П.2 Загальна характеристика проблем прийняття рішень

Лекція № 1

П.1. Мета та розвиток концепції прийняття рішень.

Метою курсу є формування систематизованих знань з основ теорії методів та моделей прийняття рішень та оволодіння методологією їх використання в галузі міжнародної інформатики.

Ще Аристотель сформулював первісний категорійний апарат і розробив концепт ухвалення рішень. Під час II Світової Війни в межах теорії дослідження операцій було достатньо повно реалізовано формальний математичний підхід.

ТПР - як наука про вибір найкращого варіанта рішень, склалась на початку 1960-х років.

Мета ТПР – раціоналізація процесу ухвалення рішень.

Ухваленню державних та міжнародних рішень здавна привертали увагу філософів. Ще Платон відзначив, що випадково сформовані рішення можуть бути дуже витратними та мати незворотні наслідки.

Аристотель виділяв два типи розумових здібностей державного керівника: теоретична мудрість та практична розсудливість, на яких ґрунтується відповідно фундаментальне та прикладне знання.

Питанню раціонального та ефективного ухвалення державних та міжнародних рішень присвячені роботи мислителів доби Відродження (Макіавеллі, Боден та інші), доби Просвітництва (Гобі, Спіноза, Руссо).

Політичні економісти 18-19 ст. (Смітт, Бентен, Курно) заклали основи теорії раціонального вибору. Тоді ж з’явився математичний підхід до ухвалення рішень, що абстрагується від специфічних особливостей.

В роботі В. Парето підручник «Політика економії» (1906 р.) викладено основні положення аналітичної теорії ігор. Фон Непман запропонував багато-секторну модель економіки з динамічною рівновагою (1917 р).

В 20-му столітті Герберт Саймон, Морз, Іваненко, Глушков багато зробили для розвитку ТПР та побудови формальних математичних методів пошуку рішень у складних середовищах.

- Кожна окрема задача ПР є елементом логічної схеми розроблення плану вирішення складної проблемної ситуації. Також між такими задачами існує багато прямих і обернених зв’язків. Тому формальна постановка задачі ПР має велику цінність, оскільки забезпечує початкові умови до розроблення нових класів методів і моделей ПР.

- Одна із найзагальніших моделей задачі ПР: Z_R = < S, S^p ,I, T^p , F^p,A,P >

S - множина можливих ситуацій

S^p - множина проблемних ситуацій (S^p < S)

I – ідентифікатор проблемної ситуації(якщо I=1 → S; є S^p , якщо I=0, то непотрібно приймати рішення)

T^{p -} множина постановок (типів) задач ПР; наприклад, максимізація, пошук Ø, умови.

F^{p -} S^p → T^{p -} відображення множини проблемних ситуацій у множині постановок.

А - множина можливих варіантів рішення

P -система переваг дицидента

Задача: обрати таке рішення з множини А, що максимально відповідає системі переваг децидента P.

P: P=<A, Q, K, F^Q , R>

Q - множина критеріїв оцінювання якості рішень

K – множина шкал критеріїв

F^Q - А→ Q відібрана множина альтернатив у множині критеріїв

R - вирішуюче правило, що дає змогу обрати найкращу альтернативу

Дата добавления: 2014-01-11