Показаннями до переведення дитини на штучне вигодовування

Штучне вигодовування

Штучне вигодовування - це такий вид вигодовування, коли дитина в першу половину року не одержує материнського молока, а її годують тільки штучними молочними сумішами.

Якщо дитина перших місяців життя одержує менш як 20% добового раціону грудного молока, такий вид вигодовування також називають штучним.

- повна відсутність грудного молока у матері (агалактія);

- тяжкі захворювання матері, що супроводжуються недостатністю кровообі-гу, нирок, злоякісні пухлини, захворювання крові, ендокринної системи, психічні хвороби;

- непереносність грудного молока (зустрічається рідко).

Переводити дітей на штучне вигодовування слід дуже обережно, поступово. Штучне вигодовування потребує більше зусиль і часу, точного додержання техні-ки приготування і умов зберігання сумішей, суворого дотримання чистоти.

Перед годуванням суміш підігрівають до 40-45 °С. Соски повинні мати не-великі отвори, через які суміш витікає краплями. Перед годуванням пляшку із су-мішшю потрібно струснути, витягти ватну кульку, натягти прокип'ячену соску і спробувати з ложки, чи не гаряча суміш. Під час годування стежити, щоб шийка пляшки була заповнена сумішшю. Це запобігає заковтуванню повітря.

Для приготування штучних сумішей беруть коров'яче молоко, яке називають гарантійним, оскільки воно повинно відповідати певним вимогам: містити не менш як 35 г/л жиру, не менш як 40-45 г/л глюкози, мати кислотність не більше 20° за Тернером і давати не менш як 85 г/л су-хого залишку.

Загальна кількість бактерій не повинна перевищувати 50000 в 1 мл, а титр кишкової палички має бути не більше 1:10. Патогенних і гнильних мікроорганізмів молоко містити не по-винне.

Для штучного вигодовування призначені різноманітні суміші, їх можна поді-лити на дві основні групи: прості, або фізіологічні, і складні, або лікувальні.

Розрізняють також солодкі і кисломолочні суміші.

Адаптовані (гуманізовані) молочні суміші легко засвоюються, містять осно-вні поживні речовини, потрібні для росту і розвитку дитини, відповідають прин-ципам збалансованого харчування. За своїм складом вони наближаються до груд-ного молока, містять, крім амінокислот, поліненасичеиі жирні кислоти, декстрин - мальтозу або лактолактулозу, вітаміни, мікроелементи.

Є велика кількість адаптованих сумішей, з яких у нашій країні широко застосовуються "Малютка", "Малыш", "Виталакт", "Детолакт", що потребують розведення водою, і рідкий "Виталакт". (Табл. 3).

Таблиця 3. Поживна цінність сумішей для штучного вигодовування

Суміш	Склад, %	Енергетична цінність 100мл суміші, (ккал)	Примітка
Білки	Жири	Вуглеводи
"Малютка"	2,0	3,5	7,1		Адаптована.
"Малыш"	2,0	3,5	7,1		Адаптована.
"Виталакт"	2,0	3,6	8,0		Адаптована.
"Детолакт"	1,8	3,5	7,0		Те саме.
В-рис, В-кефір	1,9	2,3	8,0		Не адаптована.
Іонітне молоко з 3% цукру	3,2	3,6	9,5		Те саме.

Суміш "Малютка" призначають дітям з моменту народження протягом пер-ших 2 місяців життя.

"Малыш" - з 1-2-місячного віку протягом першого року життя.

Суміш "Виталакт" і "Детолакт" застосовують з першого місяця життя.

Під час приготування суміші необхідно точно дотримуватись інструкції, вказаної на упа-ковці. Надзвичайно важливо правильно зберігати суміші (в сухому і темному місці), керуватися строками придатності.

Нехтування цими правилами може призвести до зригувань, блювоти, розладу випорож-нень, висипань на шкірі. Це свідчить про те, що дитина не переносить суміш.

