, територія підприємства, кому­нікації, можливість розширення і под.); ресурси організаційної структури системи управління (характер і гнуч­кість управлінської системи, швидкість проходження управляючих впливів тощо); інформаційні (характер інформації у виробничому оточенні й зовнішньому середовищі, можливість її розширення і збільшення достовірності тощо); фінансові (стан активів, ліквідність, наявність кредитів, інвестицій тощо).

Дата добавления: 2014-01-11