Формування первісного капіталу малих підприємств

Для здійснення підприємницької діяльності необхідно мати певний стартовий капітал.

Під капіталом розуміють суму коштів, необхідну для започаткування та здійснення виробництва (діяльності). Власник капіталу, купуючи на ринку товари - робочу силу й засоби виробництва, поєднує їх у процесі праці й після реалізації створеної продукції (наданих послуг) одержує більшу вартість, ніж була ним авансована.

Авансований капітал - це грошова сума, яка вкладається власником у певне підприємство з метою одержання прибутку. Він витрачається на придбання засобів виробництва і найм робочої сили. Ці дві різноспрямовані частини авансованих грошових коштів прийнято називати відповідно постійним і змінним капіталом.

У свою чергу, постійний капітал поділяється на основний та оборотний.

Основний капітал (необоротні активи) - це частина постійного капіталу, яка складається з вартості засобів праці та обертається протягом кількох періодів виробництва.

Оборотний капітал (оборотні активи) - це та частина постійного капіталу, яка витрачається на придбання на ринку предметів праці та оплату праці робочої сили.

Потреба в основному капіталі визначається при створенні, розширенні суб'єкта підприємництва, а також у разі додаткових капіталовкладень.

Функціонування капіталу малого підприємства у процесі його використання характеризується процесом його постійного кругообороту (рис. 11.1).

Отже, у процесі кругообороту капітал проходить три стадії:

- на першій стадії капітал в грошовій формі інвестується в оборотні, необоротні активи, перетворюється при цьому у продуктовий капітал;

- на другій стадії в процесі виробництва продукції виробничий капітал перевтілюється у товарну форму;

- на третій стадії товарний капітал після реалізації товарів обертається у грошовий капітал.

Рис. 11.1. Стадії кругообороту капіталу підприємства

Основною метою формування капіталу є забезпечення потреб малого підприємства у придбанні активів та оптимізація його структури з точки зору забезпечення умов ефективності його використання.

Для досягнення цієї мети процес формування капіталу формується на основі наступних принципів:

- врахування перспектив розвитку підприємства;

- забезпечення відповідності обсягу залученого капіталу обсягу активів, які підприємство має на меті сформувати для виробничої діяльності;

- забезпечення оптимальної структури капіталу з позиції ефективного його функціонування;

- забезпечення мінімізації затрат по формуванню капіталу з різних джерел;

- забезпечення ефективного використання капіталу в процесі господарської діяльності.

Саме тому керівництво малого підприємства повинно володіти об'єктивною інформацією щодо того:

- яким капіталом воно володіє?

- чи є оптимальною його структура?

- у які сфери діяльності він буде вкладений?

Поняття «капітал» асоціюється з поняттям «власність». В момент створення підприємства його стартовий капітал (К) втілюється в активах (А), інвестованих засновниками (учасниками), і становить вартість майна підприємства. На цьому етапі, коли підприємство ще не має зовнішньої заборгованості, його активи дорівнюють стартовому капіталу (А=К).

Під статутним капіталом розуміють вартість активів, внесених власниками до капіталу підприємства.

Під активами розуміють ресурси, контрольовані підприємством в результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічних вигід у майбутньому.

Економічна вигода - це потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.

Здійснюючи господарську діяльність, підприємство неминуче використовує залучені кошти, тобто утворює борги. Боргові зобов'язання (3) підтверджують права і вимоги кредиторів щодо активів підприємства (А = З + К) і мають вищий пріоритет порівняно з вимогами власників.

Тому власний капітал підприємства визначається як різниця між вартістю його майна і борговими зобов'язаннями:

К = А - 3.

Власний капітал - це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань. Власний капіталє основою для початку і продовження господарської діяльності підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, так як виконує наступні функції:

- довгострокового фінансування господарської діяльності - знаходиться у розпорядженні підприємства необмежений час;

- відповідальності і захисту прав кредиторів - відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

- компенсації понесених збитків - тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

- кредитоспроможності - при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;

- фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;

- самостійності та влади - розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності та впливу його власників на підприємство;

- розподілу доходів і активів - частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

Власний капітал малого підприємства складає:

1)статутний капітал;

2)додатковий капітал;

3)резервний капітал;

4)нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

5)неоплачений капітал;

Статутний капітал - зафіксована в установчих документах загальна вартість активів, які є внеском власників (учасників) до капіталу підприємства.

Додатковий капітал - сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу.

Резервний капітал - сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства.

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) - сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку. Сума непокритого збитку вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Неоплачений капітал - сума заборгованості власників (учасників) за внесками до капіталу. Сума неоплаченого капіталу вираховується при визначенні підсумку власного капіталу.

Статутний і додатковий капітал виконують різні функції. Так, статутний капітал - це первісне джерело інвестування і формування майна підприємства. На відміну від додаткового, він забезпечує регулювання відносин власності і управління підприємством.

Під час створення малого підприємства перш за все виникає проблема визначення обсягу капіталу, в тому числі його мінімального розміру. Склад фінансових ресурсів малих підприємств обмежений, оскільки в їхньому формуванні не беруть участь цінні папери і перш за все акції. Це зумовлено тим, що малі підприємства мають незначну вартість майна, зокрема вартість необоротних та оборотних активів.

У зв'язку з цим важливою умовою створення малого підприємства є визначення мінімального розміру первісного капіталу. Первісний капітал малого підприємства являє собою статутний капітал, за рахунок якого формуються необоротні та оборотні активи в обмежених розмірах, необхідних для організації процесу виробництва і реалізації продукції. Формується первісний капітал малих підприємств насамперед за рахунок внесків засновників малого підприємства.