Останнім часом виготовляють кисломолочні варіанти адаптованих сумішей - ацидофільні "Малютка", "Малыш", кисломолочний "Виталакт", "Биолакт-2".

Кисломолочні суміші виготовляють з молока корови або інших тварин, заквашуючи його кисломолочними бактеріями чи грибами (кисле молоко, кефір, ацидофільно-дріжджове молоко, кумис, айран тощо).

Вони стимулюють секрецію шлункового соку, ніжно зтворожуються в шлунку, зменшу-ють бродіння в кишках, пригнічують ріст хвороботворної мікрофлори.

Найчастіше використовують В-суміші або жирний кефір та ацидофільне молоко, їх доці-льно призначати дітям з дисфункцією кишок 1-2 рази на день.

Повна заміна солодких сумішей кисломолочними підвищує екскрецію з сечею аміаку, солей, веде до ацидозу.

Лікувальні суміші містять підвищену кількість білка (білкове молоко), жиру (масляно-борошняні суміші), вуглеводів, тому в харчуванні здорових дітей їх не застосовують.

При вигодовуванні дитини адаптованими сумішами потреба в білках стано-вить 2,5-3 г/кг маси, неадаптованими сумішами - 3,5-4 г/кг. Потреба дитини пер-шого півріччя в жирах і вуглеводах залишається такою самою, як і при природно-му вигодовуванні, відповідно 6,5 г/кг і 10-13 г/кг.

Енергетична потреба при використанні адаптованих сумішей така сама, як і при природному вигодовуванні. Якщо дитина одержує неадаптовані суміші, енер-гетична потреба збільшується на 10%.

Фруктові і овочеві соки призначають з 3-4-тижневого віку, прикорм вводять на 2-4 тижні раніше, ніж при природному вигодовуванні, але не раніше як у 4-4,5 місяці.

При штучному вигодовуванні додатково до харчування призначають рідину (100-300 мл на добу) залежно від температури навколишнього середовища, актив-ності дитини.

Контроль за харчуванням здійснюють залежно від клінічних даних, які харак-теризують загальний стан і розвиток дитини.

Змішане вигодовування

Змішане вигодовування - це такий вид вигодовування, коли дитина перших місяців життя разом з грудним молоком одержує штучні молочні суміші.

Додаткове годування цими сумішами називають догодовуванням. Кількість грудного молока при змішаному вигодовуванні повинна становити 20-80% добо-вої кількості їжі.

Змішане вигодовування потрібно відрізняти від корекції харчування при при-родному вигодовуванні, коли дитина, що народилася недоношеною або з великою (маса понад 4000 г), при достатній кількості грудного молока одержує сир, конце-нтровану суміш "Малютка" з метою поповнення білкового дефіциту.

Показаннями до змішаного вигодовування є гіпогалактія, деякі захворюван-ня матері, при яких необхідно зменшити кількість годувань груддю, соціально-по-бутові фактори, коли мати повинна відлучатися з дому, а зцідженого молока неба-гато (менше, ніж потрібно для одного годування).

Інколи змішане вигодовування зумовлюється потребою зменшити кількість материнського молока у дітей з алергічними захворюваннями (поширений ексуда-тивний діатез, еритродермія Лейнера).

При переведенні дитини на змішане вигодовування треба встановити кіль-кість молока у матері і визначити необхідну кількість прикорму.

Для цього протягом дня проводять контрольне зважування дитини до і після годування груддю, щоб дізнатися, скільки дитина висмоктала молока.

Ту кількість їжі, якої бракує, дають у вигляді догодовування, використовую-чи ті самі молочні суміші і в ті самі строки, що й при штучному вигодовуванні.

Догодовувати дитину сумішами потрібно після кожного годування груддю, починаючи з 2-3 чайних ложок і щодня збільшувати кількість докорму до необ-хідного обсягу.

Догодовування краще давати з ложки, не рекомендується догодовувати ди-тину через соску, оскільки через легше ссання дитина може відмовитися брати грудь. Тому у разі заміни догодовуванням одного годування беруть твердішу сос-ку з маленьким отвором.

