Форми організації навчання

Підходи до організації навчально-виховного процесу

► Особистісно-ор і єн т ований п і дхід визначає вплив навчання на формування особистості, на його інтелектуальний розвиток. Основна функція освіти полягає у тому, щоб засобами розвитку особистості забезпечити саморозвиток освіти.

► Діяльнісннй п і дх і д ґрунтується на тому, що людина виявляє зв'язки і властивості реального світу лише у процесі діяльності і на підставі різних її видів (предметної, розумової, індивідуальної, колективної тощо).

► Комплексний п і дх і д до навчального процесу полягає у дотриманні єдності таких параметрів: навчальний процес має бути єдністю соціального, психологічного та педагогічного; єдність усіх функцій навчання (освітньої, розвивальної, виховної); єдність у будь-якій методичній системі усіх компонентів навчального процесу: цілей, змісту, методів, форм і засобів навчання.

2. Форми організації навчання

Лекції

Практичні заняття

Лабораторні заняття

Семінарські заняття

Консультації

/ґ Для підготовки фахівців в (КМСОНП використовують х. тякі гЬпгши навчання

у

Курсове та дипломне проектування

Заліки

Навчальні і виробничі практики

Екзамени

Модульний принцип навчальної діяльності студента передбачає модульну структуру навчальної дисципліни (курсу), а відповідно, і оцінку результатів виконання певного виду робіт, які складають зміст модуля.

Орієнтовна схема модульної структури навчальної діяльності студента

Навчальна д ис ц ипліна (курс)

ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ І
Модуль 1	Модуль 2
Змістовий модуль (ЗМ) (включає зміст та види виконуваних робіт)   зміст та види виконуваних робіт)

ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ І

Модуль 1

Модуль 2

Змістовий модуль (ЗМ) (включає зміст та види виконуваних робіт)

-
ЗМ2

	ЗАЛІКОВИЙ КРЕДИТ II
Модуль 1	Модуль 2	Модуль 3
ЗМІ	ЗМІ
ЗМІ
ЗМ2	ЗМ2
ЗМ2
ЗМЗ	ЗМЗ

■ Лекція — традиційно провідна форма організаційно-методичиої основи усіх видів навчальних занять. Її головна дидактична мета – формування орієнтовного підґрунтя наступного засвоєння студентами навчального матеріалу. Як головна ланка дидактичного циклу навчання, вона виконує наукові, гуманістичні, виховні, методологічні та фахові функції.

Структура лекції

► Вс ту пна частина. Формується план лекції, її мета й завдання. Коротко характеризується змістовий модуль в цілому, його проблеми, стан, зв'язок з попередніми планами та дисциплінами. Надаються методичні поради щодо його самостійного вивчення, рекомендується доцільний список основної і допоміжної навчальної та наукової літератури, інших інформаційних джерел та ресурсів.

► Виклад зм і с т ового мод у ля. Наводиться стисла харак­теристика усіх питань, передбачених планом лекції, наводяться докази, факти, приклади, характеристики різних точок зору, визначення своєї позиції, зв'язок з вітчизняним та європейським досвідом та практикою.

► Заключна частина. Формуються основні висновки, додаються методичні поради щодо самостійної роботи над змі­стовим модулем, підготовки до тестового модульного контролю, поради та відповіді на запитання.

Різновиди лекцій:

(назвемо 11 видів)

> 1) інструктивна лекція, метою якої є ознайомлення слухачів з технологією їх подальшої навчальної діяльності, з особливостямивиконання окремих дій та способів роботи;

> 2) лекція-діалог, яка проводиться на основі сократівського методу за допомогою прямого діалогу лектора зі слухачами, і дозволяє уникнути пасивного сприйняття навчальної інформації, спонукає слухачів до активних дій;

> 3) лекція з науковою структурою використовує структури, що властиві науці, яка вивчається, або проблемній галузі;

> 4) лекція теоретичного конструювання дає можливість навчити слухачів систематизувати та узагальнювати свої освітні результати на теоретичній основі, якою є концещія, принципи, правила, закони, теорії;

> 5) методологічна лекція, яка розкриває характер, структуру та методи наукового пізнання, наприклад; факти – гіпотеза – модель – висновки – експеримент – практичне застосування;

> 6) загальнопредметні лекції, що будуються на розкритті зв’ язків фундаментальних освітніх об 'єктів з різними навчальними дисциплінами;

> 7) узагальнюючі лекції, які демонструють слухачам результати систематизації їхніх власних знань, досягнень, проблем;

> 8) бінарна лекція – це різновид читання лекції у формі діалогу двох викладачів (або як представників різних наукових шкіл, або як вченого та практика, або як вчителя та учня);

> 9) лекція із заздалегідь запланованими помилками, яка розрахована на стимулювання слухачів до постійного контролю інформації, що надається (пошук помилки: змістовної, методо­логічної, методичної);

> 10) лекція-конференція, яка проводиться як науково-практичне
заняття із заздалегідь поставленою проблемою і системою допо­відей, тривалістю 5-10 хвилин;

> 11) лекція-консультація, що може проходити за різними сценаріями. Перший варіант здійснюється за типом «питання-відповідь». Другий варіант реалізується за схемою «пи­тання – відповідь – дискусія».

Практичні заняття

♦ Практичні заняття — це своєрідна форма зв’ язку теорії з практикою, метою якої є закріплення теоретичних знань шляхом залучення студентів до вирішення різних нав­чально-практичних та пізнавальних завдань, відпрацювання навичок використання обчислювальної техніки, умінь використовувати спеціальну літературу.

У змісті практичних занять виділяють

–) систему формування загальних і професійних якостей: технічних, педагогічних тощо;

–) професіоналізму (репродуктивного засвоєння спеціальної діяльності);

–) досвід професійної творчості в сфері обраної професії і спеціальності;

–) систему норм і відносин в колективі;

–) досвід оціночно-емоційної діяльності.

Практичні заняття охоплюють найбільш важливі розділи навчального курсу, які передбачають формування навичок і умінь, розв'язування професійних завдань, і складаються із вступу, робочої частини і висновків. Вони повинні відповідати плану лекційних занять.

Методика проведення практичних занять повинна сприяти відпрацюванню умінь і навичок виконання розрахунків, вирішення завдань, аналізу, використання обчислювальної техніки, нормативної та довідкової літератури. Студенти повинні вивчати ті методи розрахунків, з якими їм прийдеться зустрітися в професійній діяльності.

^ Семінарські заняття – це дієва форма розвитку продуктивного мислення студентів під час обговорення проблем, втягування їх в колективну пізнавальну діяльність. Семінарське заняття надає студенту можливість оволодіти умінням влучно і доказово викладати свої думки намові конкретної науки, вести дискусію, політичні діалоги, опонувати. їх можна проводити у вигляді бесіди за планом, наперед доведеного до студентів, чи невеликих доповідей студентів з наступним їх обговоренням. Метод доповідей передбачає обмін думками та дискусію по запропонованих спірних положеннях.

Дата добавления: 2014-01-11