Процедура ліцензування певних видів підприємницької діяльності

Ліцензування й патентування певних видів господарської діяльності є засобом державного регулювання у сфері господарювання.

Правові засади ліцензування та патентування певних видів господарської діяльності визначаються виходячи з конституційного права кожного на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, а також принципів господарювання, встановлених Господарським кодексом України (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Суттєві відмінності між ліцензією і патентом

Ліцензуванню підлягають види підприємницької діяльності, які можна об'єднати у чотири групи (рис. 2.4).

Контроль за дотриманням законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціальний інститут — експертно-апеляційна рада, склад якої формує Держкомітет із питань регуляторної політики та підприємництва, а затверджує Кабінет Міністрів України.

Порядок ліцензування здійснюється на основі Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 21 жовтня 2000 р.

Чинний Закон "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 р. створив правову базу ліцензування, процес якого відбувається кількома етапами:

Перший етап процедури ліцензування — звернення суб'єкта господарювання до органу ліцензування із заявою про видачу ліцензії. Іншими словами, це ініціювання процедури ліцензування, тобто добровільне волевиявлення суб'єкта господарювання. Регламентація цього етапу здійснюється Законом стосовно форми заяви, даних, що містяться в ній, а також документів, що додаються до заяви.

Рис. 2.4. Види підприємницької діяльності

Таким чином, для початку процедури ліцензування достатньо здійснення дій одним учасником ліцензійних відносин — суб'єктом господарювання. Закон не вимагає на цьому етапі видання яких-небудь актів з боку органу ліцензування.

Другий етап процедури ліцензування — розгляд заяви та прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк, не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.

Повідомлення про прийняття рішення про видачу ліцензії або про відмову у видачі ліцензії надсилається (видається) заявникові у письмовій формі протягом трьох робочих днів з дати прийняття відповідного рішення. У рішенні про відмову у видачі ліцензії зазначаються підстави такої відмови.

На цьому етапі може відбуватися додаткова стадія — проведення конкурсу на отримання ліцензій для видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів.

У ст. 12 Закону визначені особливості проведення конкурсу на отримання ліцензій для видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів. З метою забезпечення ефективного та раціонального використання обмежених ресурсів, застосування новітніх технологій та обладнання, створення вигідних для держави умов експлуатації таких ресурсів ліцензування видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, у разі надходження кількох заяв про видачу ліцензій ліцензування здійснюється тільки за результатами відкритих конкурсів. Порядок проведення конкурсів на отримання ліцензій встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законами України.

Третій етап — видача ліцензії, яка засвідчує, що суб'єкт господарювання здобуває статус ліцензіата.

Видачу ліцензії регламентує ст. 14 Закону, згідно з якою орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за три робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії. Строк дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але не може бути меншим ніж три роки.

Плата за ліцензію — це разовий платіж, що вноситься суб'єктом господарювання за одержання ліцензії. Плата за видачу ліцензії вноситься після прийняття рішення про видачу ліцензії.

У постанові Кабінету Міністрів України "Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри й порядок зарахування плати за її видачу" встановлено, що плата за видачу ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності справляється у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо органом ліцензування є центральний орган виконавчої влади, або 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо органом ліцензування є місцевий орган виконавчої влади.

Згідно зі ст. 16 Закону підставами для переоформлення ліцензії є:

- зміна найменування юридичної особи (якщо зміна найменування не пов'язана з реорганізацією юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

- зміна місцезнаходження юридичної особи або місця проживання фізичної особи — суб'єкта підприємницької діяльності;

- зміни, пов'язані з провадженням ліцензіатом певного виду господарської діяльності, вказаного у ст. 9 Закону.

Діяльність у зв'язку з виготовленням, реалізацією наркотичних засобів, психотропних речовин, військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин, виробництвом та експлуатацією ракет-носіїв, у тому числі з їх космічними запусками, може здійснюватися тільки державними підприємствами.

Дата добавления: 2014-01-11