При змішаному вигодовуванні кількість годувань і обсяг їжі залишаються та-кими самими, як і при природному. Добова потреба дитини в білках залежить від виду молочних сумішей.

При вигодовуванні неадаптованими сумішами процент засвоєння білка (ка-зеїну коров'ячого молока) знижується, потреба в білку збільшується до 3,5 г/кг ма-си, а енергетична цінність добової кількості зростає на 10 %. Потреба в жирах і вуглеводах залишається однаковою при всіх видах вигодовування.

Якщо використовують адаптовані молочні суміші, догодовування дитині на змішаному вигодовуванні призначають у ті самі строки, що й при природному ви-годовуванні. Спочатку рекомендується призначати овочеве пюре, а потім - каші. М'ясні пюре доцільно вводити на 1 міс раніше (з 7 міс), щоб поповнити дефіцит сірковмісних амінокислот, вітамінів і заліза.

При вигодовуванні неадаптованими молочними сумішами всі види догодову-вання призначають на 2-4 тижні раніше, ніж при природному вигодовуванні, але не раніше, як у 4-4,5 міс.

Ефективність змішаного вигодовування контролюють за даними фізичного та психомоторного розвитку дитини, станом її здоров'я.

Харчування дітей старших за і рік

Правильна організація харчування дітей, старших за 1 рік, відіграє важливу роль.

Інтенсивність росту дітей двох і трьох років життя навіть вища, ніж в остан-ній квартал першого року життя. Триває подальша морфологічна і функціональна диференціація органів і систем. Енергетичні витрати зростають у зв'язку із збіль-шенням рухливості дітей. Тому харчування в цьому віці повинно бути повноцін-ним, раціональним.

Приблизні добові норми основних речовин для дітей 1-7 років (ранній, пе-реддошкільний і дошкільний вік) подано у табл. 4.

У перерахунку на 1 кг маси тіла норми становлять:

у дітей 1-3 років: білки - 4,2 г, жири - 4, вуглеводи - 16г;

у дітей 3-7 років: білки і жири по 3-3,5; вуглеводи - 14- 12г.

Організуючи харчування дітей 1-3 років, необхідно використовувати широ-кий асортимент продуктів. Дітям слід давати більш густу їжу. Треба стежити за правильною кулінарною обробкою з метою збереження біологічної та харчової цінності, суворо дотримуватися об'єму приготовлених страв, їжа має бути не тіль-ки смачною, а й приємною на вигляд та за запахом.

Таблиця 4. Добові норми основних поживних речовин і енергетичної цінності

Вік, роки	Поживні речовини, г	Енергетична цінність, (ккал)
Білки	Жири	Вуглеводи
1-1,5 1,5-3 3-5 5-7	58-60	58-60	190-209 210-220

Кратність годувань у цьому віці повинна становити 5-4 рази на день. Розпо-діл за енергетичною цінністю такий:

сніданок - 25%;

обід - 35-40%;

полудник -10%;

вечеря - 20-25%.

Не менше 65-70% спожитих білків має бути тваринного походження.

Таблиця 5. Добовий набір продуктів для дітей 1-7 років

Продукти	Кількість продукту в г, залежно від віку дитини
1-1,5 роки	1,5-3 роки	3-7 років
Молоко, мл
Сир, сирні вироби
Сметана, вершки	3-5
Сир, 45 % жирності (голландський)
М'ясо, риба
Яйце (1 шт.)
Хліб житній	З0
Хліб пшеничний
Макарони, крупа
Картопля
Овочі
Фрукти свіжі
Крохмаль
Цукор та кондитерські вироби
Сіль
Чай	0,2	0,2	0,2
Дріжджі

До раціону дитячого харчування треба включати продукти, багаті на білок (м'ясо, риба, молоко, сир, яйця, бобові). В основному використовують яловичину, куряче м'ясо, субпродукти. М'ясо іноді можна замінити рибою, сиром, яйцями.