Модель формування первісного капіталу малого підприємства можна представити таким чином (рис. 11.2).

Рис. 11.2. Модель визначення мінімального капіталу малого підприємства

Ефективність функціонування малого підприємства в першу чергу залежить від раціонального формування первісного капіталу, тобто він повинен формуватися на базі аналітичного визначення мінімальної потреби майна.

З рис. 11.2 витікає, що розмір необхідного первісного капіталу малого підприємства визначається за формулою:

ПК_м = НА_о + ОА_о, (1)

де ПК_м - мінімальний розмір первісного капіталу;

НА_о - оптимальний розмір необоротних активів;

ОА_о - необхідний розмір оборотних активів.

На першому етапі визначається потреба в окремих видах основних засобів, що використовуються у виробничому процесі, за формулою:

НА_о = (В_п х Ц) / П_о + М, (2)

де В_п - запланований обсяг виробництва на даному виді обладнання;

Ц - вартість одиниці даного виду обладнання;

П_о - продуктивність обладнання (нормативний обсяг виробництва);

М - витрати на монтаж обладнання.

Оптимальний розмір оборотних активів визначається за формулою:

ОА_о = О х Р, (3)

де ОА_о - оптимальний розмір оборотних активів;

О - одноденна потреба даного виду сировини, матеріалів;

Р - норма запасу сировини, матеріалів.

Джерелами формування первісного капіталу малого підприємства можуть бути: готівка, майно, які можна використати у виробництві або перетворити на готівку. Визначення оптимального розміру первісного капіталу на день відкриття бізнесу здійснюється при складанні балансового звіту.

Для розрахунку мінімальної суми первісного капіталу приблизно визначається кількість основних матеріалів залежно від передбачуваного обсягу виробництва та середня ціна, яка склалася на ринку на день розрахунку капіталу. Способом множення кількості матеріалів на середню ціну визначається загальна сума грошових коштів для придбання матеріальних цінностей. Аналогічно розраховується потреба у коштах, необхідних для придбання необоротних активів. При визначенні загальної суми первісного капіталу обов'язково враховують тривалість виробничого циклу, організація збуту готової продукції, форми розрахунків, інші фактори, які впливають на розмір первісного капіталу. У такий спосіб розраховується загальна сума грошових коштів, необхідна для організації процесу виробництва.

Спочатку слід визначити суму коштів, яку треба мати в обігу, для чого складається розрахунок потреби в них. Мінімальна потреба у грошових коштах може бути визначена за формулою:

П_г =(С_п – А) / К, (4)

де П_г - мінімальна потреба у грошових коштах;

С_п – повна собівартість продукції;

А – амортизаційні відрахування;

К – кількість оборотів обігових коштів за визначений період.

Повна собівартість продукції розраховується з калькуляції одиниці продукції і кількості виробів, які будуть вироблені малим підприємством за відповідний період. Способом множення собівартості одиниці продукції на кількість виробів дістанемо повну собівартість продукції. Амортизаційні відрахування визначаємо за формулою:

А = Б_з Н / 100%, (5)

де А - сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, тис. грн.

Б_з - балансова вартість груп необоротних активів на початок звітного періоду, тис. грн.;

Н - норма амортизаційних відрахувань груп необоротних активів, %.

Розмір амортизаційних відрахувань залежить від балансової вартості необоротних активів і норм амортизаційних відрахувань за кожною групою необоротних активів. Для визначення кількості оборотів обігових активів необхідно розрахувати оборотність оборотних активів за формулою:

О = С Т / Р, (6)

де О - оборотність оборотних активів, дні;

С - середні залишки матеріальних цінностей, тис. грн..;

Т - тривалість періоду, за який визначається оборотність активів, дні;

Р – обсяг реалізації продукції за відповідний період, тис. грн..

Кількість оборотів обігових активів К визначаємо способом ділення кількості днів у періоді на оборотність оборотних активів.

Оптимальні середні залишки матеріальних цінностей і обсягу виробництва можуть бути визначені за формулою:

С = О х Р, (7)

де С – середні залишки матеріальних цінностей, тис. грн..;

О – одноденна потреба в матеріальних цінностей, тис. грн..;

Р – норма запасу матеріальних цінностей, дні.

Таким чином, характерною особливістю формування первісного капіталу малих підприємств є те, що цей капітал накопичується в основному за рахунок власних коштів.

Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування та є основою економічної та фінансової незалежності малого підприємства. Однак у процесі аналізу необхідно враховувати, що фінансування діяльності малого підприємства лише за рахунок власних коштів не завжди вигідне для нього.

Крім того, слід мати на увазі, що якщо ціни на фінансові ресурси є невисокими, а підприємство зможе забезпечити більш високу віддачу на вкладений капітал, ніж платить за кредитні ресурси, то, залучаючи позиковий капітал, воно зможе підвищити рентабельність власного капіталу. Отже, фінансовий стан підприємства залежить, у першу чергу, від оптимальності співвідношень між власним та позиковим капіталом.

Таким чином, при проведенні аналізу капіталу малого підприємства слід мати на увазі, що:

1. Капітал малого підприємства є основним фактором виробництва.

2. Капітал характеризує фінансові ресурси, які забезпечують йому доход.

3. Капітал є основним джерелом заможності його власників.

4. Капітал малого підприємства є головним вимірником його ринкової вартості.

5. Динаміка капіталу малого підприємства є головним індикатором рівня ефективності його господарської діяльності.

Дата добавления: 2014-01-11