У першій половині дня раціональніше призначати м'ясні продукти, в кінці дня - молочні.

Молоко - найбільш засвоюваний високопоживний продукт, тому щодня його потрібно не менш як 500 мл.

Кисле молоко краще давати у другій половині дня, не заміняти його м'ясом.

Яйця можна призначати через день, у старших дітей - щодня.

Рослинні білки, що містяться у хлібі, крупах, овочах, становлять близько 25-30% раціону.

Хліб дають не тільки білий, а й чорний, як джерело вітамінів групи В.

Жири тваринного походження повинні становити не менше 85% раціону.

Потрібно споживати вершкове масло, вершки, сметану, які в цьому віці не-замінні.

Крім того, в харчуванні дітей слід використовувати рослинні олії (соняшни-кова, оливкова, бавовняна, кукурудзяна) - основні джерела незамінних ненасиче-них жирних кислот. Вони мають становити 15% усієї кількості жирів.

Дуже потрібні фрукти, ягоди, різноманітна зелень. Вони не тільки містять ві-таміни, мінеральні солі, ферменти, органічні кислоти, а й сприяють завдяки пек-тиновим речовинам правильному функціонуванню кишок. З фруктами, овочами до організму надходять у достатній кількості мінеральні солі, що сприяє кращому засвоєнню білків, жирів.

Для поліпшення смакових якостей в їжу потрібно додавати кріп, петрушку, цибулю, салат, ревінь, сухі гриби, трохи часнику.

З їжі дітей слід виключити гострі страви, соуси, велику кількість солодощів, прянощів.

Не можна давати натуральну каву, шоколад, какао.

Надлишкове введення вуглеводів призводить до алергізації організму, зни-ження опірності.

Іноді можна призначати голландський сир, ковбасу, вимочений оселедець.

Раціональне харчування дітей у дитячих закладах потребує особливої ретельності. Важли-во правильно складати меню-розкладку, краще відразу на 7-10 днів. Необхідно регулярно виз-начати енергетичну цінність добового раціону і основних інгредієнтів їжі. Обов'язковою є віта-мінізація їжі аскорбіновою кислотою.

Домашнє харчування потрібно призначати з урахуванням харчування в дитячому садку. Батьки повинні знати меню на день.

За цими нормативами можна організувати раціональне харчування школярів. У цей період відбувається інтенсивний процес росту, збільшення кісток, скелета, м'язів, складна перебудова обміну речовин, ендокринної, серцево-судинної, нервової систем.

Тому лікар і медична сестра школи разом з членами батьківського комітету здійснюють систематичний контроль за шкільним харчуванням.

Асортимент продуктів має бути різноманітним. Важливо дотримуватись правильного ре-жиму харчування. У групах подовженого дня необхідно забезпечити дітей дво- або триразовим харчуванням. Гарячий сніданок повинен становити 20%, обід - 30%, підвечірок - 10% добової енергетичної цінності.

Шкільним лікарям слід проводити пропаганду правильного харчування серед батьків та учнів старших класів, використовувати пам'ятки "Режим харчування".

Необхідними в шкільному харчуванні є спеціальні продукти підвищеної біологічної цін-ності: хлібобулочні вироби, круп'яні, м'ясні, овочеві швидкозаморожені, кулінарні вироби та консерви.

Нині промисловість випускає вироби, збагачені білком, жирами (сметана "Дитяча", верш-кове масло "Дієтичне"). Включення цих продуктів до раціону школярів дає змогу прискорити приготування їжі, краще втілювати принцип збалансованого харчування.

Харчування школярів у літніх піонерських таборах істотно не відрізняється від викладе-них вище принципів, зазначимо лише, що доцільно підвищити енергетичну цінність не менш як на 10-15%, оскільки беруться до уваги підвищені витрати енергії під час прогулянок, походів, внаслідок збільшення фізичного навантаження.

Дата добавления: 2014-01-11